ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Справа № 922/1030/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Грек Б.М. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 21 ПЗ", м. Харків,

на рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2016

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016

зі справи № 922/1030/16

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - Регіональне відділення ФДМУ по Харківській області), м. Харків та Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (далі - УДППЗ "Укрпошта") в особі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (далі - Харківська дирекція УДППЗ "Укрпошта"), м. Харків,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 21 П3" (далі - Товариство), м. Харків,

про зобов'язання повернути майно та виселення.

Судове засідання проведено за участю представників:

прокуратури - Клюге Л.М. посв. від 17.01.2013 № 014652

позивачів 1. не з'явився

2. Гуленко О.В. предст. (дов. від 22.07.2016), Личагін М.В. предст. (дов. від 26.09.2016)

відповідача - Безрукава Л.С. предст. (дов. від 21.03.2016), Ляшенко С.М. предст. (дов. від 07.04.2016)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області та УДППЗ "Укрпошта" в особі Харківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" з позовом до Товариства про: зобов'язання повернути Харківській дирекції УДППЗ "Укрпошта" нежитлові приміщення кім. № 86, 87, 128-135 у цокольному поверсі 8-поверхової будівлі пошти, пам'ятка архітектури, (згідно додаткової угоди до основного договору оренди від 09.02.2010 № 1) загальною площею 88,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, Привокзальна площа, 2; виселення Товариства з вищевказаних нежитлових приміщень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.2016 у справі № 922/1030/16 (суддя - Светлічний Ю.В.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 (судді Істоміна О.А. - головуючий, Барбашова С.В., Гребенюк Н.В.) позов задоволено, з посиланням на його обґрунтованість.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.09.2016 касаційну скаргу Товариства у справі № 922/1030/16 прийнято до провадження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.09.2016 задоволено заяву Товариства та зупинено виконання судових рішень попередніх інстанцій у справі № 922/1030/16.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

21.09.2016 від скаржника одержано докази доплати судового збору у розмірі 0,60 грн. (платіжне доручення від 19.09.2016 № 514).

Учасники процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

У відповідності до зміни складу колегії суддів від 21.09.2016 у зв'язку з перебуванням судді Прокопанич Г.К. у відпустці визначено такий склад колегії суддів для розгляду справи № 922/1030/16: Палій В.В. - головуючий (доповідач), Грек Б.М. і Селіваненко В.П.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 01.08.2000 Харківською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" та Товариством укладено договір № 19/105 оренди нежитлового приміщення загальною площею 96,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, площа Привокзальна, 2 для розміщення аптеки;

- 16.03.2007 шляхом укладення додаткової угоди договір від 01.08.2000 № 19/105 було викладено у новій редакції та присвоєно номер 3309-Н (далі - Договір);

- згідно з пунктом 1.1 Договору (у редакції від 08.02.2010) орендодавець (Регіональне відділення ФДМУ по Харківській області) передає, а орендар (Товариство) приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення кім. № 86, 87, 128-135 у цокольному поверсі 8-поверхової будівлі пошти, пам'ятка архітектури, загальною площею 88,2 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Привокзальна, 2, що перебуває на балансі УДППЗ "Укрпошта" (балансоутримувач);

- пунктом 10.1 Договору визначено строк дії Договору - 2 роки 11 місяців, з 16.03.2007 до 16.02.2010;

- на виконання умов Договору орендодавець передав орендарю приміщення за актом приймання-передачі орендованого майна від 16.03.2007;

- строк дії Договору неодноразово продовжувався (пролонгувався) на той самий строк; згідно додаткової угоди від 21.05.2013 № 4 до Договору останній продовжено на 2 роки та 11 місяців, тобто з 16.01.2013 до 16.12.2015;

- відповідно до пункту 10.9 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором;

- згідно з пунктом 10.11 Договору чинність цього договору припиняється, зокрема внаслідок закінчення строку, на який його було укладено;

- Харківська дирекція УДППЗ "Укрпошта" направила до Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області лист № 01-20/108 від 09.09.2015, у якому повідомила про намір використовувати орендоване майно (приміщення) для власних потреб, у зв'язку з чим просила по закінченню терміну дії Договору повернути майно балансоутримувачу;

