ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2016 року Справа № 927/838/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17. ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд"на рішення та постановуГосподарського суду Чернігівської області від 31 серпня 2016 року Київського апеляційного господарського суду 14 листопада 2016 рокуу справі№ 927/838/15за позовомпублічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд"довиконавчого комітету Ніжинської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_24, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_9, ОСОБА_29, ОСОБА_23, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_30, ОСОБА_12, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_18, ОСОБА_47, ОСОБА_17, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_8, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_22,ОСОБА_63, ОСОБА_21, ОСОБА_20про визнання протиправним (незаконним) рішення

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним (незаконним) рішення виконкому Ніжинської міськради № 140 від 03.07.2014 "Про недопущення призупинення приватизації в частині квартир № № 15, 38, 28, 18, 3, 20, 25, 26, 14, 27, 12, 29, 23, 24 в житловому будинку № 7 по вул. Семашка м. Ніжина".

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.08.2016 (суддя - Оленич Т.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 (головуючий - Хрипун О.О. судді - Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановленні у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу 3-і особи просять залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, 3-іх осіб, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, згідно витягу з рішення виконкому Ніжинської міської ради № 140 від 03.07.2014 "Про недопущення призупинення приватизації" виконавчий комітет Ніжинської міської ради, який діяв межах наданих йому повноважень, з метою недопущення призупинення приватизації житла, розглянувши звернення громадян та керівників організацій, дозволив органу приватизації міськвиконкому здійснювати приватизацію державного житлового фонду, а саме квартир № 15, 38, 28, 18, 3, 20, 25, 26, 14, 27, 12, 29, 23, 24 в житловому будинку № 7 по вул. Семашка м. Ніжина (підстава - клопотання голови правління ОСББ "Семашко, 7", заяви та довідки про склад сім'ї відповідних громадян).

25.09.2014 виконкомом Ніжинської міської ради було прийнято рішення під № 212 про приватизацію наймачами квартир № 15, 28, 18, 3, 20, 25, 26, 27, 12, 29, 23, 24 в житловому будинку № 7 по вул. Семашка м. Ніжина (ПАТ "Чернігівоблбуд" вказане рішення у даній справі не оскаржує).

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності фізичних осіб (треті особи у справі) на спірні квартири зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі відповідних свідоцтв про право власності, виданими виконавчим комітетом Ніжинської міської ради 29.10.2008, у період з 20.10.2014 по 27.10.2014.

Господарськими судами у справі № 5028/12/40/2012(5028/2/120/2011) за позовом ПАТ "Чернігівоблбуд" до виконавчого комітету Ніжинської міської ради, комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на квартири № 3, 12, 14, 15, 18, 20, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 38, 39 в житловому будинку № 7 по вул. Семашка в м. Ніжин та зобов'язання КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради зареєструвати права власності позивача на вказані квартири (якими в задоволенні позову відмовлено) було встановлено, що на підставі рішення виконкому обласної ради депутатів трудящих № 819 від 12.10.1960 було створено обласний ремонтно-будівельний трест. Згідно з п. 1.3. Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного тресту "Чернігівоблбуд", відповідно до п.п. 1.1, 2.2 Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд", затвердженого рішенням зборів засновників (протокол № 7 від 13.04.1995) та перереєстрованого виконкомом Чернігівської міськради народних депутатів розпорядженням № 385-р. від 27.11.1995, ЗАТ "Чернігівоблбуд" було створено в результаті викупу майна і шляхом перетворення обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд" за рішенням засновників (протокол № 7 від 13.04.1995) і є правонаступником суб'єкта підприємницької діяльності обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд".

Відповідно до п.п. 1.4, 1.5 Статуту, затвердженого зборами акціонерів ЗАТ "Чернігівоблбуд" (протокол № 1 від 27.05.2011) та зареєстрованого державним реєстратором виконкому Чернігівської міськради Чернігівської області 27.07.2011, ПАТ "Чернігівоблбуд" було створено згідно установчих зборів засновників № 7 від 13.04.1995 шляхом перетворення суб'єкта підприємницької діяльності Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд" і є правонаступником Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд" та ЗАТ "Чернігівоблбуд".

Як було встановлено апеляційним судом у цій справі, рішенням виконкому № 362 від 21.10.1986 земельна ділянка для будівництва 45-квартрирного будинку по вул. Семашка 7 з пайовою участю інших підприємств комунального господарства міста була виділена Ніжинському РСУ. У 1989 р. Ніжинське РСУ отримало наряд-заказ від обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту на будівництво 45-квартрирного будинку по вул. Семашка 7 в м. Ніжині, а 22.06.1993 загальні збори колективу Ніжинського РСУ постановили виділити 20 квартир працівникам для самостійного завершення будівництва.

Відповідно до договору від 31.03.1989, укладеного між колективом Чернігівського ремонтно-будівельного тресту, облжилкомуправлінням Чернігівського облвиконкому та колективом працівників Чернігівського ремонтно-будівельного тресту, управління передало в оренду трудовому колективу основні фонди виробничого та невиробничого призначення оборотні засоби, а також закріпило грошові кошти на рахунках, а трест прийняв вказане майно в оренду до 2011 року.

Згідно з положеннями Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного тресту "Чернігівоблбуд", затвердженого 20.01.1990, до складу тресту входив ряд структурних підрозділів без права юридичної особи, в тому числі і Ніжинське РБУ.

Відповідно до Статуту тресту останнє було орендним підприємством, працюючим на підставі договору від 31.03.1989, мало самостійний баланс та створювало колективну власність. Згідно з п. 4.2 Статуту господарський обіг тресту складався з двох форм власності: державної, у вигляді орендованого майна та колективної, що створена в результаті господарської діяльності тресту. До державного майна, переданого в оренду тресту, будинок по вул. Семашка 7 не входив. Згідно з п. 2.11 договору трест зобов'язався здійснювати будівництво житла, об'єктів соцкультпобуту за рахунок різних джерел, в тому числі і за власні кошти.

Згідно з Статутом та колективним договором від 15.02.1990, укладеного між трестом, профспілкою та колективом Ніжинського РБУ, останній зобов'язався протягом 1990 року відрахувати до фонду економічного розвитку 65 700 крб., а залишки цього фонду, що були централізовані у тресті у 1989 році вирішено направити на будівництво 45-ти квартирного житлового будинку по вул. Семашка 7. Додатком № 2 до договору про соціальний та економічний розвиток колективу Ніжинського РБУ на 1990-1995 роки передбачено фінансування будівництва зазначеного будинку за рахунок соцкультпобуту у 1990 р. - 150 тис. крб., у 1991 р. - 250 тис. крб.

Як встановлено апеляційним судом, протокол засідання інвентарної комісії від 05.05.1994 містить посилання на інвентарні описи незавершеного капітального будівництва, але не доводить, що будинок (незавершене будівництво) по вул. Семашка, 7, належить до колективної власності орендного підприємства. У листі РВ ФДМУ по Чернігівській області від 20.01.2010 без посилання на підтверджуючі документи зазначено, що об'єкт незавершеного будівництва по вул. Семашка 7, при приватизації ввійшов при формуванні статутного фонду акціонерного товариства (як майно орендаря вартістю 6 485 625 крб.)

24.12.1996 рішенням виконкому Ніжинськой міської ради № 376 затверджено акт прийняття в експлуатацію державною комісією закінченої будівництвом будівлі житлово-цивільного призначення від 19.06.1996 житлового будинку по вул. Семашка, 7 у м. Ніжині, в якому замовником будівництва, генеральним підрядником зазначено Ніжинське ремонтно-будівельне управління та не зазначено про його відомче підпорядкування.

На спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету Ніжинського ремонтно-будівельного управління прийняте рішення щодо розподілу квартир у житловому будинку по вул. Семашка, 7 у м. Ніжині між пайщиками та працівниками (протокол від 18.03.1996) та про виділення квартир працівникам, які перебувають на квартирному обліку згідно із черговістю, де квартиру № 4 було виділено під заселення спеціаліста з оплатою 50% вартості квартири, а під гуртожиток були виділені квартири № 13, 19, 16 та 32 (протокол від 26.04.1996). Спірні квартири не мали статусу службових. У 1997 квартири були передані під заселення працівникам РСУ.

Згідно із довідкою від 13.06.1998, виданій Ніжинському ЗАТ "Чернігівоблбуд" за підписом керуючого Ніжинським відділенням Агропромбанку "Україна", будівництво житлового будинку по вул. Семашка, 7, у м. Ніжині проводилось за рахунок власних коштів та внесків пайовиків.

