Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 року Справа № 34/76-09-2322

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В.суддівІванової Л.Б. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М"на ухвалу відгосподарського суду Одеської області 22.05.2014та на постанову відОдеського апеляційного господарського суду 01.07.2014 за скаргоюМалого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М"на діїПершого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиціїу справі господарського суду№ 34/76-09-2322 Одеської областіза позовомМалого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М"доВійськової частини А1283простягнення 39726,90 грн.за участю представників сторін:

від позивача - Максименко Ю.Ф.

від відповідача - не з'явилися

від ВДВС - не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2014 у справі № 34/76-09-2322, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 відмовлено у задоволенні заяви Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" на дії (бездіяльність) Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Мале приватне підприємство "Фірма "Альфа-М" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 22.05.2014, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 у даній справі та прийняти рішення про зобов'язання Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції вчинити дії.

Заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про виконавче провадження".

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, рішенням господарського суду Одеської області від 12.08.2009 у справі № 34/76-09-2322 задоволено позовні вимоги Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М", стягнуто з Військової частини А1283 на користь Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" 39 726,90 грн. заборгованості, на відповідача покладено судові витрати.

На виконання даного рішення, судом першої інстанції видано наказ від 24.09.2009 № 34/76-09-2322. Вказаний наказ дійсний до пред'явлення до 24.09.2012.

Постановою державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 17.10.2011 відкрито виконавче провадження за заявою поданою 17.10.2011, та запропоновано боржнику до 24.10.2011 самостійно виконати вимоги виконавчого документа.

29.11.2013 Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звернувся з заявою № 3587420-44/19 про видачу дубліката наказу № 34/76-09-2322 від 24.09.2009, у зв'язку з його втратою при пересилці.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2013 у даній справі відмовлено Приморському відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у видачі дубліката наказу № 34/76-09-2322 від 24.09.2009 про примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2009 у даній справі. Ухвала мотивована неподанням виконавчою службою документів, передбачених статтею 120 Господарського процесуального кодексу України.

Мале приватне підприємство "Фірма "Альфа-М" звернулося до господарського суду Одеської області зі скаргою на бездіяльність Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Скарга ґрунтується на тому, що відділом державної виконавчої служби на адресу Позивача не надходила інформація щодо виконання судового рішення, тому Позивач просить суд зобов'язати Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції повернути стягувачеві наказ № 34/76-09-2322 від 24.09.2009; у разі визнання судом факту втрати оригіналу зазначеного наказу, зобов'язати державну виконавчу службу одержати дублікат наказу та повернути його Позивачеві; зобов'язати Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції надіслати Позивачеві оригінал або дублікат наказу за його фактичною адресою: 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 5, кв. 45.

Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні заяви Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" на дії (бездіяльність) Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Судові рішення мотивовані тим, що оскільки наказ втрачено, то зобов'язувати ВДВС повернути його неможливо. Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок ВДВС звертатись до суду з поданням про видачу дубліката наказу, а тому правові підстави зобов'язувати ВДВС вчиняти ці дії відсутні. Враховуючи, що вимога про зобов'язання виконавчої служби направити наказ або дублікат наказу Позивачеві за фактичною адресою є похідним від попередних вимог, судами відмовлено у задоволенні цієї вимоги.

Позивач в касаційній скарзі вказує на те, що втрата наказу відбулася з вини відділу державної виконавчої служби, тому відновити становище стягувача повинна державна виконавча служба.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Стаття 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За результатом розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на день звернення виконавчої служби з заявою), а саме пунктом 8 передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 17.10.2011 відкрито виконавче провадження. Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в поданні № 3587420-44/19 від 29.11.2013 вказує на винесення державною виконавчою службою постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 статті 42 Закону України "Про виконавче провадження".

Господарський процесуальний кодекс України не зобов'язує стягувача або державного виконавця наводити причини втрати наказу. Підставою для видачі дубліката наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу. Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості. Водночас, у видачі дубліката наказу може бути відмовлено, якщо до заяви про видачу дубліката не додано документів, передбачених частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає документи, які повинні бути додані до заяви про видачу дубліката наказу на підтвердження факту втрати наказу, зокрема, якщо наказ втрачено державним виконавцем, до заяви додається довідка державного виконавця про втрату наказу, якщо під час пересилки - органу зв'язку.

Разом з тим стаття 120 Господарського процесуального кодексу України містить застереження, що стягувач або державний виконавець можуть звернутися із заявою про видачу дублікату наказу до закінчення строку, встановленого для його пред'явлення.

Наказ від 24.09.2009 № 34/76-09-2322 дійсний до пред'явлення до 24.09.2012.

З заявою про видачу дубліката наказу Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звернувся 29.11.2013, тобто за межами строку передбаченого чинним законодавством.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 11-1 Закону України "Про виконавче провадження" (чинною на день видачі наказу) встановлено, що стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

Крім того, стаття 12 вказаного Закону (в редакції на день розгляду скарги) містить такі ж приписи.

З норм чинного законодавства вбачається, що з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання може звернутися тільки стягувач, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій.

Вимога про зобов'язання виконавчої служби одержати дублікат наказу суперечить нормам статті 120 Господарського процесуального кодексу України, оскільки строк для пред'явлення наказу до виконання закінчився.

З огляду на наведене, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статей 43, 47, 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування прийнятих у цій справі судових актів.

Доводи касаційної скарги не спростовують вказаного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до посилань на неналежну оцінку судами доказів, проте відповідно до імперативних приписів частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 22.05.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 у справі № 34/76-09-2322 залишити без змін.

Головуючий суддя Кот О.В.

Судді Іванова Л.Б.

Саранюк В.І.