Постанова ВГСУ від 27.12.2016 року у справі №922/1973/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року Справа № 922/1973/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Корнілової Ж.О., Стратієнко Л.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Радінвест групп"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 09.11.16у справі№922/1973/16господарського судуХарківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Радінвест групп"доДержавного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар"третя особаХарківська обласна державна адміністраціяза участюВійськової прокуратури Харківського гарнізонупроусунення перешкод у здійсненні права користування майном, припинення дій, що порушують право за участю представників від:позивачаБойка С.М. (дов. від 22.12.16),відповідачане з'явилися, були належно повідомлені,третьої особине з'явилися, були належно повідомлені,прокуратуриШекшеєвої В.С. (дов. від 26.02.13)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Радінвест групп" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" про зобов'язання припинити дії, направлені на обмеження, усунення перешкод у будь-якій формі вільного цілодобового доступу, у тому числі проходу та проїзду по єдиному існуючому заасфальтованому визначеному схематично проїзду площею 0,0 962 га, з вулиці Рудика у м. Харків до нежитлових будівель літ. "А-2", літ. "Б-1", літ. "В-1", які знаходяться у приватній власності.

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.08.16 у справі (суддя Байбак О.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.16 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Гетьман Р.А., судді: Россолов В.В., Тихий П.В.) у позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та задовольнити позов повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарськими судами, позивач є власником нежитлових будівель літ. "А-2", загальною площею 1 392,2 м2, літ. "Б-1", загальною площею 60,1 м2, літ. "В-1" загальною площею 3,9 м2, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Рудика,4-Б, що підтверджується договорами купівлі-продажу від 22.09.14 №2556 та від 22.09.14 №2557, укладених між ним та колишнім власником будівель - ДП "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ", та посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Між відповідачем та Харківською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 25.09.15, за яким відповідач орендує земельну ділянку загальною площею 0,3 220 га (кадастровий номер 6310136600:04:004:0076), на якій розташовані вищевказані будівлі.

Актом встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) від 25.03.15 визначено межі земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Рудика,4-Б, для обслуговування нежитлової будівлі літ."А-1" (виробнича будівля), нежитлових будівель літ."Б-1", літ."В-1" (допоміжні будівлі).

Пунктом 3 акту власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено, відповідно до акту погодження меж земельної ділянки від 30.04.13.

Зазначена земельна ділянка відведена та надана позивачу в оренду Харківською міською радою (без зміни меж та цільового призначення) у порядку абз.3 ч.1 ст.123 Земельного кодексу України на підставі складеної попереднім землекористувачем, ДП "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" документації із землеустрою, зокрема проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі літ."А-2", нежитлових будівель літ."Б-1" та літ."В-1" по вул. Рудика,4-Б у Київському районі м. Харкова.

Вказаною документацією із землеустрою, яка затверджена рішенням Харківської міської ради від 03.07.13 №1202/13 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", визначено: проїзд та прохід з вул. Рудика у м. Харкові до земельної ділянки по вул. Рудика,4-Б у м. Харкові передбачено здійснювати по наявній заасфальтованій дорозі, яка пролягає через земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Рудика,2, а саме: між дитячим садочком-яслами №242 розташованим по вул. Рудика,4-А, і культурно-спортивним комплексом, розташованим по вул. Рудика 2, до земельної ділянки по вул. Рудика 4-Б.

Висновком Управління містобудування та архітектури Харківської міської ряди від 29.05.13 №1513/0/27-13 по матеріалам проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ."А-2", нежитлових будівель літ."Б-1", літ."В-1" по вул. Рудика, 4-Б у Київському районі м. Харкова встановлено, що "прохід та проїзд до земельної ділянки по вул. Рудика,4-Б здійснюється відповідно до Кадастрового плану земельної ділянки на право проходу та проїзду транспортними засобами до земельної ділянки, яка розташована по вул. Рудика, 4-Б у Київському районі м. Харкова, загальною площею 0,0 962 га. Відповідно до акту погодження меж земельної ділянки від 18.03.13 ДНВП "Об'єднання Комунар" погоджено межі земельної ділянки на відрізку від В до А при умові демонтажу в огорожі в'їзних воріт і хвіртки та відновлення огорожі до стану, в якому вона була до 2007 року. Згідно з додатком до акту погодження меж земельної ділянки від 18.03.13, який складено землевпорядною організацією, існуючі ворота є єдиним місцем заїзду на територію земельної ділянки по вул. Рудика,4-Б. Висунуті ДНВП "Об'єднання Комунар" умови є нездійснимими".