- Регіональне відділення ФДМУ по Харківській області направило Товариству листа від 10.09.2015 № 06-4059 щодо закінчення терміну дії Договору 16.12.2015 та необхідність повернути майно балансоутримувачу;

- аналогічне попередження щодо відсутності наміру продовжувати дію Договору та необхідність повернення майна міститься в адресованому Товариству листі Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області від 04.12.2015 № 31-5458;

- у справі відсутні описи вкладення у цінні листи та фіскальні чеки на підтвердження направлення Регіональним відділенням ФДМУ по Харківській області на адресу Товариства письмових попереджень про припинення договірних відносин, у зв'язку із закінченням терміну дії Договору; проте, у відповідності до змісту листів Товариства від 18.12.2015 № 16 та від 23.12.2015 № 18, останнє отримувало повідомлення Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області щодо відсутності наміру продовжувати дію Договору та необхідність повернення майна після закінчення дії Договору;

- листом від 12.02.2016 № 31-693 Регіональним відділенням ФДМУ по Харківській області надано відповідь на лист Товариства від 05.02.2016 № 18/1006 про те, що документи Товариства щодо пролонгації Договору знаходяться на розгляді;

- будь-яких угод щодо продовження користування Товариством спірними приміщеннями сторонами спору укладено не було;

- згідно з пунктом 2.5 Договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором; майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі; обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору;

- пунктом 5.7 Договору оренди передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язується повернути балансоутримувачу, вказаному орендодавцем орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду з урахуванням нормального зносу.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для спонукання Товариства повернути орендоване майно та виселення Товариства з орендованих приміщень.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, за своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором найму (оренди) приміщень, які перебувають у державній власності та знаходяться на балансі УДППЗ "Укрпошта".

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Спірні правовідносини щодо оренди нерухомого майна державної власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон).

Відповідно до статті 2 Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У частині першій статті 17 Закону закріплено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Частиною другою статті 2 Закону передбачено, що державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до статті 5 Закону орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

У відповідності до частин другої та третьої статті 17 Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Аналогічне положення міститься у статті 764 ЦК України, а саме, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Строк звернення із заявою про припинення договору оренди не обмежений місяцем саме після закінчення дії договору, а заінтересована сторона може подати заяву і до закінчення строку дії договору оренди, що не суперечить вказаному Закону.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" закріплено, що зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права та з наведенням відповідного мотивування, встановивши, що: Регіональним відділенням ФДМУ по Харківській області своєчасно та в належний спосіб повідомлено Товариство про припинення Договору, відповідно, Договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено; договір оренди на новий строк сторонами спору не укладався; сплата орендних платежів за користування майном не є підставою вважати продовженим договір оренди, який припинився (Товариство сплачувало кошти за фактичне користування майном), - дійшли заснованого на законі висновку про те, що після припинення Договору правові підстави для користування спірними приміщеннями у Товариства відсутні, у зв'язку з чим обґрунтовано задовольнили позов про спонукання Товариства до повернення майна та виселення з нежитлових приміщень.

Вирішення питання щодо наявності чи відсутності у орендаря переважного права на укладення договору оренди на новий строк з урахуванням наявності чи відсутності обставин, з якими закон пов'язує виникнення такого права, а також дослідження обставин, які пов'язані з наміром власника (балансоутримувача) використовувати для власних потреб майно, стосовно якого виник спір, виходить за межі вирішення даного спору, з огляду на предмет та підстави заявлених позовних вимог.

Захист переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк в разі незгоди орендодавця може бути предметом окремого спору в господарському суді.

Доводи Товариства не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до приписів статті 1211 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Після закінчення перегляду оскарженого судового рішення господарський суд може поновити виконання судового рішення.

У зв'язку із закінчення перегляду судових рішень зі справи № 922/1030/16 в касаційному порядку, виконання судових рішень підлягає поновленню.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111, 1211 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 зі справи № 922/1030/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 21 ПЗ" - без задоволення.

2. Поновити виконання рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2016 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 зі справи № 922/1030/16.

Суддя В. Палій

Суддя Б. Грек

Суддя В. Селіваненко