ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року Справа № 922/5124/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Удовиченка О.С.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" (м.Харків) ,на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23 травня 2016 року,та ухвалуГосподарського суду Харківської області від 08 грудня 2015 року;у справі№ 922/5124/15,за заявоюПублічного акціонерного товариства "Укргазбуд" (м.Харків),доПриватного акціонерного товариства "Харківкомунпромсервіс" (м.Харків),провизнання банкрутом,- за участю представників:від ПАТ "Укргазбуд": Дорошенко Р.В. - представник (довіреність б/н від 01.01.2016 року);представники інших учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.10.2015 року, за заявою Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" (далі за текстом - ПАТ "Укргазбуд"), порушено провадження у справі № 922/5124/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківкомунпромсервіс" (далі за текстом - ПрАТ "Харківкомунпромсервіс"); визнано вимоги ПАТ "Укргазбуд" (з урахуванням ухвали місцевого господарського суду від 05.11.2015 року) у розмірі 1 122 000 грн. 00 коп. - основний борг; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича; відмовлено арбітражному керуючому Сиволобову М.М. в задоволенні його Заяви на призначення розпорядником майна ПрАТ "Харківкомунпромсервіс", інше.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2015 року у справі № 922/5124/15 (суддя - Усатий В.О.) визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Техінпром" (далі за текстом - ТзОВ Компанія "Техінпром") у розмірі 1 950 000 грн. 00 коп. - основний борг та включено до 4 черги, 2 436 грн. 00 коп. - судовий збір - 1 черга Реєстру вимог кредиторів.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року у справі № 922/5124/15 (головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Тарасов І.В., Фомін В.О.) апеляційну скаргу ПАТ "Укргазбуд" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.12.2015 року у справі № 922/5124/15 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що доводи апеляційної скарги безпідставні та не підлягають задоволенню, а спірна ухвала не підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, ПАТ "Укргазбуд" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.12.2015 року у справі № 922/5124/15 (в частині визнання вимог ТзОВ Компанія "Техінпром" до ПрАТ "Харківкомунпромсервіс" у розмірі 1 050 000 грн. 00 коп. основного боргу та включення їх до четвертої черги Реєстру вимог кредиторів); прийняти нове рішення, яким відмовити ТзОВ Компанія "Техінпром" в задоволенні Заяви про визнання грошових вимог до ПрАТ "Харківкомунпромсервіс" у розмірі 1050000 грн. 00 коп. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.09.2016 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "Укргазбуд" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Представник ПАТ "Укргазбуд" (скаржника), в судовому засіданні касаційної інстанції, повністю підтримав заявлені вимоги, з підстав наведених у касаційній скарзі. Просив господарський суд касаційної інстанції скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.12.2015 року у справі № 922/5124/15 (в частині визнання вимог ТзОВ Компанія "Техінпром" до ПрАТ "Харківкомунпромсервіс" у розмірі 1 050 000 грн. 00 коп. основного боргу та включення їх до четвертої черги Реєстру вимог кредиторів); прийняти нове рішення, яким відмовити ТзОВ Компанія "Техінпром" в задоволенні Заяви про визнання грошових вимог до ПрАТ "Харківкомунпромсервіс" у розмірі 1050000 грн. 00 коп.

26.09.2016 року до Вищого господарського суду України від ТзОВ Компанії "Техінпром" надійшли Заперечення (від 23.09.2016 року) на касаційну скаргу ПАТ "Укргазбуд", в яких кредитор проти вимог та доводів скаржника заперечує, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими; просить суд касаційної інстанції постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.12.2015 року у справі № 922/5124/15 (в частині визнання вимог ТзОВ Компанія "Техінпром" до ПрАТ "Харківкомунпромсервіс" у розмірі 1 050 000 грн. 00 коп. основного боргу та включення їх до четвертої черги Реєстру вимог кредиторів) залишити без змін. При цьому, ТзОВ Компанія "Техінпром" звертає увагу на наявність в матеріалах справи Актів звіряння розрахунків (за спірними векселями), які, по переконанню кредитора, підтверджують факт переривання строку позовної давності.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, за таких підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2015 року прийнято заяву ПАТ "Укргазбуд" про порушення справи про банкрутство ПрАТ "Харківкомунпромсервіс" до розгляду; автоматизованою системою визначено кандидатуру арбітражного керуючого Віскунова О.В. для призначення розпорядником майна.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.10.2015 року, за заявою ПАТ "Укргазбуд", порушено провадження у справі № 922/5124/15 про банкрутство ПрАТ "Харківкомунпромсервіс"; визнано вимоги ПАТ "Укргазбуд" (з урахуванням ухвали місцевого господарського суду від 05.11.2015 року) у розмірі 1 122 000 грн. 00 коп. - основний борг; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Віскунова О.В.; відмовлено арбітражному керуючому Сиволобову М.М. в задоволенні його Заяви на призначення розпорядником майна ПрАТ "Харківкомунпромсервіс", інше.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ПрАТ "Харківкомунпромсервіс" опубліковано 05.10.2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України (№ 23544).

У встановлений ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк, після публікації вказаного оголошення, до місцевого господарського суду, зокрема, надійшла Заява ТзОВ Компанія "Техінпром" з грошовими вимогами до ПрАТ "Харківкомунпромсервіс" в сумі 1 950 000 грн. 00 коп. Вимоги заявника обґрунтовані тим, що ТзОВ Компанія "Техінпром" є векселедержателем простих векселів, платником (векселедателем) за якими є ПрАТ «Харківкомунпромсервіс», що видані на виконання Договору поставки товарів №9-1/1/01 від 04.01.1999 року (укладений між ТзОВ Компанія "Техінпром" та ПрАТ "Харківкомунпромсервіс"), на підставі Угод (№1 від 20.02.2004 року, №2 від 06.10.2005 року, №3 від 29.12.2005 року) про припинення зобов'язання шляхом заміни його іншим зобов'язанням, в порядку ч. 2 ст. 604 ЦК України.

До Заяви про визнання грошових вимог ТзОВ Компанія "Техінпром" додані прості векселі:

№80350385288843, номінальною вартістю 200000 грн. 00 коп., виданий 20.02.2004 року, строк сплати - 20.02.2009 року, пролонгований Угодою сторін (ТзОВ Компанія "Техінпром" та ПрАТ "Харківкомунпромсервіс") від 19.02.2009 року до 20.02.2014 року;

№80350385288844, номінальною вартістю 200000 грн. 00 коп., виданий 20.02.2004 року, строк сплати - 20.02.2009 року, пролонгований Угодою сторін (ТзОВ Компанія "Техінпром" та ПрАТ "Харківкомунпромсервіс") від 19.02.2009 року до 20.02.2014 року;

№80350385288845, номінальною вартістю 200000 грн. 00 коп., виданий 20.02.2004 року, строк сплати - 20.02.2009 року, пролонгований Угодою сторін (ТзОВ Компанія "Техінпром" та ПрАТ "Харківкомунпромсервіс") від 19.02.2009 року до 20.02.2014 року;

№80350385288846, номінальною вартістю 200000 грн. 00 коп., виданий 20.02.2004 року, строк сплати - 20.02.2009 року, пролонгований Угодою сторін (ТзОВ Компанія "Техінпром" та ПрАТ "Харківкомунпромсервіс") від 19.02.2009 року до 20.02.2014 року;

№80350385288861, номінальною вартістю 250000 грн. 00 коп., виданий 06.10.2005 року, строк сплати - 06.10.2010 року, пролонгований Угодою сторін (ТзОВ Компанія "Техінпром" та ПрАТ "Харківкомунпромсервіс") від 05.10.2010 року до 20.02.2014 року;

№80350385288873, номінальною вартістю 900000 грн. 00 коп., виданий 29.12.2005 року, строк сплати - 29.12.2014 року.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що загальна номінальна вартість Векселів, які передані ПрАТ "Харківкомунпромсервіс" ТзОВ Компанія "Техінпром", складає 1950000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2015 року у справі № 922/5124/15 визнано вимоги ТзОВ Компанія "Техінпром" у розмірі 1 950 000 грн. 00 коп. - основного боргу та включено до 4 черги, 2 436 грн. 00 коп. - судового збору включено до 1 черги Реєстру вимог кредиторів. При цьому, місцевий господарський суд виходив з доведеності належними та допустимими доказами, в розумінні приписів ст. 34 ГПК України, заявлених ТзОВ Компанія "Техінпром" грошових вимог до ПрАТ "Харківкомунпромсервіс".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року у справі № 922/5124/15 апеляційну скаргу ПАТ "Укргазбуд" задоволено; ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.12.2015 року у справі № 922/5124/15 скасовано частково - в частині визнання вимог ТзОВ Компанія "Техінпром" у розмірі 1 050 000 грн. 00 коп.; прийнято в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено ТзОВ Компанія "Техінпром" в задоволенні вимог у розмірі 1 050 000 грн. 00 коп.; в іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.12.2015 року у справі № 922/5124/15 залишено без змін.

