Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року Справа № 904/1176/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 рокуу справі за позовомПублічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" доТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Роллекс ЛТД"простягнення коштівВ С Т А Н О В И В:

у лютому 2013 року ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду з позовом у якому, з урахуванням заяви про уточнення заявлених вимог, просило стягнення з ТОВ ВКФ "Роллекс ЛТД" 435 880,69 грн. штрафу, посилаючись на неналежне виконання останнім умов договору № Т419/05 від 02.04.2012 року щодо строків поставки товару.

До розгляду справи по суті, ТОВ ВКФ "Роллекс ЛТД" подало зустрічний позов про стягнення з ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" 785 215,20 грн. заборгованості за поставлений товар, 273 857,29 грн. пені, 2 441,14 грн. інфляційних втрат та 4 501,76 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2013 року у задоволення первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача - ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" 734 510,40 грн. боргу, 22 277,49 грн. пені, 1 541,23 грн. втрат внаслідок інфляції та 4 460,43 грн. річних, а в решті зустрічного позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2013 року рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду у частині відмови у первісному позові щодо стягнення 435 880,69 грн. штрафних санкцій скасовано, а справу у цій частині направлено на новий судовий розгляд. У решті судові рішення залишено без змін.

Під час повторного розгляду справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2013 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 26 606,64 грн. пені та 59 723,54 грн. штрафу, а в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 року рішення місцевого господарського суду скасовано та постановлено про відмову в позові.

Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 14.01.2014 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № Т419/05 від 02.04.2012 року та додатковою угодою до нього, за умовами якого ТОВ ВКФ "Роллекс ЛТД" (постачальник) зобов'язався поставити ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) товар, повне найменування якого номенклатура, асортимент, марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики визначаються у специфікаціях до договору, а останній прийняти цей товар та оплатити його вартість.

Зазначений договір зі сторони постачальника виконано, а спір щодо розрахунків за товар вирішено судом, шляхом постановлення господарським судом Дніпропетровської області рішення від 21.03.2013 року про стягнення з позивача у справі 734 510,40 грн. заборгованості, 22 277,49 грн. пені, 1 541,23 грн. на відшкодування втрат від інфляції та 4 460,43 грн. річних.

На виконання цього рішення суду видано наказ № 904/1176/13-г від 01.07.2013 року, а 17.07.2013 року сторони уклали додаткову угоду № 9 до договору поставки № Т419/05 від 02.04.2012 року, якою погодили обов'язок позивача у справі сплатити заборгованість частково у сумі 527 498,40 грн., прощення йому боргу на суму 43 443,14 грн., що складаються із сум штрафних санкцій, втрат від знецінення коштів та судового збору, а також зазначили, що і позивач зі свого боку не має до відповідача яких-небудь грошових претензій по договору № Т419/05 від 02.04.2012 року.

Наведені вище умови додаткової угоди № 9 свідчать про взаємне звільнення кожної із сторін від тих зобов'язань по договору № Т419/05 від 02.04.2012 року, які не врегульовані додатковою угодою № 9 до цього договору, що відповідно до ст. 605 ЦК України припиняє зобов'язання, а за таких обставин , апеляційний господарський суд правомірно постановив про відмову у задоволенні позову, і підстав для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко