ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 904/4922/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Барицької Т. Л., Іванової Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2016 року у справі Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" про зобов'язання виконати платіжне доручення,

УСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач) з позовом про зобов'язання виконати платіжне доручення №5 від 8 червня 2016 року шляхом перерахування 70 141 гривень 54 коп. з рахунку НОМЕР_2 у ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 у ПАТ "Ощадбанк".

Позовні вимоги обгрунтовано порушенням відповідачем умов договору банківського обслуговування, укладеного між сторонами 13 січня 2011 року, та норм чинного законодавства щодо обмеження банком прав позивача розпоряджатися власними грошовими коштами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2016 року позов задоволено повністю.

ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" зобов'язано виконати платіжне доручення №5 від 8 червня 2016 року Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 шляхом перерахування з рахунку НОМЕР_2 у ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 70 141 гривень 54 коп. на поточний рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 НОМЕР_1 в ПАТ "Ощадбанк", МФО 305482, протягом 5 банківських днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2016 року - без зміни.

У касаційній скарзі ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2016 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2016 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм статей 48, 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ч. ч. 1, 2 ст. 9, ст.10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Зазначає, що підставно призупинив здійснення операцій з поточного рахунку позивача, оскільки такі операції проводились з порушенням умов договору, укладеного між сторонами, та норм чинного законодавства.

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 13 січня 2011 року між сторонами укладено договір банківського обслуговування шляхом подачі заяви позивача про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки та приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг позивача, розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua.

Також встановлено, що на виконання умов договору банком відкрито позивачу поточний рахунок НОМЕР_2 в національній валюті.

З'ясовано, що з грудня 2015 року вказаний рахунок перестав обслуговуватись системою Internet Banking Приват-24, внаслідок чого позивач втратив можливість дистанційно здійснювати операції за цим рахунком.

Судами встановлено, що 18 січня 2015 року позивач звернувся до банку з листом №18/01-1, у якому просив закрити поточний рахунок НОМЕР_2 та перевести залишок коштів у сумі 70 141 гривень 54 коп. на свій поточний рахунок № НОМЕР_3 у ПАТ "Ощадбанк".

25 січня 2016 року листом № 20.1.0.0.0/7-20160125/601 відповідач пояснив порядок закриття рахунку.

19 квітня 2016 року листом №Г.26.0.0.0/04-06-016 банк, з посиланням на ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст. 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", пояснив обмеження розпорядження рахунком позивача, просив позивача надати документи, що підтверджують походження грошових коштів, які надійшли на рахунок НОМЕР_2 за період з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року, та всю інформацію про діяльність позивача.

Судами встановлено, що 26 квітня 2016 року позивач надав, а відповідач отримав договори, при цьому встановлено, що обмеження розпорядження рахунком позивача банком не знято.

Судами досліджені договір поставки №ДГ-018 від 29 серпня 2012 року, укладений між позивачем та Приватною виробничою фірмою "Агроцентр" (покупець за договором), згідно якого позивач зобов'язується поставити та передати у власність покупця кукурудзу подрібнену (виробництва Україна), макуху соняшникову; товарно-транспортна накладна №08/02 від 8 грудня 2015 року, згідно якої покупцю поставлений шрот соняшниковий на суму 159 521 гривень 50 коп.; рахунок - фактура №СФ-0000095 від 8 грудня 2015 року на суму 159 521 гривень 50 коп.; податкова накладна №4 від 8 грудня 2015 року; декларація з податку на додану вартість за грудень 2015 року.

Також досліджено, що на підставі платіжного доручення №6880 від 21 грудня 2015 року від Приватної виробничої фірми "Агроцентр" на рахунок позивача НОМЕР_2 надійшли кошти у розмірі 70 000 гривень з призначенням платежу: "за шрот соняшниковий зг. рах. №СФ-0000095 від 8 грудня 2015 року".

8 червня 2016 року в листі-заяві №17 позивач повторно просив банк здійснити переказ коштів на свій поточний рахунок, відкритий в ПАТ "Ощадбанк", надав платіжне доручення №5 від 8 червня 2016 року на суму 70 141 гривень 54 коп.

26 червня 2016 року банк листом №20.1.0.0.0/7-20160608/4696 повідомив, що питання клієнта потребує більш детального розгляду, тому передано в роботу уповноваженому підрозділу банку.

Судами встановлено, що на момент розгляду справи платіжне доручення №5 від 8 червня 2016 року на суму 70 141 гривень 54 коп. не виконано, фінансові операції по рахунку не проводяться, залишок коштів на спірному рахунку позивача становить 70 141 гривень 54 коп.

Відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк зобов'язаний ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства України, зокрема, клієнтів, які здійснюють фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу.

Відповідно до ч. ч. 3-6 вказаного Закону банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті. Банк має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. У разі ненадання клієнтом (особою, представником клієнта) документів, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, рахунок не відкривається, зазначені в частині другій цієї статті договори (фінансові операції) не укладаються (не здійснюються). Банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", зокрема, передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим законом підлягає фінансовому моніторингу, та від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

У випадках, передбачених цією частиною статті, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про проведення операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про осіб, які мають або мали намір встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 10 вказаного закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу в порядку, встановленому відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, зобов'язаний уточнювати інформацію про клієнта у випадках, визначених законодавством.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансових операцій (обслуговування) у разі, коли клієнт на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо уточнення інформації про клієнта не подав відповідну інформацію (офіційні документи та/або належним чином засвідчені їх копії).

Статтею 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" встановлено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб'єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум.

У разі зупинення видаткових фінансових операцій відповідно до частини третьої цієї статті Закону прибуткові фінансові операції не зупиняються. При цьому суб'єкт первинного фінансового моніторингу в день проведення, але не пізніше 11 години наступного робочого дня з дня здійснення прибуткової операції зобов'язаний повідомити про здійснення прибуткових фінансових операцій та/або спробу здійснення видаткових фінансових операцій спеціально уповноваженому органу.

У разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки:

ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов'язаний негайно скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб'єкту первинного фінансового моніторингу;

є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб'єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції). Строк зупинення відповідних фінансових (фінансової) операцій (операції) продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансових операцій:

третього робочого дня з дня зупинення фінансової операції у разі неотримання суб'єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);

наступного робочого дня після дня отримання суб'єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, зазначеного в рішенні спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) відповідно до частини другої цієї статті або про зупинення видаткової фінансової операції відповідно до частини третьої цієї статті, повідомлення про скасування спеціально уповноваженим органом такого рішення, але не пізніше 31 робочого дня з дня зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);

наступного робочого дня після дати закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), зазначеної у рішенні спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій);

наступного робочого дня після дня отримання суб'єктом первинного фінансового моніторингу доручення спеціально уповноваженого органу відповідно до частини п'ятої статті 23 цього Закону про поновлення фінансових операцій, зупинених на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє клієнту у разі його звернення про зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо строк її (їх) зупинення перевищив сім робочих днів.

Зупинення та поновлення здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій) відбувається у порядку, визначеному суб'єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу в межах їх повноважень.

Прийняття спеціально уповноваженим органом рішень про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), зупинення чи поновлення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції відповідної особи на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави та доведення рішень чи доручень спеціально уповноваженого органу до суб'єкта первинного фінансового моніторингу здійснюється у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб'єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - п'ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.

Відповідно до підпункту 2 пункту 81 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Національного банку України №417 від 26 червня 2015 року (далі - Положення) банк зобов'язаний забезпечувати внесення до реєстру фінансових операцій інформації про фінансові операції у проведенні яких відмовлено, - протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови.

Пунктом 86 Положення встановлено, якщо банк відмовляє клієнту в проведенні фінансової операції у випадках, установлених законом, Законом про банки, то до реєстру фінансових операцій уносяться дані, пов'язані з такою фінансовою операцією та наявні на час прийняття відповідного рішення, з обов'язковим зазначенням у полі "Коментарі" підстав для відмови.

Згідно підпункту 5 пункту 90 Положення відповідальний працівник банку забезпечує в строки, визначені законом, надання спеціально уповноваженому органу інформації про відмову банком у випадках, передбачених статтею 10 закону, статтею 64 Закону про банки, від встановлення (підтримання) ділових (договірних) відносин та/або проведення фінансової операції.

Відповідно до абз. 2 пункту 92 Положення надання банком спеціально уповноваженому органу інформації про відмову від встановлення (підтримання) ділових (договірних) відносин у випадках, передбачених статтею 10 Закону, статтею 64 Закону про банки інформації про свої підозри щодо діяльності осіб або їх активи, якщо є підстави вважати, що вони пов'язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України, здійснюється шляхом надсилання листа/файла-листа із зазначенням підстав відмови та наявної інформації щодо клієнта.

Загальний строк зупинення проведення фінансової операції у випадках, передбачених статтею 17 Закону, не може перевищувати 30 робочих днів (п.115 Положення).

Згідно пункту 22.7 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Пунктами 2.15-2.17 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні і національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, визначений порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо клієнт не надав документи і відомості, що потрібні для з'ясування суті діяльності, фінансового стану, або умисно подав неправдиві відомості про себе. Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та на цей пункт), який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку.

Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо операція, яку проводить клієнт, підлягає фінансовому моніторингу відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на абзац другий частини першої статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" і на цей пункт), який засвідчується підписами відповідального виконавця, відповідального працівника, який приймає рішення щодо віднесення операції клієнта до операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та відбитком штампа банку.

Судами з'ясовано, що банк не повертав позивачу платіжне доручення № 5 від 8 червня 2016 року із відміткою на зворотному боці платіжного доручення напису про причину його повернення, встановлена відсутність доказів внесення банком до реєстру фінансових операцій інформації про фінансову операцію у проведенні якої відмовлено, доказів взяття або відмову від взяття на облік інформації про вказану фінансову операцію спеціально уповноваженим органом, доказів встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику, доказів повідомлення банком спеціально уповноваженого органу в установленому законодавством порядку про відмову у виконанні платіжного доручення.

Судом апеляційної інстанції вказано, що відповідач утримує кошти позивача шляхом невиконання платіжного доручення без достатніх правових підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про зобов'язання виконати платіжне доручення, суди вказали, що відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства, не надано доказів відмови від виконання платіжного доручення №5 від 8 червня 2016 року на суму 70 141 гривень 54 коп., доказів того, що вказане платіжне доручення не було виконано внаслідок прийнятих спеціально уповноваженим органом рішень про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), зупинення чи поновлення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції позивача.

Крім того, судами досліджено, що позивачем, на виконанням вимог закону, надані відповідачу документи для уточнення інформації про себе, як клієнта.

Вбачається, що відповідачем порушені граничні строки, встановленні Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", зупинення фінансових операцій.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги про зобов'язання виконати платіжне доручення.

Доводи касаційної скарги про використання позивачем рахунку для отримання грошових коштів та здійснення їх переказу в рамках функціонування протиправної схеми переведення грошей в готівку не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та не спростовують висновків, покладених в основу оскаржуваних рішень суду попередніх інстанцій.

З огляду на викладене, рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій законні та обгрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2016 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Т. Барицька

Л. Іванова