Зазначеним висновком та кадастровим планом, який є невід'ємною частиною вказаного вище проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Рудика,4-Б, Управління містобудування та архітектури визначило схематично порядок організації проходу/проїзду визнавши проїзд єдиним можливим заасфальтованим шляхом сполучення між майном позивача та дорогами загального користування - вул. Рудика у м. Харкові, вказавши площу проїзду - частини земельної ділянки по вул. Рудика,2 - 0,0 962 га (від загальної - 3,7 335 га) та конфігурацію проїзду.

Разом з тим, матеріали справи також свідчать про те, що земельна ділянка пл. 3,733 35 га по вул. Рудика,2 у Київському районі м. Харкова, кадастровий номер 6 310 136 600:04:004:0016 перебуває у державній власності, та надана у користування відповідачу.

Зокрема, відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів від 09.04.52 №393 зазначену земельну ділянку під літ."Б" площею 7 га 6 234 м2 передано у постійне користування заводу п/201, правонаступником якого є відповідач.

Згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (культурно-спортивного комплексу) ДНВП "Об'єднання Комунар" по вул. Рудика у Київському районі м. Харкова "земельна ділянка, що відводиться ДНВП "Об'єднання Комунар", розташована по вул. Рудика,2 у Київському районі м. Харкова. На земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі літ."А-3" та літ."Б-1" (культурно-спортивний комплекс), які згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 28.02.05 б/н та від 02.08.10 б/н належать державі Україна (витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.03.05 №6760397, від 10.08.10 №26976594) на праві державної власності та знаходяться в оперативному управлінні ДНВП "Об'єднання Комунар" (балансова довідка ДНВП "Об'єднання Комунар" від 22.12.10 №233-Д/СЕП). На земельній ділянці існують також металеві споруди."

Зазначена земельна ділянка кадастровий номер 6 310 136 600:04:004:0016 знаходиться у державній власності, а відповідач є постійним користувачем цієї земельної ділянки на котрій розташований культурно-спортивний комплекс.

Згідно пояснень третьої особи, які також підтверджуються листуванням відповідача з Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, відповідач 17.03.15 та 08.12.15 подавав проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (культурно-спортивного комплексу) по вул. Рудика у Київському районі м. Харкова до Харківської обласної державної адміністрації, проте Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області вказаний проект та витяг про земельну ділянку повернуто для виправлення недоліків.

Як свідчить зазначене вище листування, підставою для повернення відповідачу проект землеустрою є неврахування при його виготовленні обмежень щодо користування земельною ділянкою, а саме права проїзду на транспортному засобі по наявності на цій земельній ділянці шляху.

Предметом спору стали дії відповідача з 2010 року, які виявилися у перекритті існуючого проїзду (єдиної дороги), шляхом встановлення бетонних блоків, встановлення воріт які закриваються на замок, що позбавило працівників тодішнього власника будівель літ."А-2", загальною площею 1 392,2 м2, літ."Б-1", загальною площею 60,1 м2, літ."В-1" загальною площею 3,9 м2, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Рудика,4-Б, а саме ДП "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ", та інших відвідувачів (у т.ч. аварійно-рятувальних служб, пожежників, карет швидкої допомоги, контрагентів) доступу цих до будівель.

Позивач зазначив, що зазначений заасфальтований проїзд на сьогодні є єдиною транспортною мережею, що забезпечує зручні, швидкі та безпечні зв'язки позивача з автомобільними дорогами загальної мережі, зокрема з вул. Рудика у м. Харкові.

