ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року Справа № 904/10570/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Поляк О.І., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2016у справі№ 904/10570/15Господарського суду Дніпропетровської області за позовомКам'янської (Дніпродзержинської) міської ради Дніпропетровської областідоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 196623,99грн

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Журавльов С.Г.(довіреність №01-14/6/1599вих від 26.12.2016) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Кеся Н.Б.) від 16.02.2016, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Джихур О.В., судді - Виноградник О.М., Дмитренко Г.К.) від 27.10.2016, у справі №904/10570/15 позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 196623,99грн збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів та 2949,36грн судового збору.

В касаційній скарзі Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені по справі судові акти та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.19, 140, 143, 144, 146 Конституції України, п.24 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.1, 5, 7 10, 40, 41, 265, 287 Податкового кодексу України, ст.43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, про стягнення 196623,99грн збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Судами встановлено таке.

Між Дніпродзержинською міською радою (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) 20.04.2005 укладено договір оренди земельної ділянки (далі-Договір), відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (район автостанції №3), згідно з планом земельної ділянки (п.1.1. Договору). Відповідно до п.2.1. договору оренди земельна ділянка загальною площею 0,5494га передана для будівництва автостоянок, пункту технічного обслуговування автомобілів, мийки, кафе з літнім майданчиком та сауни. Зазначений договір оренди земельної ділянки зареєстрований 29.04.2005 за №02235.

Договір укладається строком на один рік. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У разі, якщо Орендар бажає продовжити строк дії договору то він повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п.п.3.1., 3.2. Договору).

За актом прийому-передачі від 27.04.2005 земельна ділянка площею 0, 5494га була передана Відповідачу в оренду (а.с.11).

Після закінчення строку дії договору оренди Відповідач спірну земельну ділянку не повернув, з 30.04.2006 Відповідач користується спірною земельною ділянкою без правовстановчих документів.

Згідно з інформацією Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.05.2015 (а.с.18) станом на 01.05.2015 ФОП ОСОБА_4 задекларувала суму земельного податку в 2012 - 8050,5грн, у 2013 - 12316,6грн, у 2014 - 13947,65грн, за 2015 - декларацію не подано. Зазначені суми Відповідачем не сплачено, в ОДПІ обліковується заборгованість по задекларованих сумах.

Листом від 14.04.2015 Департамент комунальної власності та земельних відносин міської ради сповістив Відповідача про проведення 28.04.2015 обстеження стану та дотримання умов використання спірної земельної ділянки.

28.04.2015 уповноваженими працівниками Позивача здійснено обстеження земельної ділянки та складено акт (а.с.15), яким засвідчено розміщення на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомості, які належать ОСОБА_4 Зокрема, на спірній земельній ділянці розташовані капітальна будівля та асфальтована площадка, яка використовується для розміщення автомобілів. Договір оренди на використання земельної ділянки з Відповідачем не укладено.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №36201557 від 10.04.2015 (а.с.14) за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, будинок 1Б розташовані нежитлові приміщення, які належать ОСОБА_4 на праві власності за рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.05.2007.

28.04.2015 позивачем на адресу відповідача було направлено лист-попередження (а.с.16) про необхідність оформлення документів на землекористування. Зазначений лист був залишений відповідачем без реагування.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 28.12.2012 №625-30/VІ ОСОБА_4 зобов'язано оформити документи на землекористування на земельну ділянку по вул. Визволителів (район автостанції №3) загальною площею 0,5494га для будівництва автостоянки, пункту технічного обслуговування автомобілів, мийки, кафе з літнім майданчиком та сауни.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 27.02.2013 №683-32/VІ зобов'язано оформити документи на землекористування громадянку ОСОБА_4 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,5494га для розміщення житлових приміщень та визнати таким, що втратив чинність, підпункт 12.2. рішення міської ради від 28.12.2012 №№625-30/VІ (а.с.51).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 по справі №904/1645/13-г зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 оформити право на землекористування шляхом подання до Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду.

Втім рішення господарського суду відповідачем не виконано, технічна документація із землеустрою не виготовлена, незважаючи на наданий Дніпродзержинською міською радою рішенням №800-36/VI від 31.05.2013 дозвіл, відповідні документи для укладення договору оренди позивачу не надані. Докази протилежного відповідач не надав ані господарському суду, ані апеляційній інстанції.

Фактично відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою, але, як він зазначає, лише під будівлями, які належать йому на праві власності і загальний розмір земельної ділянки під цими будівлями складає 0,02086га. Згідно платіжних документів, які надані апеляційному господарському суду (а.с.154-157), в останнє відповідач сплатив орендну плату за землю 13.08.2012 в розмірі 3079,05грн.

Внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів позивач нарахував відповідачу збитки у вигляді недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,5494га за період з 01.07.2012 по 31.12.2014 в загальній сумі 196623, 99грн.

Матеріали справи свідчать, що рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 07.02.2005 №84 утворено комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі і землекористувачам, затверджено її склад та положення про комісію.

14.08.2015 відбулось засідання комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та користувачам, на яке листом від 05.08.2015 року (а.с.28) було запрошено ОСОБА_4, яка не з'явилась, про причини неявки не повідомила.

14.08.2015 зазначеною комісією складено акт визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Дніпродзержинська за період з 2012 по 2014 роки, з якого убачається завдання приватним підприємцем ОСОБА_4 міському бюджету збитків на суму 196623,99грн за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014.

З метою відшкодування міській раді заподіяних збитків 28.10.2015 було прийняте рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради №204 "Про затвердження акта визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Дніпродзержинська".

На виконання рішення виконкому міської ради м. Дніпродзержинська від 28.10.2015 №204 відповідачу було направлено лист від 03.11.2015 №08-11/3025 про необхідність сплати завданих нею збитків, яке залишилось без реагування.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій правомірно виходили з такого.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України (далі ЗК України) держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Вирішуючи цей спір, необхідно брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, згідно зі статтею 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.

Судами встановлено, що відповідач не довів об'єктивних обставин або перешкод для укладення передбаченого нормами земельного законодавства договору оренди землі, а також не довів обставин, які б підтверджували вчинення ним дій, спрямованих на укладення такого договору, оскільки саме на землекористувача покладається обов'язок вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Невиконання вказаного обов'язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі №904/5857/14).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, оскільки підприємець користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що позбавило позивача права одержати дохід у виді орендної плати за користування земельною ділянкою, який він міг отримати, якби його право не було порушено.

Відповідно до ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Виходячи з приписів зазначеної вище норми, колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про недоведеність позивачем: вини відповідача, розміру збитків та причинного зв'язку, оскільки встановлення інших обставин може мати місце лише внаслідок переоцінки наявних у справі доказів та обставин справи, що не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

При цьому, посилання скаржника на те, що використання земельної ділянки було наслідком ухилення позивача від укладення відповідного договору, а також на те, що спірна ділянка не використовувалась ним взагалі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки по-перше, на підтвердження зазначеного відповідач не надав жодного належного доказу в попередніх судових інстанціях, по-друге, як обставини цієї справи, так і обставини, встановлені судами під час вирішення спору в справі №904/1645/13-г, свідчать про протилежне, навіть якщо прийняти до уваги лише те, що позивачем в наведеній справі виступала міська рада, а не фактичний землекористувач; не зважаючи на те, що неоформлення відповідачем правовстановлюючих документів на землю протягом будь-яких розумних строків необхідних для цього, з підстав, за твердженням останнього, необґрунтованого ухилення міської ради від вчинення відповідних дій, не позбавляло фактичного землекористувача права на звернення до суду з відповідним позовом з метою приведення фактичних відносин сторін у відповідність до вимог законодавства, враховуючи, що останнє покладає відповідний обов'язок по оформленню таких документів саме на відповідача, як власника нерухомого майна, що розташоване на займаній цим майном земельній ділянці, незалежно від використання/невикористання відповідачем майна та землі у господарській діяльності.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 у справі №904/10570/15 залишити без змін

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді О. Поляк

О. Яценко