Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Справа № 922/4241/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О. Є. (доповідач у справі),суддів:Панової І.Ю., Полякова Б.М.розглянувши касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2016 рокуу справі Господарського суду№ 922/4241/15 Харківської областіза заявою доНововодолазької ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба"провизнання банкрутом,В судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс"- Грищенко О.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 12 лютого 2016 року Харківський апеляційний господарський суд у справі № 922/4241/15 (судді: Тарасова І.В. - головуючий, Білоусова Я.О., Пуль О.А.) апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19 листопада 2015 року повернув заявникові на підставі ст.ст. 53, 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржник сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2016 року у справі № 922/4241/15 та направити апеляційну скаргу останнього до суду апеляційної інстанції на розгляд.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, приписів ст.ст. 53, 93, 97 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 55, 64 Конституції України.

Разом з тим, ініціюючий кредитор ТОВ "НІКО-ТАЙС" проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві та просить ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2016 року залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасника судового засідання, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба" у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 12 лютого 2016 року, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності поважної причини пропуску процесуального строку на оскарження ухвали місцевого суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Згідно статті 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга подана скаржником 05 лютого 2016 року, тобто із значним пропуском встановленого п'ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали від 19 листопада 2015 року.

За правилами ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Статтею 53 ГПК України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження скаржник мотивував тим, що про оскаржувану ухвалу йому стало відомо лише 04.02.2016 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Водночас, спростовуючи доводи скаржника, судом з'ясовано, що до матеріалів справи долучено поштове повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 041918, яким підтверджується отримання копії оскаржуваної ухвали місцевого суду 26 листопада 2015 року уповноваженою особою СТОВ "Дружба".

Таким чином, враховуючи, що боржник був обізнаний про існування оскаржуваної ухвали з 26.11.2015 року, а особа, яка виконувала обов'язки директора СТОВ "Дружба" під час періоду його тимчасової непрацездатності, не була позбавлена права та можливості звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою у визначений Законом строк, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що дійсною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 19.11.2015р. у справі № 922/4241/15 є суб'єктивні причини.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи наведені вище обставини, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2016 року слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2016 року у справі № 922/4241/15 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді І.Ю. Панова

Б.М. Поляков