ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Справа № 903/1205/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С.(доповідача), Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"на рішення та постанову господарського суду Волинської області від 28 січня 2015 року Рівненського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2015 рокуу справі№ 903/1205/14господарського судуВолинської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг"доПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Володимир-Волинського міського нотаріального округу - Гордійчука Богдана Івановичапроусунення перешкод в користуванні майном та зобов`язання вчинити дії за участю представників: від позивача: від відповідача: Омелюх В.М., Бериндя О.О.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року ТОВ "Гербор-Холдінг" звернулося до господарського суду із позовом, з урахуванням заяви про заміну неналежного відповідача та заяви про уточнення позовних вимог, до ПАТ "Брокбізнесбанк", в якому просило зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" Куреного О.В. усунути перешкоди у здійсненні ТОВ "Гербор-Холдінг" права розпорядження нерухомим майном шляхом зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" Куреного О.В. списати з ТОВ "Гербор-Холдінг" часткову комісію за надання банківської гарантії у сумі 33 220,82 грн.; зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" Куреного О.В. усунути перешкоди у здійсненні ТОВ "Гербор-Холдінг" права розпорядження нерухомим майном шляхом зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" Куреного О.В. подати відповідну письмову заяву приватному нотаріусу про зняття заборони та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек записів про обтяження іпотекою, нерухомого майна, яке належить на праві власності ТОВ "Гербор-холдінг".

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.01.2015 у справі №903/1205/14 (суддя Костюк С.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 (судді: Саврій В.А. - головуючий, Мельник О.В., Мамченко Ю.А.), позовні вимоги задоволено. Зобов`язано ПАТ "Брокбізнесбанк" усунути перешкоди у здійсненні ТОВ "Гербор-Холдінг" права розпорядження нерухомим майном; списати з поточного рахунку ТОВ "Гербор-Холдінг" №26003106378001 в АТ "Брокбізнесбанк" комісію по договору про надання банківської гарантії у сумі 33 220,82 грн.; подати письмову заяву приватному нотаріусу Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчуку Б.І. про зняття заборони та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек записів про обтяження іпотекою, нерухомого майна, яке належить на праві власності ТОВ "Гербор-холдінг".

Судові рішення мотивовано доведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Скаржник зазначає, що в банку запроваджено тимчасову адміністрацію з 03.03.2014 по 02.06.2014. Постановою правління НБУ від 10.06.2014 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації відповідача.

Оскільки позивач звернувся до відповідача із клопотанням про списання суми заборгованості 12.05.2014 у період запровадження у банку тимчасової адміністрації, виконання зазначеної операції банком обмежувалося положеннями п.1 ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За доводами скаржника судами обох інстанцій не встановлено факт наявності/відсутності заборгованості за зобов`язаннями позивача перед банком, зокрема за договором банківської гарантії від 08.05.2012; не враховано, що позивачем не здійснено оплату за договором банківської гарантії за останній місяць - квітень 2014.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.10.2015 касаційну скаргу у справі №903/1205/14 прийнято до провадження.

Розпорядженням заступника першої судової палати від 19.10.2015 у зв`язку із перебуванням судді Плюшка І.А. у відпустці у справі №903/1205/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Владимиренко С.В., Татьков В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.10.2015 розгляд касаційної скарги відкладено.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 26.10.2015 у зв`язку з виходом судді Плюшка І.А. з відпустки у справі №903/1205/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А.. судді Самусенко С.С. (доповідач), Татьков В.І.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.03.2012 між ТОВ "Кроно-Україна" як продавцем та ТОВ "Гербор-холдінг" як покупцем укладено договір купівлі-продажу продукції №2012/0725.

08.05.2012 між ТОВ "Гербор-холдінг" як принципалом та ПАТ "Брокбізнесбанк" як гарантом укладено договір про надання банківської гарантії №57-В-G/U.

Відповідно до п.1.2.1 цього договору принципал (позивач) зобов`язався сплачувати гаранту комісію за надання гарантії в розмірі 4,0% від суми наданої гарантії. Комісія сплачується рівними частинами щомісячно в сумі 33 333,34 грн. по 07.05.2014.

08.05.2012 між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ТОВ "Гербор-холдінг" як позичальником укладено кредитний договір №4/ВЛ/12/Ю.

В пункті 1.2 договору визначено, що кредит надається позичальнику на наступні цілі: сплата відшкодування банку за гарантією, виданою за договором про надання банківської гарантії №57-B-G/U від 08.05.2012, в результаті виникнення у банку права регресної вимоги до позичальника по коштах, які було сплачені банком по гарантії. Термін користування кредитом згідно п.п.1.1.2 договору до 07.05.2014.

08.05.2012 з метою забезпечення виконання зобов`язань по договору про надання банківської гарантії та кредитного договору №4/ВЛ/12/Ю від 08.08.2012 між ПАТ "Брокбізнесбанк" як заставодержателем та ТОВ "Гербор-холдінг" як іпотекодавцем укладено договір іпотеки.

В п.10.3 зазначено, що договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання позичальником основного зобов`язання за договором про банківську гарантію.

Судами встановлено, що на майно, що є предметом іпотеки, накладено заборону до повного виконання зобов`язань за договором, припинення чи розірвання іпотечного договору, яке зареєстровано в реєстрі іпотек за №№496-499.

Позивач звертався до банку з проханнями списати часткову комісію за надання банківської гарантії з поточного рахунку, відкритого у АТ "Брокбізнесбанк" №26003106378001, та у зв`язку із закінченням договору про надання банківської гарантії №57-В-G/U, виконанням зобов`язань за договором від 08.05.2012 і звільнення ПАТ "Брокбізнесбанк" від зобов`язань за гарантією по договору №2012/072 від 01.03.2012, вивільнити забезпечення по іпотечному майну.

25.11.2014 банк повідомив позивача, що кредитна заборгованість у ТОВ "Гербор-холдінг" перед банком відсутня, на поточному рахунку товариства, відкритому у АТ "Брокбізнесбанк", залишок коштів становить 33221,06 грн., але станом на 25.11.2014 у товариства існує заборгованість по сплаті комісії за надання банківської гарантії в сумі 33220,82 грн., що підтверджується довідкою ПАТ "Брокбізнесбанк" №515/062вл від 11.12.2014.

Судами встановлено, що банк списання коштів не провів у зв`язку із введенням тимчасової адміністрації та відкликанням банківської ліцензії.

Встановивши, що кошти по кредитному договору ТОВ "Гербор-холдінг" не надавались, а гарантія згідно договору про банківську гарантію припинилася, оскільки діяла до 07.05.2014, господарські суди дійшли висновку, що дія іпотечного договору припинилася.

Колегія суддів вважає висновки попередніх судових інстанцій про наявність підстав для задоволення позову передчасними, а рішення такими, що прийняті без належного дослідження та врахування всіх обставин справи.

Судами належним чином не досліджувався обсяг зобов`язань, які забезпечувались іпотекою.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що згідно встановлених обставин справи позивачем не виконано умови договору гарантії в частині сплати комісії за надання банківської гарантії в сумі 33220,82 грн.

Зобов`язуючи банк списати вказані кошти з рахунку позивача, господарські суди попередніх інстанцій не врахували положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За п.1 ч. 5 ст. 6 вказаного Закону в редакції, чинній на момент прийняття рішення у цій справі, під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання, чи є у конкретному випадку позивач майновим кредитором банку та чи підлягають застосуванню вказані норми права до спірних правовідносин.

Не досліджено судами доводи відповідача щодо відкликання банківської ліцензії та проведення процедури ліквідації відповідача.

Задоволення вимог кредиторів банку щодо майнових зобов`язань здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку за встановленою Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" черговістю погашення вимог кредиторів.

Крім того, згідно ст. 1 ГПК України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Судами не досліджено, чи призведе до захисту порушеного права позивача обраний ним спосіб захисту.

Судами не звернуто увагу, що згідно уточнених позовних вимог позивач просив зобов`язати вчинити дії саме Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" Куреного О.В. та звернутися до Реєстратора, які не є відповідачами у справі.

Згідно ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права.

Судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, порушено та неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, у зв`язку з чим суди прийшли до передчасних висновків по справі, а постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції згідно ст.1117 ГПК України не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Рішення та постанова у цій справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд згідно п.3 ч.1 ст.1119 ГПК України.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати обставини справи, дослідити умови договорів, які мають суттєве значення для вирішення спору, встановити наявність/відсутність заборгованості позивача перед відповідачем в частині зобов`язань, забезпечених іпотекою, та наявність/відсутність підстав для припинення дії іпотеки, прийняти рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню по цій справі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 28.01.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у справі №903/1205/14 скасувати.

Справу №903/1205/14 передати на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков