ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року Справа № 9/83 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу першого заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українина постановувід 27.07.2015 господарського суду Рівненської областіта постановувід 17.05.2016 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 9/83 господарського суду Рівненської областіпро банкрутство відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів", м. Рівнеголова комітету кредиторів відкрите акціонерне товариство "Лізингова компанія "Украгромашінвест", м. КиївліквідаторЗух О.С., с. Вересневе Рівненської області в судовому засіданні взяли участь представники:

Фонду державного майна УкраїниЯнчук М.А., довір;ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" Мельник І.А, довір;ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" Голиков В.Ю., довір;прокуратуриСавицька О.В., посвідчення;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Рівненської області знаходиться справа № 9/83 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (далі - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", боржник), порушена в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 21.02.2012 введено процедуру санації боржника, призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Гонтар Н.Б. та інше.

Постановою господарського суду Рівненької області від 17.06.2014, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2014, затверджено звіт керуючого санацією, припинено процедуру санації, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гонтар Н.Б. та зобов'язано його вчинити певні дії.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2014 постанову від 17.06.2014 та постанову від 22.07.2014 скасовано. Справу № 9/83 передано на новий розгляд до господарського суду Рівненської області на стадію санації в іншому складі суду.

Скасовуючи вказані судові рішення Вищий господарський суд України вказав на необхідність детального дослідження здійсненних керуючим санацією значних витрат, які складають половину загального обсягу активів боржника, отриманих у процедурі санації; відомостей про зміст, підстави та період виникнення значної поточної заборгованості, яка більш ніж у два рази перевищує обсяг конкурсних грошових вимог кредиторів та дотримання арбітражним керуючим порядку реалізації активів боржника в процедурі санації.

Окремо суд касаційної інстанції вказав на необхідність негайного призначення у встановленому законом порядку нового керуючого санацією, якому слід проаналізувати діяльність попереднього керуючого санацією, у т.ч. стосовно дотримання порядку реалізації майна боржника, обґрунтованості витрат на проведення санації та причин виникнення поточної заборгованості боржника. У випадку виявлення фактів порушення вимог чинного законодавства останньому слід ініціювати процедуру визнання недійсними угод про відчуження майна боржника з метою повернення майна боржника в ліквідаційну масу.

На виконання вимог суду, ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.01.2015, з поміж іншого, припинено повноваження керуючого санацією ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" арбітражного керуючого Гонтар Н.Б., керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Зуха С.І.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.07.2015 року призначено судову економічну експертизу у справі № 9/83 про банкрутство ВАТ " Рівненський завод тракторних агрегатів".

При новому розгляді справи постановою господарського суду Рівненської області від 27.07.2015 (суддя Трускавецький В.П.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 (судді: Павлюк І.Ю. - головуючий, Демянчук Ю.Г., Крейбух О.Г.) затверджено розширений звіт керуючого санацією Зуха С.І. про проведену роботу в процедурі санації за період з 21.02.2012 по 30.06.2015; припинено процедуру санації боржника, визнано його банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Зуха С.І. та інше.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями перший заступник прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - скаржник) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу № 9/83 направити до господарського суду Рівненської області для розгляду на стадії процедури санації.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 21 Закону про банкрутство, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник зазначає, що введення ліквідаційної процедури є передчасним, оскільки з урахуванням об'єктів нерухомості вартістю 3,1 млн. грн. та 1,4 млн. грн., що були витребувані на користь боржника з чужого незаконного володіння суди попередніх інстанцій безпідставно та необґрунтовано констатували відсутність підстав для відновлення платоспроможності боржника, не дослідивши на виконання приписів ст. 43 ГПК України всіх обставин справи.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 11112 ГПК України визначено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи вказані судові рішення попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд у постанові від 12.11.2014 вказав, що неналежне виконання керуючим санацією Гонтар Н.Б. свої обов'язків, призвело до очевидного затягування процедури санації (понад два роки), порушення прав та законних інтересів кредиторів боржника, виникнення надмірної поточної заборгованості боржника та витрат на проведення санації останнього. За таких умов, формальне констатування судами факту збільшення кредиторської заборгованості боржника не може бути достатньою підставою для встановлення факту неспроможності боржника відновити свою платоспроможність та визнання його банкрутом. При цьому касаційна інстанція зазначила про необхідність дослідження дотримання порядку реалізації майна боржника керуючим санацією.

Відповідно до приписів абз. 4 ст. 1 Закону про банкрутство суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" у 2003 році сума конкурсних вимог кредиторів становила 9 232 283, 46 грн. Між тим, станом на 30.06.2015 сума кредиторських вимог з урахування поточної заборгованості боржника зросла до 30 363 246, 16 грн., тоді як згідно з реєстру вимог було погашено 4 449 818, 55 грн. На підставі чого, судом першої інстанції встановлено, що величина кредиторської заборгованості за рахунок ведення фінансово-господарської діяльності боржника зросла на 25 580 781, 25 грн.

При цьому, суми витрат на проведення санації за період з 21.02.2012 по 31.01.2014 склали 2 933 393,59 грн., а нарахування оплати за послуги керуючого санацією Гонтар Н.Б. за період з 21.02.2012 по 31.01.2014 в сумі 321 638, 28 грн. та виплат в сумі 300 000,00 грн.

Як вбачається, процедура санації у даній справі тривала понад три роки, тоді як відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону про банкрутство максимальний строк цієї процедури визначений у 18 місяців.

Згідно з ч. 6 ст. 31 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

За змістом частин 1, 3 статті 21 Закону про банкрутство зазначеної статті за наявності підстав для дострокового припинення санації, зокрема у разі наявності обставин, які унеможливлюють виконання плану санації, неефективності санаційних заходів тощо керуючий санацією зобов'язаний негайно звернутися до комітету кредиторів із пропозицією про звернення до суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Однак, керуючий санацією Гонтар Н.Б., в порушення вимог ст. 21 Закону про банкрутство не ініціював дострокове припинення санації з метою уникнення подальшого збільшення пасиву боржника, а навпаки - ініціював продовження процедури санації понад граничний строк та провадив недоцільну за таких обставин реалізацію активів боржника та часткове погашення вимог кредиторів.

Враховуючи вищезазначене та відправляючи дану справу на новий розгляд Вищий господарський суд в постанові від 12.11 2014 зазначив, що новому керуючому санацією (у даному випадку арбітражному керуючому Зуху С.І.) слід проаналізувати діяльність попереднього керуючого санацією, зокрема стосовно дотримання порядку реалізації майна боржника, обґрунтованості витрат на проведення санації та причин виникнення поточної заборгованості боржника. У випадку виявлення фактів порушення вимог чинного законодавства керуючому санацією слід ініціювати процедуру визнання недійсними угод про відчуження майна боржника з метою повернення майна боржника в ліквідаційну масу.

Крім того, суд касаційної інстанції також вказав на необхідність дослідження обставин дотримання засад проведення конкурсу з визначення організатора аукціону; вид установчої діяльності організатора аукціону (зокрема за кодом Класифікації видів економічної діяльності); кількість проведених аукціонів та категорії біржового товару; чи не є організатор аукціону заінтересованою особою стосовно боржника, кредиторів або арбітражного керуючого у розумінні статті 1 Закону про банкрутство; розмір винагороди організатора аукціону; наявність відповідних технічних можливостей для проведення аукціону тощо.

Системний аналіз положень ч. 5 ст. 31 Закону про банкрутство дає підстави дійти висновку, що в обов'язок арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санаціє та ліквідатора) полягає у здійснені заходів спрямованих на попередження виникнення додаткової заборгованості боржника в процедурі санації та захисту майна боржника з метою досягнення основної цілі процедури санації, а саме відновлення платоспроможності боржника. Між тим, передбачені цією статтею заходи щодо захисту майна боржника включають в себе і обов'язок здійснення дій спрямованих на повернення незаконно відчуженого майна боржника - його активу.

Як вбачається, призначений ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.01.2015 арбітражний керуючий ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" Зух С.І. обмежився проведенням експертизи, яка виключно констатувала наявність заборгованості, але не встановила причинно-наслідкові зв'язки між діяльністю попереднього керуючого санацією та надмірною поточною заборгованістю, що виникла в межах процедури санації, у тому числі суми нарахувань за оплату послуг керуючого санацією Гонтар Н.Б. за період його роботи.

При цьому, рішення господарський суд Рівненської області оформлене постановою від 27.07.2015 щодо повторного визнання боржника банкрутом мотивоване відсутністю фінансових можливостей для відновлення платоспроможності боржника, безнадійною дебіторською заборгованістю, низькою інвестиційною привабливістю підприємства та можливістю задовольнити вимоги кредиторів виключно у ліквідаційній процедурі. Відповідно, з урахуванням висновків судово-економічної експертизи, відповідно до яких не виявлено жодних порушень норм чинного законодавства в діяльність керуючого санацією Гонтар Н.Б. та рішення Комітету кредиторів про його затвердження та відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд дійшов висновку про наявність всіх необхідних підстав в розумінні ст.ст. 16, 21 Закону про банкрутство та ст.ст. 205 209 ГПК України для визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

Отже, суди попередніх інстанцій повторно не дослідили зв'язок між діями керуючого санацією та причинами виникнення надмірної поточної заборгованості та обставин продажу майнових активів боржника, що в сукупності обумовило необґрунтований висновок суду про можливість задоволення вимог кредиторів тільки в ліквідаційній процедурі боржника та призвело до додаткових судових втрат по даній справі.

У силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (ст. 1115, 1117 ГПК України), суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені порушення та прийняти рішення по суті справи.

У зв'язку з чим постанова суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм ст.ст. 47, 43 ГПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вказівки суду касаційної інстанції зазначені у постанові від 11.12.2014, припинити повноваження арбітражного керуючого Зуха С.І., зобов'язати комітет кредиторів подати узгоджену кандидатуру арбітражного керуючого та призначити його керуючим санацією у справі про банкрутство ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" з метою уникнення конфлікту інтересів. Крім того, необхідно дослідити причини виникнення надмірної поточної заборгованості з урахуванням дій вчинених керуючим санацією в межах процедури санації ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів".

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 1 Закону України "Про акціонерні товариства", ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу першого заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Рівненської області від 27.07.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 9/83 скасувати.

3. Справу № 9/83 передати на новий розгляд до господарського суду Рівненської області на стадію санації в іншому складі суду.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич