ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року Справа № 916/1539/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Вовка І В., Стратієнко Л. В.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.09.2016у справі№ 916/1539/16 Господарського суду Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"доДержавного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" про за участю від позивача: від відповідача:стягнення 63780,90 грн., Брігінець С. О., Сосновський С. В., Ротар І. В., Загвоздіна Л. С.,ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.07.2016 у справі № 916/1539/16 (суддя Бездоля Ю. С.) позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено повністю. Стягнуто із Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 63708, 90 грн. боргу за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах та 1378 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що затримка вагонів на станції Колосівка мала місце з вини вантажоодержувача, яким несвоєчасно забиралися вагони на свою колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Берегова, та тим, що належних доказів на підтвердження відсутності своєї вини у затримці спірних вагонів відповідачем не надано.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 916/1539/16 (у складі колегії суддів: Савицького Я. Ф. - головуючого, Гладишевої Т. Я., Головея В. М.) рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2016 у справі № 916/1539/16 скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Постанову мотивовано тим, що не доведено неможливість прийняття на станцію призначення вагонів, затриманих на підходах до неї.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 916/1539/16, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2016, а рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2016 у справі № 916/1539/16 залишити в силі.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Одеською залізницею та Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" 01.03.2013 укладено договір № 1/230/СД/УП-79, відповідно до якого залізниця здає/приймає, а порт приймає/здає експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського (річкового), залізничного транспорту, а також господарські вантажі для порту або для його контрагентів. Порт надає залізниці перелік контрагентів, коди вантажоодержувачів і експедиторів, з якими він має договори. На станції - від імені залізниці виступає станція Берегова (станція).

Відповідно до п.3 договору залізниця і порт зобов'язуються дотримуватися технології робіт з приймання і видачі всіх вантажів, викладеної у договорі, єдиному технологічному процесі роботи станції і порту та інструкціях про порядок подачі та збирання вагонів і організації робіт, з питань: планування, інформаційного забезпечення, узгодження навантаження, розвантаження вагонів, подачі/прибирання вагонів, інших питань, пов'язаних з технологією роботи. Якісно і своєчасно, але не пізніше 5 діб, розслідувати надходячи та складені на відповідність залізниці чи порту комерційні акти з доповненням всіх необхідних документів.

Відповідно до п. 3.1 договору порт зобов'язується здійснювати місячне планування завозу і вивозу експортних, імпортних і транзитних вантажів, обсяг яких не повинен перевищувати узгодженого як в цілому, так і з окремої номенклатури вантажів, контролювати ритмічність завозу відповідно до узгоджених обсягів; приймати всі узгоджені портом експортні та транзитні вантажі та нести відповідальність за користування вагонами від моменту подачі залізницею на фронти порту під навантаження/розвантаження або приймально-здавальні колії до моменту здачі їх залізниці, нести перед залізницею відповідальність відповідно до розділу 7; надавати станції доручення на своїх працівників на право розкредитування перевізних документів на вантажі, які надійшли на адресу порту; розкредитовувати перевізні документи на вантажі, що прибули, не пізніше 30 хвилин після пред'явлення порту документів для розкредитування; передавати станції інформацію про підхід суден з імпортом і для навантаження експорту, наявності суден на рейді і під обробкою в порту із зазначенням роду вантажу, його кількості, тоннажу судна, дати і часу постановки його до причалу, про наявність вантажу на складських площах та кількості, яка може бути прийнята на цю площу з виділенням по номенклатурі вантажів; подавати та узгоджувати зі станцією добовий план на подачу порожніх і навантажених вагонів під вантажні операції не пізніше 14 години попередньої доби з виділенням вагонів, що обробляються за прямим варіантом; письмово інформувати станцію про місце розвантаження вагонів з експортними або господарськими вантажами протягом 30 хвилин після розкредитування портом вантажних документів для розмітки з наданням станції копії натурних листів для диспетчера та прийомоздавача станції; здійснювати своїми силами і засобами охорону вагонів на коліях порту з моменту їх приймання і до передачі залізниці з території порту; у разі потреби - робити дозування вагонів, сплачуючи станції за виконану маневрову роботу; надавати станції письмову заявку на необхідну кількість вагонів з вантажами, які потребують перевірку маси вантажів з прибуття на станцію; робити розмітку в натурних листах для подавання вагонів на ваги порту; забезпечувати освітлення фронтів обробки вагонів не нижче встановлених норм, утримання та очищення колій і стрілочних переводів розташованих на коліях порту відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України; спільно із станцією своєчасно і якісно розслідувати всі випадки недостачі, псування і пошкодження вантажів; виконувати за дорученням вантажовласників або експедиторів пломбування завантажених вагонів; інформувати залізницю про вагони, що прибули в порт поза планом завозу; додаткові плани на завезення експортних вантажів погоджувати із залізницею; здійснювати навантаження та вивантаження вантажів у вагонах з додержанням вимог щодо забезпечення схоронності вагонів, відповідно до міжнародних стандартів ГОСТ -22235.

Відповідно до п. 3.2 договору залізниця зобов'язується регулярно надавати порту попередню інформацію про підхід вагонів з вантажами із зазначенням роду вантажу, дати і часу прибуття на припортову станцію (в тому числі кількість "покинутих" поїздів, кількість вагонів за кодами вантажоодержувачів (експедиторів); здійснювати подачу вагонів під вивантаження та навантаження за узгодженим із портом добовим планом у кількості, передбаченій ЄТП роботи станції і порту; спільно з портом планувати роботу з навантаження і розвантаження вагонів на наступну добу і аналізувати результати роботи за минулу; вести облік часу користування вагонами, переданими порту, а також не прийнятих портом вагонів і затриманих з вини порту на станції, відповідно до добового плану та правил користування вагонами; по окремому замовленню порту проводити додаткову перевірку маси вантажів з оплатою послуг за договірними тарифами, без участі представника залізниці; відповідно до замовлення порту, проводити перевірку маси та кількості вантажу, видачу його порту у випадках передбачених статтею 52 Статуту залізниць України та Правилам видачі вантажів, у розмірі 10% від кількості вагонів, які прибули одним поїздом, але не менше двох вагонів, які прибули одним поїздом, але не менше двох вагонів, з обов'язковим оформленням комерційних актів і актів загальної форми у випадках передбачених статтею 129 Статуту залізниць України; за участь представника залізниці при зважуванні та за маневрову роботу із розрахунку 0,5 годин за зважену групу вагонів порт сплачує залізниці збори відповідно до Тарифного керівництва № 1; своєчасно здійснювати забирання з території порту розвантажених та навантажених портом вагонів; забезпечувати наявність на станції і в порту достатньої кількості номенклатури вантажів для забезпечення вагонами максимальної кількості вантажних фронтів порту відповідно до узгодженого добового плану.

Відповідно до п. п. 6.8, 7.1, 7.4, 7.9 договору час подачі вагонів і час готовності до забирання їх проставляється у відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46 на підставі пам'ятки про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45. Плата за користування вагонами портом нараховується за час з моменту їхньої передачі порту до моменту прийому залізницею від порту всієї партії замовлених та узгоджених станцією і портом вагонів з урахуванням часу затримки. Облік часу користування вагонами і контейнерами, поданими в порт провадиться за пам'ятками та відомостями плати за користування вагонами, відомостями плати за закінчення користування контейнерами, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів, пам'яток про видачу/приймання контейнерів, повідомлень про вантажні операції з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а та актів загальної форми ГУ-23. Відомості плати за користування вагонами складаються станцією в трьох примірниках і підписуються представниками станції і порту. Вагони, що з вини порту недозаявлено або недовивантажено проти добової норми вивантаження, а з вини залізниці не подано на станцію, а станцією не подано на вантажні фронти, відповідно до заявок порту, оформляються актом загальної форми з покладанням на порт або станцію відповідальності відповідно до Правил перевезень вантажів. За користування вагонами і контейнерами порт сплачує залізниці плату відповідно до Розділу 5 збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифного керівництва № 1. За маневрову роботу, зберігання вантажів у вагонах, послуги і роботи, замовлені портом, порт сплачує збір відповідно до тарифного керівництва № 1 з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення. Збір за зберігання вантажів у вагонах нараховується відповідно до пункту 2 розділу 3 тарифного керівництва № 1.

Відповідно до п. 9.10 договору договір набирає чинності з 01.03.2013 і діє до 01.03.2018.

Судами встановлено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 тавід 02.09.2015 № 735 утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" та затверджено його статут, відповідно до пункту 2 якого товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, які реорганізовано шляхом злиття; товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.

Відповідно до статті 6 Закону України від 23.02.2012 № 4442-VI "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" товариство утворюється як Публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" постановлено утворити Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, відповідно до додатку 1.

Додатком 1 до даної Постанови Кабінету Міністрів України затверджено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", серед якого є Державне підприємство "Одеська залізниця" (код ЄДРПОУ 01071315).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 "Питання Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Частиною першою ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт","Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів встановлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

За п. 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087, якщо одержувач не вивіз вантаж із місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів встановлено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється, зокрема, при затримці - з моменту затримки.

Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, в пункті 2 розділу 3, встановлено розміри зборів за зберігання вантажів, таким чином, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням. Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань. Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження. Якщо вантажовідправник заявить про відмову від цих вагонів, плата нараховується до моменту одержання відмови. У разі відмови від раніше замовлених спеціальних вагонів, з вантажовідправника стягується плата за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження, але не більш як за 300 кілометрів. Зазначена плата не стягується, якщо ці вагони були використані на станції навантаження іншим вантажовідправником протягом доби з моменту їх прибуття. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

За п. 5 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагону (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера).

Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23. За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Пунктами 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем надані до суду належні докази, на підставі яких здійснювався облік затриманих на підходах до станції вагонів, а також належні докази повідомлення залізницею відповідача про затримку вагонів, а саме: належним чином засвідчені копії наказів, актів про затримку вагонів, відомостей плати за користування вагонами, накопичувальних карток, телеграм та повідомлень про затримку вагонів.

Вказані докази свідчать про правомірність нарахування позивачем відповідачу плати за користування вагонами та плати за зберігання вантажу у розмірі 63708,90 грн.

Доводи відповідача не складання при затримці вагонів станцією Колосівка Одеської залізниці актів загальної форми, які є підставою для матеріальної відповідальності відповідача господарським судом правомірно не прийнято до уваги, оскільки у матеріалах справи наявні відповідні акти загальної форми ГУ-23 № 3/15 від 29.01.2016 та № 6/14 від 29.01.2016.

Щодо доводів відповідача про фактичне відображення у наданих позивачем актах загальної форми станції Берегова Одеської залізниці даних облікової картки, тобто складання актів не в момент настання події, а після самої затримки (після 17 години звітної доби), місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, виходячи з наступного.

З наданої позивачем телефонограми № 137 від 29.12.2015 вбачається, що позивач просив відповідача у випадку невиконання портом добової норми вивантаження направити до станції Берегова уповноваженого працівника до 17:00 звітної доби для підписання актів загальної форми.

Таким чином позивачем повідомлено відповідача про підписання актів загальної форми на станції Берегова о 17:00 кожної звітної доби у випадку невиконання відповідачем добової норми.

Станцією Берегова 29.01.2016 складено акт № 119, відповідно до якого за добу при добовій нормі вивантаження 607 вагонів фактичне вивантаження склало 391 вагон, через несвоєчасне вивантаження вагонів відповідальність ДП "Морський торгівельний порт "Южний" склала 216 вагонів, які займають шляхи станції в очікуванні звільнення фронтів вивантаження; у зв'язку з викладеним відсутня можливість прийняти додатково чотири потяги (зупинені на підходах до станції). Представник відповідача для підписання вказаного акту не з'явився, про що складено акт загальної форми № 120.

Щодо доводів відповідача про вимогу відповідача подавати потяги, що були затримані залізницею, у відповідних телеграмах, господарський суд зазначає наступне.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту прийняття ним заходів по своєчасному реагуванню на повідомлення позивача про затримку вагонів станцією Колосівка.

Натомість з наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач надіслав на адресу позивача телеграму № 569 з вимогою підвести на станцію Берегова затриманий потяг індексом 4384-119-4006 лише 30.01.2016 о 16:35. Тобто з моменту затримання вагонів до моменту надіслання вимоги про їх підведення до станції Берегова пройшло 28 годин. Вимог про подачу затриманих вагонів потягу індексом 4384-117-4006 на адресу залізниці не надходило.

Щодо доводів відповідача про відсутність його вини у затримці потягів по станції Берегова, місцевий господарський суд дійшов до правильних висновків, виходячи з наступного.

З наявної в матеріалах справи облікової картки виконання плану перевозки вантажів за січень 2016 року вбачається, що при середньодобовій нормі в 607 вагонів не вивантажено по вині відповідача 28.01.2016 - 233 вагонів, 29.01.2016 - 216 вагонів, 30.01.2016 - 216 вагонів.

Між тим, відповідачем надано до суду службову записку № 116-5Р/373 від 15.07.2016 про можливу місткість вагонів при одночасному прийнятті та розташуванні на коліях відповідача та станції Берегова.

Із узгодженого плану потягів на станцію Берегова для Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" на добу 28.01.2016-29.01.2016 вбачається, що сторонами узгоджено 334 вагони для підходу на станцію Берегова для відповідача.

Із узгодженого плану потягів на станцію Берегова для Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" на добу 29.01.2016-30.01.2016 вбачається, що сторонами узгоджено 376 вагони для підходу на станцію Берегова для відповідача.

Із узгодженого плану потягів на станцію Берегова для Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" на добу 30.01.2016-31.01.2016 вбачається, що сторонами узгоджено 364 вагони для підходу на станцію Берегова для відповідача, серед яких: потяг за індексом 43841174006 та потяг за індексом 43841194006.

За даних обставин місцевий господарський суд вважає, що за відсутності згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під'їзду колію залізниця була позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов'язання за договором, тому посилання відповідача на те, що у залізниці була можливість подати спірні вагони на колії станції Берегова, правомірно не прийнято до уваги судом.

Зайнятість прийомо-відправочних колій по станції Берегова відповідно до технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ДП "Морський торгівельний порт "Южний", для чого необхідна наявність вільних колій станції. Відповідно до п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005р. № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що належних доказів на підтвердження відсутності своєї вини у затримці спірних вагонів відповідачем не надано. Викладені обставини свідчать, що затримка вагонів на станції Колосівка мала місце з вини вантажоодержувача, яким не своєчасно забиралися вагони на свою під'їзду колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Берегова. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час їх затримки з вини останнього обґрунтовані та підлягають задоволенню на загальну суму 63708,90 грн.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України у справі № 904/5778/13 та в постановах Вищого господарського суду України у справах № № 904/5778/13, 904/5819/13, 904/6846/13.

Враховуючи викладене, Господарський суд Одеської області обґрунтовано задовольнив позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 63708,90 грн. у справі № 916/1539/16, тому у Одеського апеляційного господарського суду не було правових підстав скасовувати законне рішення.

За наведених обставин місцевим господарським судом в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджені матеріали справи в їх сукупності та правильно застосовані норми процесуального права.

Відповідно до пункту 6 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Враховуючи наведене, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 916/1539/16 Господарського суду Одеської області підлягає скасуванню, а рішенням Господарського суду Одеської області від 15.07.2016 у справі № 916/1539/16 - залишенню в силі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 916/1539/16 Господарського суду Одеської області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 916/1539/16 Господарського суду Одеської області скасувати.

Рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2016 у справі № 916/1539/16 залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Вовк І. В. Стратієнко Л. В.