Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Справа № 904/1954/14 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Глос О.І., Полянського А.Г.,розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Євробуд"на постановувід 12.08.2014Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Дніпропетровської області № 904/1954/14за позовомПриватного підприємства "Євробуд"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб"простягнення 2 319 790,87грн,за участю представників: позивача - Аржанухін В.Л.відповідача -Шепотін В.С.ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2014 у справі №904/1954/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2014, частково задоволені позовні вимоги Приватного підприємства "Євробуд" (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі-відповідач) про стягнення 2319790,87грн боргу, інфляційних втрат та 3% за договорами підряду. Стягнено з відповідача на користь позивача основну заборгованість у розмірі 2 262 645,16грн, 3 % річних у розмірі 25368,39грн, інфляційні втрати у розмірі 73 373,17грн та 47227,74грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено в зв'язку з арифметичними помилками позивача при обчисленні загальної суми 3% річних та інфляційних втрат.

08.07.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" звернулося до господарського суду із заявою про розстрочку виконання зазначеного рішення строком на 12 місяців.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014 (суддя Петрова В.І), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 (колегія суддів у складі головуючого судді Кощеєва І.М, суддів Євстигнеєва О.С, Іванова О.Г.), вищевказану заяву задоволено частково. Розстрочене виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2014 у справі № 904/1954/14 на 8 місяців згідно наступного графіку: до 15.08.2014 - 301076,81 грн; до 15.09.2014 - 301076,81 грн; до 15.10.2014 - 301076,81 грн; до 15.11.2014 - 301076,81 грн; до 15.12.2014 - 301076,81 грн; до 15.01.2015 - 301076,81 грн; до 15.02.2014 - 301076,80 грн; до 15.03.2015 - 301076,80 грн. Всього 2408614,46 грн.

Приватне підприємство "Євробуд" з ухвалою та постановою господарських судів попередніх інстанцій у справі не згодне, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" про розстрочку виконання рішення господарського суду у цій справі повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування попередніми судовими інстанціями приписів ст. ст. 32-34, 43, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що наведені відповідачем обставини в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення не засвідчували неможливості виконання цього рішення і не були винятковими в розумінні ст. 121 ГПК України.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково заяву відповідача про розстрочку виконання рішення у справі, попередніми судовими інстанціями враховано наступні доводи в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення: у зв'язку з нестабільною та складною ситуацією в країні відповідач знаходиться у скрутному фінансово-економічному становищі у зв'язку із тим, що 60 % ринку збуту продукції підприємства відбувалось на території Російської Федерації та на сьогоднішній день ці споживачі масово відмовляються від своїх замовлень; вітчизняні замовники також відмовляються від замовлень, тому що не мають змоги здійснити оплату та вибірку виготовленої відповідачем продукції через брак коштів або у зв'язку з простоєм власного виробництва; одноразове погашення заборгованості є об'єктивно неможливим у зв'язку з відсутністю обігових коштів, а господарські витрати, понесені відповідачем у вигляді оплати комунальних платежів, заробітної плати, податків, інших обов'язкових платежів за останній рік по теперішній час, сплачувались ним не за рахунок доходів, отриманих від реалізації продукції, а із власних резервів, які на сьогоднішній день вичерпано; збитки підприємства за 1 квартал 2012р. складають 73558000грн; дебіторська заборгованість складає 1944282325,63; залишок коштів на рахунку станом на 09.07.2014 становить 8179грн; одночасне стягнення з відповідача суми боргу заблокує господарську діяльність, що може призвести до повного невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед позивачем та іншими кредиторами, невиплати заробітної плати робітникам, сплати податків до бюджету; відповідач є одним з містоутворюючих підприємств м. Нікополя, яке забезпечує роботою на цей момент 3848 чоловік, для котрих заробітна плата, отримана на заводі, є єдиним джерелом існування; досить значну частку серед працюючих на підприємстві займають незахищені верстви населення, такі, як інваліди, одинокі матері, молоді спеціалісти та інші.

На підставі оцінки вищевказаних доводів відповідача та поданих на їх обґрунтування доказів, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про можливість часткового задоволення поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" заяви та розстрочив виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2014 строком на 8 місяців.

З висновками судів попередніх інстанції колегія суддів погоджується, враховуючи таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Отже, норма ст. 121 ГПК України надає право суду розстрочити виконання прийнятого ним рішення навіть за власною ініціативою і без згоди сторін на вчинення цієї процесуальної дії.

Проте, суди попередніх інстанцій, оцінюючи надані відповідачем в обґрунтування поданої заяви про розстрочку докази, приймаючи до уваги встановлені обставини, що ускладнюють виконання рішення, з урахуванням інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеня виконання рішення, наявність кризових процесів в економіці держави, дійшли ґрунтовного висновку про можливість надання розстрочки виконання рішення строком на 8 місяців.

Посилання скаржника на те, що судами не взято до уваги інтересів позивача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки саме внаслідок врахування цих інтересів термін розстрочки зменшено судами з 12 місяців, які вимагались відповідачем, до 8 місяців.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що відповідач належним чином виконує графік розстрочки, що, в свою чергу, свідчить про зацікавленість відповідача у прискореному врегулюванні конфлікту інтересів сторін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій щодо часткової обґрунтованості заяви про розстрочку виконання рішення ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених доказах та повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів та обставин, що відповідно до приписів ст. ст. 1115, 1117 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття судових актів у справі суди першої апеляційної інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Євробуд" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 у справі Господарського суду Дніпропетровської області № 904/1954/14 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді О.І. Глос

А.Г. Полянський