Відмовляючи у задоволені позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що функціональним призначенням земельної ділянки за вказаною адресою є проведення спортивних змагань та тренувань спортсменів відповідних закладів, розташованих на території КСК ДНВП "Об'єднання Комунар", цільовим призначенням якої є обслуговування та експлуатація КСК ДНВП "Об'єднання Комунар".

Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.316 ЦК України передбачено право власності, як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно приписів ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Суди, досліджуючи матеріали справи встановили, що позивачем не доведено належними доказами факту створення відповідачем перешкод у здійсненні ТОВ "Радінвест групп" права користування і розпорядження своїм майном.

Щодо проїзду на якій посилається позивач, колегія суддів зазначає на тому, що у затвердженому проекті землеустрою по відведенню земельної ділянки ДП "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" чітко вказано, що проїзд та прохід з вул. Рудика у м. Харкові до земельної ділянки по вул. Рудика,4-Б у м. Харкові передбачено здійснювати по наявній заасфальтованій дорозі, яка пролягає через земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Рудика,2, а саме: між дитячим садочком-яслами №242, розташованим по вул. Рудика,4-А і культурно-спортивним комплексом, розташованим по вул. Рудика,2, до земельної ділянки по вул. Рудика,4-Б. При цьому вказано, що користування цим проїздом та проходом повинно бути визначено між землекористувачами земельних ділянок по вул. Рудика,2 та по вул. Рудика,4-Б.

В супереч зазначеному, позивачем не надано відповідного архітектурного висновку, який би містив визначення між землекористувачами проходу (проїзду), розташованого по вул. Рудика,2, за яким можна зробити висновок про додержання чи не додержання відповідачем певних вимог.

Також у матеріалах справи наявна відповідь Харківської міської ради, про те що відповідно до інформації Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради від 26.10.16 актуальна інформація щодо ситуації на місцевості за адресами: вул. Рудика, 2, 4-А, 4-Б на топографічних планах М 1:2000 відсутня.

Крім того, судами обґрунтовано зазначено, що вказаний під'їзд не є транспортною мережею, оскільки це спростовується інформацією Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради від 26.10.16, за якої до вулично-дорожньої мережі м. Харкова належить вул. Рудика; дорога, що веде до закладів, розташованих по вул. Рудика, 2, 4-А, 4-Б і є під'їзною дорогою до вищевказаних закладів.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Приписами статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то у разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і у тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач у розумінні вищевказаних положень Закону не є ні власником, ні користувачем земельної ділянки пл. 3,733 35 га по вул. Рудика,2 у Київському районі м. Харкова, кадастровий номер 6 310 136 600:04:004:0016, щодо якої просить суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії та фактично надати йому на підставі судового рішення право користування частиною цієї земельної ділянки для проїзду.

Так само матеріали справи не містять доказів набуття позивачем права користування вищезгаданою чужою земельною ділянкою у визначеному законом порядку.

У зв'язку тим, що земельна ділянка по вул. Рудика,2 у Київському районі м. Харкова, кадастровий номер 6 310 136 600:04:004:0016, по якій позивач вимагає надати йому проїзд не належить йому на праві власності або праві користування, і щодо неї сторонами не встановлено земельного сервітуту, зазначене свідчить про відсутність у позивача права вимоги усунення перешкод у праві користування цією земельною ділянкою та припинення відповідачем дій щодо заборони позивачу проїзду по цій земельній ділянці.

Як вірно зазначено судами, посилання позивача на те, що відповідач у розумінні відповідних положень Земельного кодексу України не є належним користувачем земельної ділянки по вул. Рудика, 2 у Київському районі м. Харкова, кадастровий номер 6 310 136 600:04:004:0016, з тих підстав що він проходить процедуру відведення зазначеної земельної ділянки, не може бути обставиною, яка нібито заважає позивачу ініціювати питання встановлення земельного сервітуту, оскільки зазначена земельна ділянка має кадастровий номер, тобто згідно з законом є сформованою, знаходиться у державній власності, розпорядження якою згідно із законом здійснює Харківська обласна державна адміністрація, а відповідач на підставі відповідних рішень та документів користується нею.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,