Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 року Справа № 918/1906/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О., Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"на рішення господарського суду Рівненської області від 13.02.2014 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 р. у справі № 918/1906/13 господарського суду Рівненської областіза позовомПриватного підприємства "Олекс"доПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4провизнання зобов'язання за договором іпотеки припиненим та зобов'язання вчинити певні діїза участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Пелих А.Б.

третьої особи: не з'явився

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство "Олекс" (далі - ПП "Олекс") звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") в особі філії - Рівненського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд:

- визнати зобов'язання за укладеним між сторонами іпотечним договором від 23.03.2012 р., посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за № 839, припиненими;

- зобов'язати відповідача подати реєстраційній службі Рівненського міського управління юстиції заяву відповідно до затвердженої форми для проведення державної реєстрації припинення обтяження майнових прав на нежитлове приміщення І (першого) поверху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 459,5 кв. м., та вилучити внесені на підставі іпотечного договору від 23.03.2012 р. записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме запис до Єдиного державного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна № 3362865 від 23.03.2012 р. та запис про державну реєстрацію іпотеки № 3362819 від 23.03.2012 р. по об'єкту: нежитлове приміщення І (першого) поверху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 459,5 кв. м.

Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст. ст. 391, 593, 598, 599 ЦК України, ст. ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку" та посиланням на те, що зобов'язання за кредитним договором № 98 від 30.12.2009 р., в забезпечення виконання зобов'язань за яким було укладено вищевказаний договір іпотеки, виконано, заборгованість сплачена повністю.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 13.02.2014 р. (суддя Пашкевич І.О.) позов задоволено. Суд визнав зобов'язання за іпотечним договором від 23.03.2012 р., укладеним між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк", та ПП "Олекс", посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за № 839, припиненими. Також суд зобов'язав відповідача подати реєстраційній службі Рівненського міського управління юстиції заяву відповідно до затвердженої форми для проведення державної реєстрації припинення обтяження майнових прав на нежитлове приміщення І (першого) поверху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 459,5 кв. м., та вилучити внесені на підставі іпотечного договору від 23.03.2012 р. записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: запис про обтяження № 3362865 від 23.03.2012 р. та запис про іпотеку № 3362819 від 23.03.2012 р. по об'єкту: нежитлове приміщення І (першого) поверху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (один), загальною площею 459,5 кв.м.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з доведеності заявлених ПП "Олекс" вимог та обґрунтованості застосування до спірних правовідносин положень чинного законодавства, зазначених позивачем в якості нормативного обґрунтування позову.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 р. (судді Павлюк І.Ю., Саврій В.А., Савченко Г.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України", звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 13.02.2014 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 р. як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", назву якого змінено на ПАТ "Державний ощадний банк України", та фізичною особою ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, позичальник) було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 98 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 980 000,00 грн., а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит в сумі 980 000,00 грн., а також сплатити 12,5% річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

Згідно з п. 1.2 Кредитного договору в редакції додаткової угоди № 3 від 25.09.2012 р. кредит надається на споживчі цілі окремими частинами (траншами) за відновлювальною кредитною лінією у період до 30.12.2011 р. На дату закінчення вказаного періоду визначається сума фактичної заборгованості за кредитом, яка підлягає погашенню щомісячно рівними частинами до 25 числа кожного місяця, починаючи з січня 2012 року. Остаточним терміном повернення кредиту є 27.12.2019 р.

Пунктом 3.3.1 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені цим договором, повернути кредит в сумі 980 000,00 грн. та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за цим договором.

Виконання позичальником зобов'язань за цим договором (в тому числі і додатковими угодами до нього) забезпечується нотаріально посвідченим договором іпотеки нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (п. 4.1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 7.5 Кредитного договору при здійсненні позичальником останнього платежу в погашення заборгованості за кредитом останній (позичальник) спільно з банком здійснюють звірку проведених розрахунків, уточнюють наявність чи відсутність заборгованості перед банком по кредиту, процентах та інших платежах.

При укладенні Кредитного договору сторони дійшли згоди (п. 8.1), що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору.

Додатковою угодою № 1 від 15.12.2010 р. до Кредитного договору зменшено відсоткову ставку за користування кредитом до 10,5% річних.

Додатковою угодою № 2 від 23.03.2012 р. до Кредитного договору сторони домовились викласти п. 4.1 Кредитного договору викладено в новій редакції, відповідно до якої виконання позичальником зобов'язань за цим договором (в тому числі і додатковими угодами до нього) забезпечується: нотаріально посвідченим договором іпотеки нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та договором іпотеки нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Судами з'ясовано, що з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором між ПАТ "Державний ощадний банк України" як іпотекодержателем та ПП "Олекс" як іпотекодавцем 23.03.2012 р. було укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець, як майновий поручитель боржника, передає іпотекодержателю в іпотеку належні йому на праві власності нежитлові приміщення І (першого) поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 459,5 кв. м. (Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 26.07.2006 р. Виконавчим комітетом Рівненської міської ради згідно з розпорядженням міського голови № 1317-р від 24.07.2006 р., зареєстрованого в Комунальному підприємстві Рівненському міському бюро технічної інвентаризації 26.07.2006 р., номер запису: 89-1756 в книзі: 13, реєстраційний номер майна 12688396), та земельну ділянку площею 135,0 кв. м., на якій знаходиться предмет іпотеки, що перебуває в оренді згідно з договором оренди землі від 14.07.2005 р., посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 4726 (далі - Іпотечний договір).

Іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за № 839 та накладено заборону на відчуження предмета іпотеки, що зареєстровано в реєстрі за № 840.

Відповідно до п. 9.1 Іпотечного договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до виконання зобов'язання за Кредитним договором в повному обсязі.

ПП "Олекс" листом № 5 від 15.11.2013 р. звернулось до ПАТ "Державний ощадний банк України", в якому, посилаючись на припинення правовідносин за Кредитним договором, просило вивести заставне майно з обтяження.

Проте, ПАТ "Державний ощадний банк України" листом у задоволенні даної вимоги відмовив, посилаючись на те, що за невиконання ПП "Олекс" п. 3.4.9 Іпотечного договору йому нараховано штраф, після сплати якого може бути подано заяву про здійснення державної реєстрації припинення іпотеки.

Наведене стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Іпотекою, згідно з ст. 1 Закону України "Про іпотеку", є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Підстави припинення іпотеки визначено статтею 17 Закону України "Про іпотеку". Так, іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Аналогічні приписи містить ч. 1 ст. 202 ГК України.

При укладенні Іпотечного договору сторони дійшли згоди (п. 4.4), що право іпотеки припиняється, зокрема, виконанням у повному обсязі зобов'язання за Кредитним договором.

Суди попередніх інстанцій, врахувавши наявні в матеріалах справи копії квитанцій № 68436368 від 07.11.2013 р. на суму 111 000,00 грн., № 32 від 11.11.2013 р. на суму 500 000,00 грн., № 48 від 11.11.2013 р. на суму 500 000,00 грн., № 105 від 12.11.2013 р. на суму 133 225,00 грн., № 126 від 12.11.2013 р. на суму 27 000,00 грн., № 136 від 12.11.2013 р. на суму 29 586,13 грн., № 16 від 14.11.2013 р. на суму 54,00 грн., дійшли вірного висновку, що зобов'язання позичальника за Кредитним договором виконано.

Також місцевим та апеляційним судами обґрунтовано взято до уваги в якості належного доказу відсутності заборгованості позичальника за Кредитним договором наданий відповідачем розрахунок заборгованості ОСОБА_4, з якого вбачається, що станом на 29.01.2014 р. заборгованість позичальника за Кредитним договором становить 0,00 грн. (залишок позики, нараховані відсотки за користування позикою, пеня по основному боргу, пеня по відсотках).

Враховуючи дане, а також наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій, що оскільки зобов'язання за Кредитним договором позичальником виконано, а відтак договір припинив свою дію на підставі п. 8.1, то зобов'язання за укладеним в його забезпечення Іпотечним договором є припиненими.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Частиною 9 статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

Судами, з посиланням на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 13.02.2014 р., встановлено наявність заборони (арешту) на відчуження об'єкту нерухомого майна, який був предметом Іпотечного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 391 ЦК України власнику майна надано право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на дане, вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що обтяження нерухомого майна за Іпотечним договором, яке продовжує існувати після припинення дії Кредитного договору, є обмеженням у здійсненні права власності та порушує права та інтереси позивача.

Враховуючи викладене, а також наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції, відхиляючи твердження відповідача про відсутність повного виконання зобов'язань за Іпотечним договором через несвоєчасне здійснення позивачем страхування предмету іпотеки та ненадання відповідачу документів в підтвердження страхування, вірно вказав, що зобов'язання за Іпотечним договором припинились в силу закону внаслідок припинення основного зобов'язання за Кредитним договором, а виконання позивачем зобов'язань за Іпотечним договором не є предметом спору у даній справі.

Що стосується посилань відповідача на порушення місцевим господарським судом процесуального права при прийнятті в день прийняття судом рішення заяви позивача про уточнення позовних вимог, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що дана заява від 13.02.2014 р. за своєю суттю не є заявою про зміну предмета або підстав позову, а лише містить більш чітке викладення позовних вимог.

Твердження, викладені в касаційній скарзі, правомірності прийнятих у справі судових актів не спростовують.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст. ст. 43, 101, 103, 104 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 13.02.2014 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 р. у справі № 918/1906/13 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Євсіков СуддіО. Кролевець О. Попікова