Приймаючи таке рішення, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що векселі №80350385288843, №80350385288844, №80350385288845, №80350385288846, №80350385288861 (у зв'язку із внесенням до них змін щодо строку оплати) не містять обов'язкових реквізитів, які визначені Законом України «Про обіг векселів в України» та Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, а саме: на зворотному боці векселів відсутній текст зі слів «відповідно до змін», не зазначена дата внесення змін, отже, на думку апеляційного господарського суду, вказані векселі не мають вексельної сили, а у векселедержателя за такими векселями відсутні вимоги до векселедавця. Крім того, посилаючись на приписи ст. 70 Уніфікованого закону, господарський суд апеляційної інстанції встановив, що за векселями №80350385288843, №80350385288844, №80350385288845, №80350385288846, №80350385288861 строк позовної давності сплив. За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність у ТзОВ Компанія "Техінпром" правових підстав для заявлення кредиторських вимог до боржника за вказаними векселями, та кредиторські вимоги, в частині визнання суми заборгованості у розмірі 1050000 грн. 00 коп., за векселями №80350385288843, №80350385288844, №80350385288845, №80350385288846, №80350385288861 визнанню не підлягають.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2016 року у справі №922/5124/15 касаційну скаргу ТзОВ Компанія "Техінпром" задоволено частково; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2016 року у справі № 922/5124/15 Господарського суду Харківської області скасовано; справу № 922/5124/15 передано на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду. Приймаючи вказану постанову, господарський суд касаційної інстанції вказав на те, що апеляційний господарський суд, встановивши відсутність вексельної сили у простих векселів №80350385288843, №80350385288844, №80350385288845, №80350385288846, №80350385288861 (з підстав недотримання вимог ст. 13 Закону України "Про обіг векселів в Україні") не врахував, що вимоги названої норми закону не стосуються обставин з якими Уніфікований закон пов'язує втрату векселем вексельної сили. При цьому, колегія суддів касаційної інстанції зауважила на тому, що внесення змін до тексту векселя щодо строку платежу за векселем не є дефектом форми векселя (Роз'яснення Державної комісії з Цінних паперів та фондового ринку "Про застосування законодавства України, що регулює вексельний обіг в Україні" №1 від 17.01.2006 року). Крім того, господарським судом касаційної інстанції вказано на те, що господарський суд апеляційної інстанції, зробивши висновок, що за векселями №80350385288843, №80350385288844, №80350385288845, №80350385288846, №80350385288861 строк позовної давності сплив, не дослідив та не надав належної правової оцінки Актам звіряння розрахунків підписаних між ПрАТ "Харківкомунпромсервіс" та ТзОВ Компанія "Техінпром", які містяться в матеріалах справи та про наявність яких було заявлено ТзОВ Компанія "Техінпром" під час апеляційного провадження (Заперечення ТзОВ Компанія "Техінпром" вих. №29/01 від 29.01.2015 року).

За результатами нового апеляційного розгляду, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року у справі № 922/5124/15 апеляційну скаргу ПАТ "Укргазбуд" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.12.2015 року у справі № 922/5124/15 залишено без змін. Приймаючи оскаржений (в касаційному порядку) судовий акт, апеляційний господарський суд встановив, що, подані ТзОВ Компанія "Техінпром" (в якості підтвердження заявлених грошових вимог) векселя, мають обов'язкові, встановлені ст. 75 Уніфікованого закону, реквізити, а тому мають вексельну силу, оскільки держатель векселя надав згоду на внесення змін, і зазначене не спростовано під час розгляду справи, строк оплати за спірними векселями настав 20.02.2014 року. За висновками господарського суду апеляційної інстанції, за векселями №80350385288843, №80350385288844, №80350385288845, №80350385288846, №80350385288861, строк позовної давності не сплив, а тому (у цьому випадку) застосування приписів статті 70 Уніфікованого закону щодо застосування строку позовної давності не є обґрунтованим.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, ПАТ "Укргазбуд" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.12.2015 року у справі № 922/5124/15 (в частині визнання вимог ТзОВ Компанія "Техінпром" до ПрАТ "Харківкомунпромсервіс" у розмірі 1 050 000 грн. 00 коп. основного боргу та включення їх до четвертої черги Реєстру вимог кредиторів); прийняти нове рішення, яким відмовити ТзОВ Компанія "Техінпром" в задоволенні Заяви про визнання грошових вимог до ПрАТ "Харківкомунпромсервіс" у розмірі 1050000 грн. 00 коп. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п.1 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 42, 43 ГПК України, ст.13 Закону України "Про обіг векселів в Україні", ст.70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Залишаючи без задоволення подану ПАТ "Укргазбуд" касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що виходячи з вимог ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Так, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Як про це вже було вказано вище, грошові вимоги ТзОВ Компанія "Техінпром" до ПрАТ "Харківкомунпромсервіс" ґрунтуються на наявності простих векселів №80350385288843, №80350385288844, №80350385288845, №80350385288846, №80350385288861, №80350385288873.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у Додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930 року), а також Законами України "Про обіг векселів в Україні" №2374-III від 05.04.2001 року (ст.2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), "Про цінні напери та фондовий ринок" № 3480-IV від 23.02.2006 року, "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" №826-XIV від 06.07.1999 року, "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі" №827-XIV від 06.07.1999 року, "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів" №828-XIV від 06.07.1999 року.

За ст.77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

За приписами ст.69 Уніфікованого закону, у разі зміни тексту переказного векселя, особи, які поставили свої підписи після цієї зміни, зобов'язані згідно зі змістом зміненого тексту; особи, які поставили свої підписи до цієї зміни, зобов'язані згідно зі змістом первісного тексту.

Вимоги до складання простого векселя та обставини з якими вексель є таким, що не має сили простого векселя встановлено ст. ст. 75, 76 Уніфікованого закону.

Таким чином, єдиною підставою яка б позбавляла вексельної сили вексель є дефект його форми, інших підстав законом не передбачено. Така позиція наведена Верховним судом України у Постанові від 01.12.2009 року у справі № 38/51.

Як про це було вказано Вищим господарським судом України у постанові від 14.04.2016 року у цій справі, внесення змін до тексту векселя щодо строку платежу за векселем не є дефектом форми векселя (Роз'яснення Державної комісії з Цінних паперів та фондового ринку "Про застосування законодавства України, що регулює вексельний обіг в Україні" №1 від 17.01.2006 року).

Відповідно до ст.13 Закону України "Про обіг векселів в Україні", зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (за переказним векселем - трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону. Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів "відповідно до змін" із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього Закону. У разі зміни строку платежу за переказним векселем держатель векселя повинен одержати згоду (акцепт) трасата на оплату векселя відповідно до нового строку. У разі коли акцепт вже було здійснено раніше, держатель векселя повинен одержати додаткову згоду акцептанта відповідно до нового строку. Якщо держатель векселя, який погодився на внесення змін до тексту векселя, бажає зберегти відповідальність попередніх індосантів, він повинен одержати їх згоду. У противному разі попередні індосанти несуть відповідальність таку, як і до внесення змін.

Так, як було неодноразово встановлено господарськими судами під час розгляду цієї справи, зміни строку оплати, внесені до простих векселів №80350385288843, №80350385288844, №80350385288845, №80350385288846, №80350385288861 (на підставі яких базуються грошові вимоги ТзОВ "Техінпром" до ПрАТ "Харківкомунпромсервіс"), не відповідають формі, встановленій ст.13 Закону України "Про обіг векселів в Україні", а саме на зворотному боці вказаних векселів відсутній текст зі слів "відповідно до змін" (який проставляється держателем векселя), підписи повноважених осіб (згідно з вимогами цього Закону), а також не зазначена дата внесення таких змін.

Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком Харківського апеляційного господарського суду про те, що держатель векселів (№80350385288843, №80350385288844, №80350385288845, №80350385288846, №80350385288861) - ТзОВ Компанія "Техінпром", надав згоду на внесення змін щодо строку оплати, який настав 20.02.2014 року, саме шляхом укладення та підписання Угод про пролонгацію строку погашення векселів від 19.02.2009 року та від 05.10.2010 року.

Таким чином, на думку колегії суддів касаційної інстанції, порушення вимог Закону щодо порядку та форми внесення змін (зокрема, в частині строку платежу) не є дефектом форми векселя, проте не має юридичної сили для зобов'язаних сторін.

За таких обставин, за висновком колегії суддів касаційної інстанції первісна дата строку платежу (вказана у простих векселях №80350385288843, №80350385288844, №80350385288845, №80350385288846, №80350385288861) є фактичною та дійсною до виконання, оскільки, під час внесення змін до спірних векселів (щодо строку оплати), зобов'язаними сторонами не було дотримано вимог ст.13 Закону України "Про обіг векселів в Україні", а саме порядку та форми внесення відповідних змін до простих векселів.

Згідно до абзацу 1 ст. 70 Уніфікованого закону, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так щодо позовних вимог, пред'явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобов'язання.

Перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі.

Встановлені ст. 70 Уніфікованого закону строки для пред'явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають припиненню або відновленню. Суд застосовує ці строки незалежно від заяви сторони. Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від зобов'язаних за векселем осіб (пункт 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» №5 від 08.06.2007 року).

Приписами ст.71 Уніфікованого закону визначено, що переривання перебігу строків позовної давності має силу лише щодо тієї особи, стосовно якої строки перервалися.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Початок та переривання перебігу позовної давності Уніфікованим законом не визначено, тому господарським судам слід застосовувати положення статей 261, 264 ЦК України. Така позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 20.02.2007року (у справі за позовом ВАТ "Укртранснафта" до ЗАТ "Укртатнафта" про стягнення 59089329 грн. 20 коп.).

Статтею 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акту звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності (п.п.4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29 травня 2013 року).

Як вбачається з матеріалів справи, які були неодноразово предметом розгляду апеляційних господарських судів у цій справі, та про це було вказано у постанові Вищого господарського суду України від 14.04.2016 року у цій справі, 10.12.2007 року, 10.01.2010 року, 10.01.2012 року та 10.01.2014 року ТзОВ Компанія "Техінпром" (кредитор) та ПрАТ "Харківкомунпромсервіс" (дебітор) були підписані Акти звіряння розрахунків за простими векселями (№80350385288843, №80350385288844, №80350385288845, №80350385288846, №80350385288861, №80350385288873), на загальну суму 1 950 000 грн. 00 коп. Таким чином, строк позовної давності за векселями №80350385288843, №80350385288844, №80350385288845, №80350385288846, №80350385288861 переривався 10.12.2007 року, 10.01.2010 року, 10.01.2012 року та 10.01.2014 року, а від так, враховуючи означені обставини та приписи законодавства, що регулюють перебіг позовної давності та його переривання, ТзОВ Компанія "Техінпром" строк позовної давності по вимогам за цими векселями пропущений не був (Заява з грошовими вимогами до ПрАТ "Харківкомунпромсервіс" подана 03.11.2015 року). Поміж тим, у векселі №80350385288873 від 29.12.2005 року строк оплати встановлений 29.12.2014 року (строк позовної давності 29.12.2017 року).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що, за браком форми внесення змін до простих векселів щодо строку оплати (в порушення вимог ст.13 Закону України "Про обіг векселів в Україні"), за наявністю факту переривання строку позовної давності (Акти звіряння розрахунків від 14.04.2016 року у цій справі, 10.12.2007 року, 10.01.2010 року, 10.01.2012 року та 10.01.2014 року ТзОВ Компанія "Техінпром" та ПрАТ "Харківкомунпромсервіс"), грошові вимоги ТзОВ Компанія "Техінпром" у розмірі 1 950 000 грн. 00 коп. заявлені у строки встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в межах строків позовної давності.

Відповідно до приписів ст.11110 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо: 1) справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів; 2) справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду; 3) господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі; 4) рішення або постанова не підписані будь-ким із суддів або підписані не тими суддями, що зазначені в рішенні або постанові; 5) рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу; 6) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 17 цього Кодексу; 7) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

Проте судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення.

В цьому випадку, місцевий господарський суд (ухвала від 08.12.2015 року) та господарський суд апеляційної інстанції (постанова від 23.05.2016 року) дійшли вірного висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених ТзОВ Компанія "Техінпром" грошових вимог у сумі 1 950 000 грн. 00 коп., а від так, прийняли правильне рішення про визнання заявлених ТзОВ Компанія "Техінпром" грошових вимог та включення їх до Реєстру вимог кредиторів ПрАТ "Харківкомунпромсервіс".

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Харківської області від 08.12.2015 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року мають бути залишені в силі, але з підстав наведених вище.

Окрім наведеного вище, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним звернути увагу господарських судів першої та апеляційної інстанцій, учасників судового процесу у справі №922/5124/15 на ту обставину, що, відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (том 1, арк. справи 131), "Детальної інформації про юридичну особу" (том 1, арк. справи 26), інших документів у цій справі, назвою боржника є "Приватне акціонерне товариство "Харківкомунпромсервіс" (код ЄДРПОУ 23760216), а не "Публічне акціонерне товариство "Харківкомунпромсервіс". За таких обставин, господарським судам попередніх інстанцій належить виправити вказані неточності у назві боржника та внести відповідні зміни до процесуальних документів.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржених судових рішень не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, більш того зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень господарського суду касаційної інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 08 грудня 2015 року та Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23 травня 2016 року у справі № 922/5124/15 залишити в силі.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:О.В. Білошкап О.С. Удовиченко