ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року Справа № 916/4595/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівШевчук С.Р. (доповідач) Воліка І.М., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Главбуд Плюс" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі№ 916/4595/15 господарського суду Одеської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Главбуд Плюс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрграніт груп" провизнання договору недійсним в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Маркусевич Б.С., дов. б/н від 01.08.2016,

Купченко В.В., дов. б/н від 26.07.2016

- відповідача: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.03.2016 у справі № 916/4595/15 (суддя Мостепаненко Ю.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 (у складі головуючого Головея В.М., суддів Гладишевої Т.Я., Ліпчанської Н.В.) відмовлено у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Главбуд Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрграніт груп" про визнання недійсним з моменту укладання договору поставки № 64-УГГ від 25.11.2014.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими актами, ТОВ "Главбуд Плюс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ч.ч.1-3 ст. 92, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2016 у справі № 916/4595/15 та прийняти нове рішення, яки позов задовольнити повністю.

Відповідач - ТОВ "Укрграніт груп" надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Главбуд Плюс", оформленим протоколом від 01.06.2007 №3, було призначено на посаду директора товариства ОСОБА_6, який приступив до виконання обов'язків директора товариства з правом підпису фінансових та первинних документів, про що свідчить наказ від 01.06.2007 №16_07/О.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2014 у справі №521/19272/14-ц була задоволена частково заява ОСОБА_7 про забезпечення позову до ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "Гепард", третьої особи ОСОБА_8, про звільнення та усунення перешкод у користуванні майном, якою, зокрема, ОСОБА_6 було відсторонено з посади директора ТОВ "Главбуд Плюс" та призначено ОСОБА_7 виконуючим обов'язки директора товариства з 05.11.2014; зобов'язано державного реєстратора відділу реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_6 в графі керівник та включити запис про ОСОБА_7 в графу керівник товариства з обмеженою відповідальністю "Главбуд Плюс" з правом вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі з правом підпису.

25.11.2014 між ТОВ "Укрграніт груп" (постачальником), в особі директора ОСОБА_9 та ТОВ "Главбуд Плюс" (покупцем), в особі директора ОСОБА_7, був укладений договір поставки № 64-УГГ, за умовами якого постачальник на умовах цього договору зобов'язується передати у власність в обумовлені строки покупцеві будівельну продукцію за потреби покупця (товар), а покупець зобов'язується приймати і оплачувати вартість вказаного товару. Одиниці виміру, ціна товару за одиницю, його асортимент визначаються в залежності від домовленості сторін наступним чином: 1) в специфікації до цього договору (специфікація) або 2) у товарно-транспортних накладних або 3) у рахунках на оплату товару та/або у видаткових накладних на такий товар (п. п. 1.1., 1.2. вказаного договору).

Спірний договір підписаний від імені ТОВ "Главбуд Плюс" директором ОСОБА_7 і від імені ТОВ "Укрграніт груп" директором ОСОБА_9, підписи яких завірені печатками підприємств позивача та відповідача.

На виконання умов оскарженого договору відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 248 965 грн за наступними видатковими накладними: № 803 від 25.11.2014 на суму 32 530,00 грн, № 804 від 26.11.2014 на суму 32 960,00 грн, № 805 від 26.11.2014 на суму 36 900,00 грн, №806 від 27.11.2014 на суму 49 120,00 грн та № 807 від 28.11.2014 на суму 97 455,00 грн.

На виконання умов договору поставки № 64-УГГ від 25.11.2014 відповідач виставив позивачу рахунок № 490 на загальну суму 248 965,00 грн.

Оплата рахунку № 490 на суму 248 965,00 грн була здійснена позивачем 25.11.2014.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 03.12.2014 ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2014 було скасовано та прийнято нову ухвалу про залишення без задоволення заяви ОСОБА_7 про забезпечення позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірний договір було укладено ТОВ "Главбуд Плюс" в особі директора ОСОБА_7, який діючи на підставі незаконної та скасованої судом апеляційної інстанції ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 05.11.2014, в якості виконуючого обов'язки директора ТОВ "Главбуд Плюс", не мав на це відповідних повноважень, передбачених статутом товариства, законом або іншим актом законодавства. В даному випадку ОСОБА_7 діяв усупереч інтересів ТОВ "Главбуд Плюс", без волевиявлення останнього на укладання спірного правочину купівлі-продажу, недобросовісно та в порушення законодавства.

З урахуванням викладеного вище, керуючись ст.ст. 92, 203, 207, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 18 Закону України "Про державну реєстрацію", враховуючи, що на момент укладання оспорюваного договору в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містився запис про те, що керівником ТОВ "Главбуд Плюс" є ОСОБА_7, зазначаючи, що скасування в подальшому запису щодо особи, яка мала право від імені юридичної особи вчиняти та підписувати договори, не може бути підставою для визнання недійсним відповідного договору, оскільки не усуває факту необізнаності третьої особи про недостовірність відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з передчасними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору поставки № 64-УГГ від 25.11.2014 з підстав укладення його особою, яка не мала належного обсягу цивільної дієздатності, діяла всупереч інтересам товариства, на підставі ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

За приписами частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до частини 3 статті 92 цього Кодексу орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що органи юридичної особи створюються в порядку, що визначається законом та установчими документами. Посадова особа, що є органом юридичної особи, не має право надавати повноваження органу юридичної особи іншим працівникам юридичної особи або її учасникам.

Таке право мають тільки загальні збори учасників (членів) чи засновник юридичної особи і тільки шляхом внесення змін до установчих документів юридичної особи та державної реєстрації таких змін.

Випадки тимчасового, в тому числі і на декілька днів, покладення на фізичну особу обов'язків органу юридичної особи повинні бути передбачені установчими документами шляхом встановлення порядку призначення фізичної особи тимчасово виконуючою обов'язки органа юридичної особи.

Як вбачається зі змісту судових рішень, здійснюючи розгляд справи, ані судом першої, ані судом апеляційної інстанції спір виходячи з предмету та підстави позову у їх сукупності, визначених позивачем у позовній заяві, а саме вчинення договору без законних повноважень, розглянутий не був.

Судова колегія касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вчинення дій з перевищенням повноважень та вчинення дій без повноважень є різними за своєю правовою природою.

Зокрема, в обґрунтування позову позивач неодноразово посилався на те, що відповідно до статуту ТОВ "Главбуд Плюс" (п. 9.4) призначення та звільнення з посади директора належить до компетенції зборів учасників товариства. Такого рішення про призначення ОСОБА_7 директором ТОВ "Главбуд Плюс" збори учасників не приймали. Такої підстави для призначення або звільнення директора товариства, як ухвала суду, ні статутом, ні законом не передбачено.

Крім того, згідно витягу з ЄДР, який знаходиться в матеріалах справи, станом на 24.11.2014, тобто на час укладання спірного договору, в ЄДР наявна інформація, що керівником скаржника в реєстрі значився, саме, ОСОБА_6.

Проте, вказане було залишено судами поза увагою, відповідні обставини справи стосовно укладення оспорюваного договору особою, яка не мала належного обсягу цивільної дієздатності, чи навпаки, в розумінні приписів частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України встановлені не були.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові рішення з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Главбуд Плюс" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2016 у справі № 916/4595/15 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я І.М. Волік

С у д д я А.М. Демидова