Судовими рішеннями у справі № 5028/12/40/2012 також було встановлено, що наказом Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного ЗАТ "Чернігівоблбуд" № 47 від 05.10.1999 "Про організацію дочірнього підприємства Ніжинське РБД "Чернігівоблбуд", ДП "Ніжинська ремонт-будівельна дільниця" були передані основні виробничі фонди на суму 237 658,00 грн (додаток № 4).

За актом від 30.09.-05.10.1999 було передано основні фонди у власність Ніжинського РСУ на суму 237 658,00 грн, у тому числі - житловий будинок по вул. Семашка 7 в м. Ніжині.

У п. 9.7 Положення про ремонтно-будівельну дільницю ЗАТ "Чернігівоблбуд", затвердженого радою ЗАТ "Чернігівоблбуд" (протокол № 17 від 20.12.1995), визначено, що реорганізація структурного підрозділу тягне за собою перехід прав і обов'язків, які належали структурному підрозділу до його правонаступника.

24.11.1999 виконкомом Ніжинської міськради було зареєстровано ДП "Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця".

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2002 у справі № 4/150б/77б/26б було затверджено звіт ліквідатора, припинено провадження у справі, а ДП "Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця" ЗАТ "Чернігівоблбуд" ліквідовано, у зв'язку з чим, розпорядженням виконкому Ніжинської міськради № 155 від 02.06.2003 було скасовано державну реєстрацію ДП "Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця" ЗАТ "Чернігівоблбуд".

З довідки Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2008, наданій на запит ЗАТ "Чернігівоблбуд" вбачається, що до ліквідаційної маси не було включено житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Ніжин, вул. Семашка, 7.

Надавши належну правову оцінку усім наявним у матеріалах справи документам та доводам сторін (зокрема, статутним документам, балансу ПАТ "Чернігівоблбуд"), врахувавши висновки судів у справах № 5028/12/40/2012, № 4/150б/77б/26б і те, що перебування житлового багатоквартирного будинку на балансі обслуговуючої організації не доводить її права власності на квартири у цьому будинку, які є самостійним об'єктом цивільних прав, прийшли до правильного висновку, що позивачем не було доведено наявність у нього права власності на спірні квартири.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, спірні квартири, право власності на які має намір набути позивач, передані у власність фізичним особам, які володіють та користуються ними на відповідних правових підставах, та чиї права та інтереси може бути порушено внаслідок скасування спірного рішення.

Належним способом захисту право власності особи з метою відновлення права власності, яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності, є пред'явлення позову про визнання його права власності відповідно до ст. 392 ЦК України та відповідного процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

За ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав може бути, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частиною 1 ст. 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Так, у зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Зокрема, у сфері житлових правовідносин відповідний ненормативний акт є підставою для виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних осіб.

Оспорюване у справі рішення виконкому Ніжинської міськради № 140 від 03.07.2014 "Про недопущення призупинення приватизації", яким дано дозвіл органу приватизації міськвиконкому здійснювати приватизацію державного житлового фонду, а саме квартир № 15, 38, 28, 18, 3, 20, 25, 26, 14, 27, 12, 29, 23, 24 в житловому будинку № 7 по вул. Семашка м. Ніжина, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання.

Враховуючи викладене, суди прийшли до обґрунтованого висновку, що позов, предметом якого є визнання протиправним (незаконним) рішення виконавчого органу місцевого самоврядування, тобто ненормативного акту, що застосований одноразово і з прийняттям якого виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволено, оскільки таке рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію внаслідок виконання, а тому його скасування не породжує наслідків для власників приватизованих квартир, оскільки це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Отже, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання протиправним (незаконним) рішення виконкому Ніжинської міськради № 140 від 03.07.2014 "Про недопущення призупинення приватизації в частині квартир № № 15, 38, 28, 18, 3, 20, 25, 26, 14, 27, 12, 29, 23, 24 в житловому будинку № 7 по вул. Семашка м. Ніжина".

Доводи касаційної скарги, в основному повторюють доводи апеляційної скарги, які були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції та спростовані обґрунтованими висновками цього суду, викладеними в постанові.

Враховуючи викладене, підстав для скасування постановлених у справі рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 31 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду 14 листопада 2016 року у справі за № 927/838/15- без змін.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Вовк Суддя І. Кондратова