ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 904/5132/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. ? головуючого (доповідач), Могил С.К., Грека Б. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2016у справі№ 904/5132/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"ДоПриватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"Про за участю від позивача: від відповідача:стягнення 17850,60 грн., Шуба Я.С., Сінюхіна І.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду з вимогою стягнути з відповідача 16943,40 грн., що складають вартість плати за користування вагонами та 907,20 грн. збору за зберігання вантажу за перевезенням, яке здійснювалось відповідно до залізничних накладних №№ 40748568, 40700825, 40748592, 40750432.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 у справі № 904/5132/16 (суддя Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволені в повному обсязі. Стягнуто із Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 16943,40 грн. плати за користування спірними вагонами, 907,20 грн. збору за зберігання вантажу та 1378 грн. судового збору

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем правомірно нараховані плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у вказаних сумах внаслідок затримки вагонів на коліях станції підходу до станції призначення з вини відповідача та за відсутності в матеріалах справи доказів про підтвердження обставин щодо можливості відповідача прийняти вагони.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2016 у справі № 9048/5132/16 (у складі колегії суддів: Іванова О.Г. - головуючого, Подобєда І.М., Широбокової Л.П.) рішення Господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 у справі № 908/1001/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2016 у справі № 904/5132/16, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2016 у справі № 908/1001/16 Господарського суду Дніпропетровської області, і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково в розмірі 1267,32 грн. суми плати за користування вагонами, а в іншій частині позовних вимог - відмовити.

У касаційній скарзі заявник посилається на неповне та необ'єктивне дослідження судами першої та апеляційної інстанцій усіх наявних у матеріалах справи фактів, не надання належної оцінки фактичним обставинам, які обґрунтовують відсутність вини скаржника у затримці спірних вагонів на підходах до станції Терни, також скаржник вказує на те, що судами залишено без уваги докази, які надані ним в обґрунтування своєї позиції, що зумовлює неправомірність нарахування плати за користування вагонами позивачем.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, і матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем 21.09.2012 укладено договір № ПР/М-12-2/14-1438/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова ДП "Придніпровської залізниця" (а.с. 35-40).

Відповідно до пункту 1 договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України, і на умовах цієї угоди експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станцій Придніпровської залізниці:

- Терни - стрілками №№2,4,6 до колій №6 та №8 станції Терни;

- Рядова - стрілкою №8 до колії №6 станції Рядова.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Відповідно до пункту 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни Придніпровської залізниці для Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,13 станції Терни, за вказівкою чергового по станції де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Вагони, що прибули на станцію Рядова Придніпровської залізниці для Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ,4,5,VI, 7,8,9,10 станції Рядова, за вказівкою чергового по станції де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Відповідно до пункту 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції по сигналізації на залізницях України та Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії власника.

Пунктом 8 договору передбачено про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю: повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер цеху, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 25.02.99 №113.

У пункті 11 договору сторонами узгоджено, що час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Відповідно до пункту 15 Договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеним у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним перевезень вантажів залізничним транспортом України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва);

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючим и нормативними документами.

Пунктом 20 договору сторонами передбачено, що договір укладається терміном на 5 років і діє з моменту його підписання сторонами з 29.10.2012 до 28.10.2017.

На виконання умов договору залізницею за накладними №№ 40748568, 40700825, 40748592, 40750432 прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат". На шляху прямування на підставі наказу № 842 від 26.12.2015 вказані вагони затримано через зайнятість колій на станції призначення Терни з вини одержувача Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під'їзну колію (а.с. 51, 55-62).

За цим фактом станцією затримки Кривий Ріг західний у порядку, передбаченому п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, було складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 112 від 26.12.2015, акт загальної форми ГУ-23 № 118 від 26.12.2015 (а.с. 53, 54).

Станцією призначення Терни вручено представнику Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" повідомлення про затримку цих вагонів (а.с. 52).

Час затримки вагонів на станції підходу Кривий Ріг західний до станції призначення Терни за наказом № 842 від 26.12.2015 року складає період з 22 год. 40 хв. 26.12.2015 по 13 год. 45 хв. 28.12.2015 (а.с. 53, 54).

Наказ про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення Терни № 842 від 26.12.2015 надано через наявність на коліях станції призначення Терни неприйнятих Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його адресу раніше.

Факти наявності на коліях станції призначення Терни неприйнятих з вини одержувача Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів зафіксовано складеними у порядку, передбаченому п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, актами загальної форми ГУ-23 № № 5339, 5342, 5343, 5344, 5346, 5348, 5351, 5355, 5359, 5360, 5368, 5414, які підписані Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" без заперечення (а.с. 63-68).

На підставі актів форми ГУ-23а та ГУ-23 станцією Терни розраховано плату за користування спірними вагонами по відомостях плати ф. ГУ-46 № № ГУ-46 № 29129509, 30129508, 30129513, 30129536, 30129532 в сумі 16943 грн. та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 № 13019001 в сумі 907, 20 грн., а всього на загальну суму 17850,60 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача (а.с. 41-50).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 307 ГК України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908, 920 ЦК України умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити у договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно п.п. 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.

Відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, позивач не мав можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на його коліях вагонів, що прибули на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" раніше та своєчасно не забиралися відповідачем на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Терни актах загальної форми ГУ-23 №№ 5339, 5342, 5343, 5344, 5346, 5348, 5351, 5355, 5359, 5360, 5368, 5414, які відповідальними працівниками Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" підписано без заперечень (а.с. 63-68).

З огляду на вищевказане, суди дійшли до правильного висновку, що дані акти доводять вину саме вантажовласника в затримці спірних вагонів по наказу № 842 від 26.12.2015 року за період з 22 год. 40 хв. 26.12.2015 по 13 год. 45 хв. 28.12.2015 та спростовують відповідні доводи скаржника про відсутність його вини у затримці спірних вагонів.

Пунктом 5 договору зазначено, що порожні вагони здаються на під'їзну колію по інтервалам 2 години. Повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" зареєстровані у Книзі повідомлень ф.ГУ-2. Тож, не пізніше 2 годин після отримання повідомлення про прибуття на його адресу власних вагонів, відповідач повинен був їх забрати на свою під'їзну колію з передавальних колій, які є приймально-відправними.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів, що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин , що залежать від вантажоодержувача, власника під'їзної колії. За час затримки на коліях залізниць вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2016 у справі № 904/5132/16 Господарського суду Дніпропетровської області прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2016 у справі № 904/5132/16 Господарського суду Дніпропетровської області підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2016 у справі № 904/5132/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2016 у справі № 904/5132/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Могил С.К. Грек Б.М.