ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року Справа № 5010/238/2012-16/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача (відповідача -1 за зустрічним позовом): Мартинюк Н.М., дов. № 6865 від 28.11.2013 року; Бута Д.В., дов. 6865 від 28.11.2013 року;

Відповідача -1 (позивача за зустрічним позовом): Журби М.В., дов. № б/н від 20.09.2013 року;

Відповідача -2 (відповідача -2 за зустрічним позовом): Крочака О.В., дов. № б/н від 20.11.2013 року;

Третьої особи -1: не з'явився;

Третьої особи -2: не з'явився;

Третьої особи -3: не з'явився;

Третьої особи -4: не з'явився;

Третьої особи -5: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредобанк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року

у справі № 5010/238/2012-16/12 господарського суду Івано-Франківської області

за позовом публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

до відповідача -1 товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод"

відповідача -2 товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1) виробничо-комерційної фірми "Булат"

2) ОСОБА_18

3) ОСОБА_20

4) ОСОБА_21

5) ОСОБА_22

про звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці за договором іпотеки від 06.12.2007 року

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод"

до відповідача -1 публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

відповідача -2 товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод"

про визнання недійсним договору іпотеки від 06.12.2007 року

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2012 року публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод", просило стягнути з відповідача заборгованість за договором № 62/2007 від 06.12.2007 року у розмірі 6 949 201,97 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 06.12.2007 року, посвідченимо приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованого за № Д-1967 (т. 1, а.с. 3-10).

Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку з невиконанням закритим акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод" зобов'язань за кредитним договором № 62/2007 від 06.12.2007 року позивач набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки за договором від 06.12.2007 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2012 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача виробничо-комерційну фірму "Булат", ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та на стороні відповідача закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" (т. 1, а.с. 74).

Заперечуючи проти позову, приватне акціонерне товариство "Калуський машинобудівний завод" (до зміни найменування - товариство з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод") звернулось з зустрічними вимогами про визнання недійсним договору іпотеки від 06.12.2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" та закритим акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод", посвідченого приватним нотаріусом калуського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованого за № Д-1967 (т. 1, а.с. 77-81).

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2012 року залучено до участі у справі в якості іншого відповідача закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" (т. 1, а.с. 117-118).

Заявою від 10.04.2012 року публічне акціонерне товариство "Кредобанк" просило відмовити у задоволенні зустрічного позову в зв'язку зі спливом позовної давності (т. 1, а.с. 124-125).

Клопотанням від 23.05.2012 року приватне акціонерне товариство "Калуський машинобудівний завод" просило визнати поважними причини пропуску звернення з зустрічними позовними вимогами та відновити пропущений строк (т. 2, а.с. 26-28).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.05.2012 року (суддя Калашник В.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року (головуючий Марко Р.І., судді Бойко С.М., Бонк Т.Б.) (т. 3, а.с. 41-48) у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено (т. 2, а.с. 161-165).

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2012 року (головуючий Демидова А.М., судді Волік І.М., Шевчук С.Р.) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.05.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду (т. 3, а.с. 162-166).

Заявою від 05.02.2013 року публічне акціонерне товариство "Кредобанк" просило відмовити у задоволенні зустрічного позову у зв'язку зі спливом позовної давності (т. 4, а.с. 22-24).

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2013 року здійснено заміну сторін їх правонаступниками, а саме, приватне акціонерне товариство "Калуський машинобудівний завод" - товариством з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод", приватне акціонерне товариство "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" - товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" (т. 4, а.с. 52-53).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2013 року (суддя Малєєва О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року (головуючий Новосад Д., судді Михалюк О, Гриців В.) (т. 6, а.с. 187-197) у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено (т. 6, а.с. 89-94).

Оскаржені судові акти мотивовано тим, що представник товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" під час укладення оспорюваного договору іпотеки діяв з перевищенням наданих йому повноважень та вказаний договір у подальшому не схвалювався відповідним органом товариства.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати, прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, ч. 3 ст. 92, ст. 241 Цивільного кодексу України (т. 7, а.с. 40-50).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.11.2013 року відновлено публічному акціонерному товариству "Кредобанк" строк на звернення з касаційною скаргою, касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.11.2013 року (т. 7, а.с. 38-38).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.11.2013 року розгляд касаційної скарги відкладено на 03.12.2013 року (т. 7, а.с. 98-100).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.12.2013 року розгляд касаційної скарги відкладено на 11.12.2013 року (т. 7, а.с. 141-143).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/1574 від 10.12.2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Демидової А.М. (т. 7, а.с. 157).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.12.2013 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредобанк" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.12.2013 року (т. 7, а.с. 158-159).

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України № 02-05/972 від 17.12.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Владимиренко С.В. (т. 7, а.с. 160-161).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.12.2013 року розгляд касаційної скарги відкладено на 13.01.2014 року (т. 7, а.с. 167-169).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.01.2014 року продовжено строк розгляду касаційної скарги, розгляд справи відкладено на 27.01.2014 року.

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/30 від 24.01.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Євсіков О.О. (т. 7, а.с. 160-161).

Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" подано заяву про накладення арешту на заставлене нерухоме майно, у порядку, визначеному ст. 10571 Цивільного кодексу України (т. 7, а.с. 90-93).

Згідно п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.12.2012 року № 01-06/1941/2012 "Про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань"" (із змінами і доповненнями, внесеними Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 4 вересня 2013 року № 01-06/1293/2013) під час розгляду справи або при прийнятті рішення про визнання недійсним договору застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України та те, що у даній справі відбувся розгляд справи по суті, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Кредобанк" про накладення арешту.

У судове засідання 27.01.2014 року представники третіх осіб - виробничо-комерційної фірми "Булат", ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників третіх осіб - виробничо-комерційної фірми "Булат", ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача (відповідача -1 за зустрічним позовом) - публічного акціонерного товариства "Кредобанк", відповідача -1 (позивача за зустрічним позовом) - товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод", відповідача -2 (відповідача -2 за зустрічним позовом) - товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.12.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Кредобанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Кредобанк" та закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" було укладено кредитний договір № 62/2007, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію з лімітом у розмірі 4 500 000,00 грн., а позичальник зобов'язався сплачувати платежі за користування кредитними коштами згідно встановленого графіку та повернути кредит у строк до 04.12.2009 року (т. 1, а.с. 26-28).

До кредитного договору вносились зміни додатковими договорами № 1 від 23.02.2009 року, № 2 від 03.03.2009 року, № 3 від 07.10.2009 року.

У п. 2.1.4 та п. 2.1.5 кредитного договору передбачено підвищення відсоткової ставки на 2% без додаткового погодження сторонами за невиконання умов кредитного договору щодо щомісячного проведення не менше 99% грошових оборотів по поточних рахунках банку (п. 9.3.6 кредитного договору) - з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду та за невиконанням вимог щодо страхування предмету забезпечення зобов'язань за цим договором ? з 1-го числа наступного місяця, в якому закінчився строк дії договорів страхування.

Згідно п. 4.1.3 кредитного договору позичальник сплачує банку за управління кредитною лінією щомісячно 300 грн. до останнього банківського дня календарного місяця.

Пунктом 4.3 кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує відсотки щомісяця не пізніше останнього банківського дня місяця, за який нараховані проценти.

Відповідно до п. 4.6 кредитного договору у разі зміни законодавства щодо здійснення кредитування, облікової ставки НБУ, інших економічних умов, що впливають на ціну кредитних коштів, зміна відсоткової ставки відбувається банком самостійно при умові, що таке збільшення відбувається не більше ніж 5% річних і така зміна відбувається не частіше, ніж 1 раз в півріччя. Таке збільшення вважається зробленим за згодою позичальника і додаткової згоди на це позичальника не потрібно. Про таку зміну відсоткової ставки банк у письмовій формі повідомляє позичальника за 10 календарних днів до її введення в дію.

