ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 923/812/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Гольцової Л.А.(доповідач), суддівІванової Л.Б., Козир Т.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016у справі господарського суду№ 923/812/15 Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції"доПриватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин"третя особаПублічне акціонерне товариство "Сбербанк"простягнення 41 089 420,09 грн.за участю представників:

позивача - Іванов А.О., довір. від 21.12.2015

відповідача - Клименко Є.Г., довір. від 01.03.2016

третьої особи - не з'явились

ТОВ "Фінанс-гарант" - Грибенко Ю.П., довір. від 15.04.2016

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.05.2016 у справі № 923/812/15 (суддя Соловйов К.В.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції", як стягувача у виконавчому провадженні при виконанні рішення суду від 16.07.2015 у даній справі, правонаступником.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 у справі № 923/812/15 (головуючий суддя Колоколов С.І., судді: Разюк Г.П., Петров М.С.), задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант". Скасовано ухвалу Господарського суду Херсонської області від 11.05.2016 у справі № 923/812/15.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" від 25.04.2016 про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції", як стягувача у виконавчому провадженні при виконанні рішення Господарського суду Херсонської області від 16.07.2015 у даній справі задоволено. Замінено Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області у справі № 923/812/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" про стягнення 41 089 420,09 грн., на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант".

Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 у справі № 923/812/15 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Херсонської області від 11.05.2016.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

03.10.2016 від Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідаціюАТ "Банк "Національні інвестиції" надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких позивач просив врахувати вказані пояснення та задовольнити касаційну скаргу.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" 04.10.2016 подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити касаційну скаргу ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 - без змін.

Приватним акціонерним товариством "Завод крупних електричних машин" 05.10.2016 подано заяву про відкладення розгляду справи № 923/812/15 та продовження строку розгляду справи відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.10.2016 розгляд касаційної скарги відкладено на 26.10.2016.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що у травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" заборгованості за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007 у розмірі 41 089 420,09грн.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 16.07.2015 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" задоволені: присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" 41 089 420,09 грн заборгованості за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007 та 73 080,00 грн судового збору.

16.12.2015 до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" про заміну сторони її правонаступником.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Фактор-Комфорт" посилається на укладення між ним та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" договору відступлення права вимоги № 499-07 від 17.09.2015 та набуття заявником статусу кредитора у зобов'язаннях, що виникли з кредитного договору № 499-07 від 13.07.2007.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 у справі № 923/812/15 відмовлено в задоволенні вказаної заяви, як передчасної, оскільки чинність кредитних зобов'язань є предметом дослідження у даному провадженні.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 у даній справі скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 16.07.2015 у справі № 923/812/15 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Здійснено заміну найменування третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на ПАТ "Сбербанк".

Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016 у справі № 923/812/15 частково задоволено касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича, задоволено касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин". Скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 у справі № 923/812/15. Рішення Господарського суду Херсонської області від 16.07.2015 у справі № 923/812/15 залишено в силі.

30.03.2016 Господарським судом Херсонської області на підставі рішення Господарського суду від 16.07.2015, яке набрало законної сили 16.03.2016, видано відповідні накази.

27.04.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" звернулось до Господарського суду Херсонської області із заявою про заміну сторони її правонаступником, відповідно до якої просило замінити ПАТ "Банк "Національні інвестиції", як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду Херсонської області у даній справі, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант".

Заявник посилається на укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" договір відступлення права вимоги № 499-07-1 від 25.12.2015, відповідно до якого ТОВ "Фактор-Комфорт" відступив в повному обсязі, а ТОВ "Фінансгарант" набуло право вимоги до боржника вимагати виконання боржником зобов'язання в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.05.2016 у даній справі відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви ТОВ "Фінансгарант".

Ухвала мотивована тим, що наказом Тимчасової адміністрації банку від 25.09.2015 № 38 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)" укладений між банком та ТОВ "Фактор-Комфорт" 17.09.2015 договір № 499-07 відступлення права вимоги визнано нікчемним в порядку статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". У зв'язку з чим, ТОВ "Фактор-Комфорт" фактично не набуло від банку права вимоги до фізичної особи ОСОБА_8 щодо виконання цією фізичною особою в повному обсязі зобов'язань перед банком за укладеним між банком та цією фізичною особою кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007, тому ТОВ "Фактор-Комфорт" не мало підстав відступати відповідне право іншій особі.

Суд апеляційної інстанції, не погоджуючись з позицією місцевого господарського суду, скасував ухвалу Господарського суду Херсонської області від 11.05.2016 та замінив ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області у справі № 923/812/15, на його правонаступника - ТОВ "Фінансгарант".

Постанова мотивована тим, що на підставі договорів відступлення права вимоги № 499-07 від 17.09.2015 та № 499-07-1 від 25.12.2015 до ТОВ "Фінансгарант" перейшли права первісного кредитора за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі права на грошові кошти, стягнуті за рішенням Господарського суду Херсонської області від 16.07.2015 у даній справі з ПрАТ "Завод крупних електричних машин".

