Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року Справа № 905/1685/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Ходаківської І.П., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс"на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 30.09.2016у справі№ 905/1685/16Господарського суду Донецької області за позовомДержавного підприємства "Дзержинськвантажтранс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс"простягнення 3983359,81грн

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.06.2016 про зупинення провадження у справі №905/1685/16 за позовом Державного підприємства "Дзержинськвантажтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" про стягнення 3983359,81грн.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.09.2016 (головуючий суддя - Зубченко І.В., судді: Колядко Т.М., Радіонова О.О.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.06.2016 по справі №905/1685/16 повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.09.2016 та повернути справу до цього суду для розгляду апеляційної скарги по суті, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.8 Закону України "Про судовий збір", п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі (п.3 ч.1 ст.97 ГПК України).

До апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.06.2016 у справі № 905/1685/16.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" одночасно з апеляційною скаргою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги мотивоване тим, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі та здійснює діяльність у зоні проведення антитерористичної операції. На підтвердження зазначеного скаржником було додано до апеляційної скарги баланс (звіт про фінансовий стан підприємства) на 30.06.2016 та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2016 року.

Отже, апелянт просив суд звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги через майновий стан, що перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку та розмірі.

За приписами ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оцінивши наведені скаржником доводи та подані на їх обґрунтування докази, апеляційний господарський суд зазначив, що додані відповідачем до клопотання документи не підтверджують неможливість сплати судового збору на дату подання апеляційної скарги. Саме по собі здійснення господарської діяльності у безпосередній близькості від місць проведення активних бойових дій не свідчить про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору.

Відтак, наведені апелянтом обставини визнані апеляційним судом такими, що не мають характеру виключних, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору.

Відповідно до ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, враховуючи, що суд апеляційної інстанції надав оцінку наданим відповідачем доказам за своїм внутрішнім переконанням та дійшов висновку про те, що наведені апелянтом обставини не мають характеру виключних, а надані на їх підтвердження докази не доводять неможливість сплати судового збору на дату подання апеляційної скарги, касаційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки встановлення інших обставин може мати місце лише внаслідок переоцінки наданих відповідачем доказів, що не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що скаржником до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що здійснені відповідачем оплати судового збору за подання до Вищого господарського суду України касаційних скарг (вих. №04/07-1 від 04.07.2016 та вих. №10/02/1 від 10.02.2017) спростовує його доводи про неможливість сплати такої ж, з огляду на приписи пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", суми судового збору до суду апеляційної інстанції, в разі існування дійсного наміру на отримання конкретного процесуального результату від реалізації визначених ГПК України прав, а не формального оскарження судових актів.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.09.2016 у справі № 905/1685/16 залишити без змін.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді І. Ходаківська

О. Яценко