ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 910/24382/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Лубни - Водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.05.2016у справі№910/24382/15 Господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства "Лубни - Водоканал" Лубенської міської ради Полтавської областідоДержавного підприємства "Науково -дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору1. Фізична особа- підприємець ОСОБА_4; 2. Полтавська обласна державна адміністрація в особі Департаменту екології та природних ресурсівпрозобов'язання вчинити діїза зустрічним позовомДержавного підприємства "Науково -дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства"доКомунального підприємства "Лубни - Водоканал" Лубенської міської ради Полтавської областіпропро стягнення 27907,40 грн.за участю представників сторін:

позивача: Гусаковська Н.С. (представник за дов. від 11.01.16)

відповідача: Фляшовський В.А. (предстаник за дов. 20.04.16)

третіх осіб: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Комунальне підприємство "Лубни - Водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області звернулося до Господарського суду міста Києва з первісною позовною заявою до Державного підприємства "Науково -дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" про зобов'язання Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" про зобов'язання перерахувати на користь позивача розмір отриманого авансу в сумі 22 500,00 грн., у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з виконання робіт за договором № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015, на підставі приписів 178, 203, 525, 526, 598, 626, 629, 653, 891, 892, 1212 Цивільного кодексу України та статті 331 Господарського кодексу України.

09 жовтня 2015 року Державне підприємство "Науково -дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" звернулося до Господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до Комунального підприємства "Лубни - Водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області про стягнення з КП "Лубни-Водоканал" 27 907,40 грн., в тому числі 22 500,00 грн. основного боргу та 5 407,40 грн. пені, у зв'язку з простроченням сплати вартості робіт за договором № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015 на підставі статей 193, 324 Господарського кодексу України, статей 251, 252, 525, 526, 530, 612, 625, 626, 629, 887, 888 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2015 для спільного розгляду з первісним позовом прийнято вказану зустрічну позовну заяву ДП "НДКТІ МГ".

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016, у задоволені первісного позову відмовлено через те, що прийняті позивачем за первісним позовом, кошти набуто за наявності правової підстави, а тому вони не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставне збагачення, а зустрічний позов задоволено частково, стягнуто 22 500,00 грн. основного боргу та пеню у розмірі 4 963,56 грн. з підстав його обґрунтованості.

Комунальне підприємство "Лубни - Водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення первісного позову, а в задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 887, 890, 892, 893 Цивільного кодексу України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що суди попередніх інстанцій не з'ясували яка кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Скаржник вважає, що у даному випадку для правильного вирішення спору необхідно було оцінити в розумінні норм статей 887, 890, 892, 893 Цивільного кодексу України не лише умови договору, а й відповідно документацію, якою супроводжувалося проведення дослідів та отримання відповідних результатів, а також методику проведення робіт, які є обов'язком первісного відповідача згідно пункту 1.1 договору, а при необхідності, для роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, призначити судову експертизу. І лише за результатами оцінки вказаних обставин вирішити питання щодо обґрунтованості застосування відповідачем до спірних правовідносин положень глави 62 Цивільного кодексу України.

Заявник касаційної скарги також зазначає, що: - відповідачем не доведено факту передачі документів за договором; - судами не з'ясовано достеменну дату реєстрації науково - технічної продукції та місце виконання зобов'язання; - судами необґрунтовано відхилялися клопотання про зупинення провадження у даній справі до винесення остаточних рішень у справах №917/2600/15, №917/30/16.

В поясненнях на касаційну скаргу Фізична особа- підприємець ОСОБА_4 звертав увагу на те, що за результатами виконаних останнім робіт (надання послуг) центром надання адміністративних послуг Полтавської міської ради та відповідними дозвільними органами був виданий дозвіл на спеціальне водокористування Комунальному підприємству "Лубни - Водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області, в установленому діючому законодавством терміни.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи , 05.03.2015 між КП "Лубни-Водоканал" (замовник) та ДП "НДКТІ МГ" (виконавець) було укладено договір № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції, на умовах якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе створення науково-технічної продукції "Підготовка документів на погодження та отримання дозволів на спеціальне водокористування для КП "Лубни-Водоканал".

Відповідно до пункту 1.2 договору, зміст та терміни виконання робіт визначаються Календарним планом, що складає невід'ємну частину договору.

Згідно пунктів 2.1, 2.2 та 2.3 договору, за виконану науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу угоди про договірну ціну 45 000,00 грн. Оплата здійснюється в наступному порядку: аванс у розмірі 50 % від загальної вартості робіт, що становить 22 500,00 грн. замовник сплачує протягом 30 днів від підписання договору; по завершенню виконання робіт замовник на підставі підписаного акту приймання-передачі науково-технічної продукції сплачує вартість робіт, протягом 10 днів від дати підписання акта приймання-передачі науково-технічної продукції. Отриманий виконавцем аванс враховується при розрахунках за виконані роботи.

Відповідно до пункту 3.2 договору передача оформленої у встановленому порядку науково-технічної продукції здійснюється за супроводжувальними документами виконавця. По завершенню робіт виконавець пред'являє замовнику акт приймання-передачі науково-технічної продукції у двох примірниках з додатками до нього комплекту науково-технічної документації, передбаченої календарним планом робіт та умовами договору (п. 3.3 договору).

Згідно із пунктом 3.4 договору замовник протягом 10 днів з дня отримання акта приймання-передачі та звітних документів зобов'язаний надіслати виконавцю підписаний акт приймання-передачі науково-технічної продукції або мотивовану відмову від приймання робіт.

Пунктом 3.5 договору визначено, що В разі мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання.

За змістом пункту 3.6 договору, якщо в передбачені пунктом 3.4 договору строки замовник не повертає виконавцю акт приймання-передачі науково-технічної продукції або не надає мотивованої відмови від прийняття робіт, роботи вважаються прийнятими замовником, а акт, підписаний виконавцем, є підставою для проведення розрахунків.

Перелік науково-технічної продукції (документації), що підлягає оформленню та здачі виконавцем замовнику по закінченню договору визначено календарним планом робіт відповідно до пункту 3.1 договору. Календарним планом виконання робіт передбачено, що науково-технічна продукція замовнику у формі Науково-технічного звіту повинна бути виконана протягом двох місяців з дня отримання авансу та вихідних даних.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 28.12.2015, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

На виконання умов вказаного договору, 05.03.2015 КП "Лубни-Водоканал" було сплачено ДП "НДКТІ МГ" 22 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 168 від 05.03.2015.

За приписами частин 1 та 3 статті 331 Господарського кодексу України за договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі - НДДКР), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб'єктами господарювання (науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо).

Як вірно визначено судами попередніх інстанцій, правовідносини з виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт врегульовано главою 62 Цивільного кодексу України.

Статтею 892 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

При цьому наукові та науково-технічні роботи включають у себе як наукові дослідження та розробки так і науково-технічні послуги. Науково-технічні послуги визначаються як діяльність, що пов'язана з дослідженнями і розробками і сприяє створенню та застосуванню науково-технічних знань.

За змістом статті 894 Цивільного кодексу України, виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Судами встановлено, що умовами договору підряду не було чітко визначено переліку документів, які повинен підготувати підрядник та передати замовнику (а лише зазначено, що предметом є створення науково-технічної продукції "Підготовка документів на погодження та отримання дозволів на спеціальне водокористування для КП "Лубни-Водоканал", що передається у формі звіту замовнику).

Разом з цим, суди встановили, що предметом договору № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015 є складення на підставі вихідних даних замовника та передання замовнику клопотання про погодження умов і отримання дозволу на спеціальне водокористування; досягнення науково-прикладного результату, призначеного для реалізації, у формі розрахунку лімітів забору води, використання води та скидання забруднюючих речовин замовником, який досягнуто шляхом обґрунтування очікуваних об'ємів водоспоживання і водовідведення, в тому числі відображення динаміки водоспоживання і водовідведення КП "Лубни-Водоканал", встановлення лімітів водопостачання підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам; встановлення витрати води на власні госппобутові потреби; розрахунку очікуваних об'ємів водоспоживання та водовідведення КП "Лубни-Водоканал" на 2015-2018 роки.

При цьому, оформлення результатів робіт у формі звіту про науково-технічну продукцію відповідає умовам пункту 1.1 договору № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015 та до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", за змістом якого науково-прикладний результат може бути у формі звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, натурного зразка тощо.

Судами установлено і те, що ДП "НДКТІ МГ" листом від 29.04.2015 № 40-10-200 направив КП "Лубни-Водоканал" за первісним позовом звітні матеріали за договором № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015, а саме: Звіт "Підготовка документів на погодження та отримання дозволів на спеціальне водокористування для КП "Лубни-Водоканал" - 2 екз., та акт № 16 здачі-прийняття науково-технічної продукції до договору № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015 - 2 екз. Вказаний лист отримано позивачем за зустрічним позовом 30.04.2015, що підтверджується відміткою у правому нижньому куті листа із вхідним номером підприємства позивача за первісним позовом - № 01-03/599.

Акт № 16 здачі-прийняття науково-технічної продукції за договором № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015 "Підготовка документів на погодження та отримання дозволів на спеціальне водокористування для КП "Лубни-Водоканал", надісланий ДП "НДКТІ МГ" разом з листом від 29.04.2015 № 40-10-200 зі сторони КП "Лубни-Водоканал" не підписаний.

Таким чином, судами встановлено, що позивачем за первісним позовом 30.04.2015 отримано від відповідача за первісним позовом звітні матеріали за договором № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015 та Акт № 16 здачі-прийняття науково-технічної продукції за договором № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015 "Підготовка документів на погодження та отримання дозволів на спеціальне водокористування для КП "Лубни-Водоканал".

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення позивачем за первісним позовом мотивованої відмови від прийняття робіт за актом № 16 здачі-прийняття науково-технічної продукції за договором № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015 "Підготовка документів на погодження та отримання дозволів на спеціальне водокористування для КП "Лубни-Водоканал" в десятиденний строк з дня отримання листа від 29.04.2015 р. № 40-10-200, як це передбачено пунктами 3.4, 3.5, 36 договору № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015.

З огляду на вищенаведене, суд попередніх інстанцій дійшов правовірного висновку, що роботи за актом № 16 здачі-прийняття науково-технічної продукції за договором № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015 "Підготовка документів на погодження та отримання дозволів на спеціальне водокористування для КП "Лубни-Водоканал" є такими, що прийняті позивачем за первісним позовом без зауважень 11.05.2015.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що кошти, які позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом, отримано останнім в якості авансу за роботи здійсненні на виконання договору на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015 та які фактично були виконані за таким договором та більше того, прийняті позивачем за первісним позовом, набуто за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення, у зв'язку з чим первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо доводів касаційної скарги в частині зустрічних позовних вимог, то вони також не можуть бути підставою для скасування рішення та постанови у даній справі.

Як зазначалася вище, роботи за актом № 16 здачі-прийняття науково-технічної продукції за договором № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015 "Підготовка документів на погодження та отримання дозволів на спеціальне водокористування для КП "Лубни-Водоканал" є такими, що прийняті позивачем за первісним позовом без зауважень 11.05.2015, а тому останнім днем оплати вартості виконаних робіт слід вважати 21.05.2015, у зв'язку з чим строк виконання відповідачем обов'язку з оплати вартості виконаних робіт є таким, що настав.

При цьому, сума коштів за прийняті роботи у розмірі 22 500, 00 грн., як це передбачено пунктом 2.2. договору № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015, відповідачем за зустрічним позовом не сплачено, доказів іншого суду не надано.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 610 - 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що сума коштів за прийняті роботи у розмірі 22 500, 00 грн., як це передбачено пунктом 2.2. договору № 19-10-15 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 05.03.2015, відповідачем за зустрічним позовом не сплачено, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення зустрічних позовних вимоги Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" до Комунального підприємства "Лубни-Водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області про стягнення 22500,00 грн. основного боргу та пені у розмірі 4963,56 грн.

Посилання заявника касаційної скарги на недоведеність відповідачем факту передачі документів за договором не можуть бути підставою для скасування рішення у справі, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та текстом оскаржуваних рішень і постанови.

Так судами надавалась оцінка вказаним доводам відповідача та було встановлено, що зі змісту первісного позову, підписаного керівником КП "Лубни-Водоканал", вбачається, що замовнику направлено не лише супровідний лист, а й звітні матеріали за договором, при цьому КП "Лубни-Водоканал" вказувало на невірність розрахунку потреб у воді.

Доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій повинні були зупинити провадження у справі до розгляду господарським судом Полтавської області справ № 917/2600/15 та 917/30/16 були предметом розгляду судом апеляційної інстанції, який дійшов висновку, що порушення господарським судом Полтавської області проваджень у справах 917/2600/15 та № 917/30/16 жодним чином не перешкоджає з'ясуванню обставин справи № 910/24382/15, оцінці наданих сторонами чи зібраних судом доказів та не свідчить про неможливість розгляду даної справи.

Отже доводи заявника касаційної скарги щодо необґрунтованого відхилення його клопотання про зупинення провадження у даній справі до винесення остаточних рішень у справах №917/2600/15, №917/30/16, як і решта, стосуються переоцінки доказів та не спростовують встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

Оскільки порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, судом не виявлено, то колегія суддів визнає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 у справі № 910/24382/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.А.Кравчук

Г.М. Мачульський