Апеляційним господарським судом не прийнято до уваги положення пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого нікчемними є правочини неплатоспроможного банку, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, оскільки право вимоги виникло у ТОВ "Фактор-Комфорт" не в силу підстав, не встановлених законом чи внутрішніми документами банку, а за договором про відступлення права вимоги. Договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, тобто договір - підстава, що визначена законом.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено, що правочин про відступлення права вимоги є нікчемним з моменту визнання його таким Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів. Уповноважена особа Фонду не може діяти всупереч наданим повноваженням та нормам закону і визнавати договір нікчемним. Відповідно до положень цивільного законодавства нікчемним договір може бути лише з моменту його укладення, а не з моменту визнання його таким після вчинення дій обома сторонами, що підтверджують дійсне прийняття та виконання договору обома сторонами.

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що майнові права, передані за договором відступлення права вимог на відплатній основі, не можуть вважатися перевагами чи пільгами в контексті приписів пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2016 у справі № 826/24648/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 визнаний протиправним та скасований пп. 1.1 п. 1 наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)" від 25.09.2015 № 38 та п. 2 зазначеного наказу в частині, що стосується правочинів (договорів), укладених між ТОВ "Фактор-Комфорт" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції", за переліком, у тому числі договір відступлення права вимоги № 499-07 від 17.09.2015.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.

Процесуальне правонаступництво врегульовано статтею 25 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 1 якої у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Закон України "Про виконавче провадження", а саме частина 5 статті 8 передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З аналізу наведених норм вбачається, що процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення, тому для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

У даній справі розглядається заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції", як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду Херсонської області у даній справі, на його правонаступника - ТОВ "Фінансгарант".

Вказана заява мотивована укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" договором відступлення права вимоги № 499-07-1 від 25.12.2015, відповідно до якого ТОВ "Фактор-Комфорт" відступив в повному обсязі, а ТОВ "Фінансгарант" набуло право вимоги до боржника вимагати виконання боржником зобов'язання. В свою чергу ТОВ "Фактор-Комфорт" укладено з ПАТ "Банк "Національні інвестиції" договір відступлення права вимоги № 499-07 від 17.09.2015, відповідно до якого ПАТ "Банк "Національні інвестиції" (первісний кредитор) відступив на користь ТОВ "Фактор-Комфорт" (новий кредитор) належні йому права вимоги виконання зобов'язань за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007 у повному обсязі з моменту підписання цього договору.

Тобто для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" господарський суд має надати належну оцінку правомірності відступлення права вимоги ТОВ"Фактор-Комфорт", укладеному договору відступлення права вимоги № 499-07 від 17.09.2015 та відповідним доводам позивача і відповідача.

Статтями 512-514 Цивільного кодексу України передбачено, що заміну кредитора у зобов'язанні, зокрема, в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), який вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас правочин щодо відступлення прав вимоги, окрім відповідної форми, має відповідати іншим загальним вимогам.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Тобто договір є нікчемним виключно в силу прямої вказівки закону.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) є підставою для недійсності правочину відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України. Зокрема, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

При цьому абзацом 2 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених Цивільним кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

На підставі постанови № 613 від 17.09.2015 правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних", 17.09.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 172 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Національні інвестиції", на підставі якого з 18.09.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до частини другої та частини 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Зважаючи на положення викладених норм, при вирішенні питання щодо заміни сторони (стягувача) у справі іншою особою судам необхідно належним чином з'ясувати фактичні обставини щодо заміни відповідної особи як кредитора у спірному матеріальному правовідношенні на певного правонаступника з дотриманням вимог матеріального права.

Однак при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови суди першої та апеляційної інстанцій вказані обставини належним чином не дослідили.

Суд першої інстанції не досліджував обставини дійсності договору № 499-07 від 17.09.2015 відповідно до положень законодавства, зокрема, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Суд апеляційної інстанції відхилив доводи уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" щодо нікчемності договору № 499-07 з підстав, визначених у пункті 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у зв'язку з тим, що право вимоги виникло не в силу підстав, не передбачених законом чи внутрішніми документами банку, а за договором про відступлення права вимоги, який є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, тоді як нікчемність договору відступлення права вимоги прямо не встановлена законом, тобто він може бути виключно оспорюваним правочином.

Крім того, судами не з'ясовано обставини отримання ТОВ "Фактор-Комфорт" переваг, не встановлених для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, щодо задоволення його вимог як кредитора банку за відповідним договором банківського рахунку при ліквідації банку без дотримання порядку погашення вимог кредиторів, установленого Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Судами попередніх інстанцій не досліджено перерахування ТОВ "Фактор-Комфорт" коштів.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення № 105 від 17.09.2015, на якому відсутня відмітка банку про його прийняття та виконання.

Крім того, не досліджено питання з якого рахунку (відкритого в якому банку) перераховувались, якщо таке перерахування відбулось, грошові кошти.

Зважаючи на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є передчасним, оскільки не ґрунтується на повному і всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин, встановлення яких є необхідним відповідно до норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Оскільки, в силу приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду та постанова господарського суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 11.05.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 у справі № 923/812/15 скасувати.

Справу № 923/812/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Л.Б. ІВАНОВА

Т.П. КОЗИР