ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 904/8044/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Ємельянова А.С., Кондратової І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 року у справі № 904/8044/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" про стягнення заборгованості у розмірі 38 458 656,34 грн. за договором купівлі-продажу природного газу № 13-156-ВТВ від 04.01.2013 року, з яких: 23 393 875,49 грн. основна заборгованість, 6 280 938,20 грн. пеня, 8 249 431,78 грн. інфляційні втрати, 534 410,87 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 13-156-ВТВ від 04.01.2013, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений природний газ за період січень 2013 року - листопад 2014 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року (судді: Золоторьова Я.С., Новікова Р.Г., Ярошенко В.І) в задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 року (судді: Верхогляд Т.А., Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами першої та апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати, і прийняти нове рішення у справі, яким позов задовольнити.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що між Публічним акціонерним товариством Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Криворіжгаз" (покупець) 04.01.2013 року укладений договір купівлі-продажу природного газу № 13-156-ВТВ (а.с.39-42 том 1).

За умовами п.1.1 договору, продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Згідно з п.3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу.

Сторони підписали акти приймання-передачі природного газу за період січень 2013 року листопад 2014 року, відповідно до яких позивач поставив відповідачу природний газ на суму 118 379 998,57 грн. у обсязі 23 474,360 тис.куб.м. (а.с.57-79 том 1).

22.12.2014 року між сторонами укладена додаткова угода № 11 до договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п.п. 1.1, 2.1, 6.1, 11 у наступній редакції:

1.1 Продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

2.1 Продавець передає покупцеві у період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року газ в обсязі до 46 082,447 тис.куб.

6.1 Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень пункту 6.2. договору.

Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між продавцем та покупцем.

У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання-передачі до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу.

11.Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2013 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. (а.с.55-56 том 1).

Тобто, між сторонами була погоджена нова домовленість щодо остаточних строків розрахунку, а саме до 20.01.2016 року, оскільки договір діє до 31.12.2015 року.

В матеріалах справи містяться докази оплати відповідачем за поставлений у період з січня 2013 року по листопад 2014 року природний газ у повному обсязі до 20.01.2016 року, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с.3-55, 192-200 т. 2, а.с. 1-68 т. 3).

Суди попередніх інстанцій на підставі аналізу сукупності поданих до матеріалів справи доказів обґрунтовано виходили з того, що розрахунок за поставлений природний газ за період з січня 2013 року по листопад 2014 року відбувся у порядку та строки, передбачені договором купівлі-продажу природного газу № 13-156-ВТВ від 04.01.2013 року зі змінами, внесеними додатковою угодою № 11 від 22.12.2014 року.

Верховний Суд України при розгляді справ щодо застосування у подібних правовідносинах норми частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, та санкцій, передбачених умовами договору купівлі-продажу природного газу, зазначив, що необхідною умовою для їх застосування є те, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи, і, відповідно до якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору. Укладенням додаткової угоди № 11 від 22.12.2014, сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу № 13-156-ВТВ від 04.01.2013 (постанови Верховного Суду України від 25.03.2015 у справі №924/1265/13, від 09.09.2014 у справах №№ 5011-1/1043-2012-42/528-2012, 5011-35/1272-2012-42/527-2012, 5011-35/1533-2012-19/522-2012).

Згідно з приписами статті 11128 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень та всіх судів України, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Оскільки судами у даній справі встановлено, що розрахунок за поставлений з січня 2013 року по листопад 2014 року природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені договором купівлі-продажу природного газу №13-322-ВТВ від 04.01.2013 року, з урахуванням усіх погоджених змін та доповнень до нього, то підстав для застосування санкцій, передбачених умовами договору купівлі-продажу природного газу, та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, немає.

Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки господарських судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, оскаржена постанова апеляційного господарського суду є законною й обґрунтованою і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді А.Ємельянов

І.Кондратова