Додатковим договором № 2 від 03.03.2009 року в п. 4.6 кредитного договору були внесені зміни, якими визначено підстави та порядок внесення змін відсоткової ставки і визначено, що така зміна відбувається за письмовою згодою сторін (т. 1, а.с. 30).

Зміна відсоткової ставки відбувалась згідно повідомлення позивача № 17-35/942 з 26.05.2008 року - 20,5 % річних, згідно повідомлення позивача № 17-35/2381 з 01.12.2008 року ? 24,5% річних.

Пунктом 5.1 кредитного договору визначено порядок щомісячного повернення кредиту частинами.

У п. 7.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, у тому числі повернення кредиту, сплати відсотків, комісій, позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки платежів.

Судами встановлено, що позивач договірні зобов'язання щодо надання кредитних коштів виконав належним чином, що підтверджується випискою з особового рахунку, меморіальними ордерами, документами, на підставі яких здійснювались відповідні платежі.

Позичальник зобов'язань з повернення кредиту не виконував і станом на 22.02.2012 року його заборгованість становила 4 498 348,07грн.

06.12.2007 року у забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" як іпотекодержателем, закритим акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод" як іпотекодавцем та закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" як позичальником було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за № Д-1967 (т. 1, а.с. 32-34).

Предметом іпотеки є нерухоме майно - майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Долинська, 88.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору іпотеки від 06.12.2007 року від імені закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" діяв генеральний директор Стус Я.М. на підставі статуту закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" (нова редакція), державну реєстрацію змін до установчих документів проведено державним реєстратором виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Струтинським В.О. 22.12.2006 року, номер запису 11191050003000157, протоколу № 03 засідання наглядової ради закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" від 27.08.2007 року, протоколу № 07-05 засідання наглядової ради закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" від 27.11.2007 року та наказу № 44/к від 28.08.2007 року.

Відповідно до п. 14.2 статуту закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" в редакції, зареєстрованій 22.12.2006 року наглядова рада обирається з числа акціонерів або уповноважених акціонерами осіб загальними зборами акціонерів строком на 5 років у кількості не менше 3 осіб, які можуть переобиратись необмежену кількість разів (т. 1, а.с. 86-103).

Підпунктом "м" п. 14.7 зазначеного статуту визначено, що до компетенції наглядової ради належало, зокрема, надання згоди на укладення від імені товариства угод стосовно нерухомого майна та застави, в яких товариство виступає заставодавцем чи майновим поручителем.

Згідно п. 14.12, 14.13 вказаного статуту для ведення протоколів та оформлення інших документів голова наглядової ради призначає постійного секретаря; протоколи засідань підписує голова та члени наглядової ради. Наглядова рада у своїй діяльності керується статутом та чинним законодавством України.

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод", оформленим протоколом № 1 від 27.08.2007 року до складу наглядової ради закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" обрано закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Калуськнй машинобудівний завод", за дорученнями від якого діяли ОСОБА_17 (обраний головою наглядової ради), ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (обрані членами наглядової ради) (т. 1, а.с. 104-107).

27.11.2007 року було проведено засідання наглядової ради закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод", оформлене протоколом № 07-05, яким було вирішено виступити майновим поручителем закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" та надати згоду на передачу в заставу відкритому акціонерному товариству "Кредобанк" майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Долинська, буд. 88 за залишковою балансовою вартістю 4 536 083,10 грн., уповноважити генерального директора закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" Стуса Ярослава Михайловича на укладення та підписання з відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" договору іпотеки (т. 2, а.с. 20-21).

Відповідно до п. 1, 2 ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Згідно п. 1 ст. 160 Цивільного кодексу України в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства.

Частиною 1 ст. 46 Закону України від 19.09.1991 року № 1576-XII "Про господарські товариства" передбачено, що в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.

Відповідно до роз'яснень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.07.2007 року № 10 "Щодо створення наглядової ради акціонерного товариства з числа акціонерів у разі, якщо акціонером є юридична особа" юридична особа, обрана як акціонер до складу ради акціонерного товариства (спостережної ради), може брати участь у роботі спостережної ради через свого уповноваженого представника (представників). Визначення кола осіб, що можуть представляти інтереси юридичної особи, а також надання їм таких повноважень має здійснюватися з дотриманням вимог чинного законодавства.

Частиною 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 2, 3 ст. 244 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Частиною 1 ст. 245 Цивільного кодексу України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Відповідно до ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідно до положень ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво інтересів юридичної особи закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" ОСОБА_17 як акціонером на засіданні наглядової ради закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" окремої довіреності не потребувало, оскільки таке представництво здійснювалось відповідно до закону та на підставі акту органу юридичної особи, а саме, статуту, затвердженому зборами акціонерів закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод".

Судами встановлено, що ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які брали участь у засідання наглядової ради 27.11.2007 року не мали довіреностей.

У листі від 14.11.2011 року публічним акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод" зазначено, що на підприємстві немає жодних довіреностей, ні копій, ні відомостей про те, що такі довіреності були видані особам, які були визначені представниками акціонера закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" ? акціонера-члена наглядової ради товариства.

Місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку, що ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (члени наглядової ради) не мали повноважень діяти в інтересах юридичної особи закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", зокрема, брати участь у засіданні наглядової ради закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" та приймати відповідні рішення.

Враховуючи вищезазначене, суди дійшли висновку, що засідання наглядової ради закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" від 27.11.2007 року щодо надання згоди на передачу в заставу об'єктів нерухомості товариства слід вважати таким, що не відбулось, оскільки з трьох осіб, що були присутні на засіданні наглядової ради, мав право приймати рішення від імені юридичної особи тільки генеральний директор ОСОБА_17, тобто, має місце відсутність необхідного кворуму.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Суди дійшли висновку, що оспорюваний договір укладений генеральним директором з перевищенням повноважень, передбачених статутом товариства, оскільки рішення наглядової ради закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" про надання в заставу об'єктів нерухомості товариства є неправомочним.

Згідно ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Судами встановлено, що доказів схвалення повноважною наглядовою радою товариства чи загальними зборами договору іпотеки сторонами не надано.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дії, які вчинялись одноособово генеральним директором товариства, зокрема, підписання актів перевірки наявності, кількості стану та умов збереження майна, переданого в заставу, укладення договору добровільного страхування не можуть вважатися доказами наступного схвалення оспорюваного договору саме уповноваженим органом товариства.

Враховуючи вищезазначене, місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку про задоволення зустрічного позову та, відповідно, відмову у задоволенні первісного.

Крім того, місцевим господарським судом товариству з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" відновлено строк для звернення з зустрічним позовом та визнано поважними причини пропуску вказаного строку.

Частиною 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Як зазначалось вище та встановлено судами попередніх інстанцій, оспорюваний договір від імені закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" уклав генеральний директор Стус Я.М. на підставі статуту закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" (нова редакція), протоколу № 03 засідання наглядової ради закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" від 27.08.2007 року, протоколу № 07-05 засідання наглядової ради закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" від 27.11.2007 року та наказу № 44/к від 28.08.2007 року.

Отже, первісному позивачу повинно було бути відомо про наявні обмеження повноважень представника закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод", тому посилання судів попередніх інстанцій на ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України є обгрунтованим.

Щодо доводів заявника касаційної скарги про неправильне застосування судами ст. 241 Цивільного кодексу України слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно п. 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

З наведеного вбачається, що наступне схвалення оспорюваного правочину має місце при його подальшому виконанні та не може вважатись наявним, у розумінні ст. 241 ЦК України, на момент його укладення.

Доводи заявника касаційної скарги зводяться до особистого трактування вищезазначеної норми права.

Інші доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредобанк" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року у справі № 5010/238/2012-16/12 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков