Історія справи

Постанова ВГСУ від 28.04.2014 року у справі №5016/2580/2011(13/173)
Постанова ВГСУ від 14.08.2014 року у справі №5016/2580/2011(13/173)
Постанова ВГСУ від 26.03.2015 року у справі №5016/2580/2011(13/173)
Постанова ВГСУ від 16.12.2015 року у справі №5016/2580/2011(13/173)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року Справа № 5016/2580/2011(13/173)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівКочерової Н.О. Плюшка І.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на рішення від та на постанову відгосподарського суду Миколаївської області 12.11.2014 Одеського апеляційного господарського суду 13.01.2015у справі господарського суду№ 5016/2580/2011(13/173) Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекціїдофізичної особи-підприємця ОСОБА_4треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стайл-Т" 2. фізична особа-підприємець ОСОБА_6 3. ОСОБА_7простягнення 1 330 980,06 грн.за участю представників сторін:

від позивача - Омельченко Д.О.

від відповідача - не з'явився

від третьої особи-1 - Гусак О.М.

від третьої особи-2 - не з'явився

від третьої особи-3 - не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.11.2014 у справі № 5016/2580/2011(13/173), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2015, частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції (Позивач), присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (Відповідач) на користь Позивача 410 667,97 грн., з яких: 405 932,70 грн. - боргу по відсотках, 1 803,62 грн. - пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 2 931,65 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 13 450,85 грн. - судового збору. В частині стягнення з Відповідача 1 426,69 грн. - боргу по відсотках, 64 295,59 грн. - пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 30 768,71 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 12.11.2014, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 в частині стягнення з Відповідача 31 253,27 грн. заборгованості по відсотках та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити Позивачеві в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

24.03.2015 від Позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій останній просить залишити без змін рішення та постанову судів попередніх інстанцій.

Заслухавши пояснення представників Позивача і Третьої особи-1, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 21.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Стайл-Т" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (позичальники) укладено генеральний кредитний договір № 010/01-02/07-106, за умовами якого, кредитор зобов'язався надати позичальникам банківські продукти (кредити, кредитні лінії, овердрафти, гарантії) в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі та у договорах, укладених в рамках цього договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до пункту 1.4 загальний ліміт активних операцій позичальників по всім договорам, укладеним в рамках генерального договору, не повинен перевищувати 19 200 000,00 грн. Термін дії договору - до 19.12.2011, за умови повного погашення позичальниками зобов'язань (позики, відсотків за користування, комісій, штрафів, пені та інших платежів) за всіма договорами, укладеними в рамках зазначеного договору.

Пунктом 2.7 генерального кредитного договору сторони встановили, що в забезпечення даного договору та договорів, укладених в рамках цього договору, передано наступне майно: нерухомість, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нерухомість, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; нерухомість, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; обладнання по виробництву напівфабрикатів; майнові права на поставку обладнання; обладнання ковбасного цеху; а також фінансова порука гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_6

21.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор), та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (позичальник) укладено кредитний договір № 010/01-02/07-109, відповідно до якого, кредитор на положеннях та на умовах договору та в рамках генерального кредитного договору відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 1 200 000,00 грн. строком до 18.12.2011 із сплатою 14,75% річних.

Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору, кредитні кошти призначені для рефінансування заборгованості перед ЗАТ "ОТП-Банк".

Відповідно до пункту 3.3 кредитного договору, у першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом, в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом, в третю чергу погашається заборгованість за неустойкою та інша безспірна заборгованість.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що відсотки за кредит позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора не пізніше 26-го числа кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. Основна заборгованість за кредитом погашається позичальником у відповідності до графіка погашення заборгованості, а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного у пункті 1.1 договору.

15.07.2008 між сторонами підписано додатковий договір № 010/01-02/07-109/1 до кредитного договору, яким пункт 1.1 кредитного договору № 010/01-02/07-109 від 21.12.2007 викладено в наступній редакції: "Кредитор, на положеннях та умовах договору та в рамках генерального кредитного договору № 010/01-02/07-106 від 21.12.2007, відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 1 200 000,00 грн., строком до 18.12.2011 року із сплатою 18 % річних".

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, з урахуванням уточнень до позовної заяви, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайл-Т", Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості у розмірі 1 209 832,73 грн., з якої борг по кредиту складає 675 000,00 грн., по відсоткам - 408 057,75 грн. та пеня за порушення умов кредитного договору в сумі 126 774,98 грн.

Банк неодноразово уточнював в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013 у справі № 5016/2580/2011(13/173), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014, в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2014 у справі № 5016/2580/2011(13/173) скасовано рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду та направлено справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Постанова мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не досліджено наявність або відсутність заборгованості Відповідача за кредитним договором № 010/01-02/07-109 від 21.12.2007.

За результатами нового розгляду справи, судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, частково задоволено позовні вимоги Позивача.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 даного Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Предметом позову у даній справі є стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 010/01-02/07-109.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, протягом дії кредитного договору Банк належним чином виконував свої зобов'язання, що підтверджується випискою надання кредитних коштів та меморіальними ордерами, Відповідачем допущено порушення виконання умов договору. За період з 13.12.2012 по 30.09.2013 Відповідачем погашено заборгованість у розмірі 675 000 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 405 932,70 грн. заборгованості по відсоткам (судом першої інстанції здійснено перерахунок суми заборгованості за відсотками) та пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1 803,62 грн. та за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 2 931,65 грн.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги Позивача. За таких обставин відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 12.11.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 у справі № 5016/2580/2011(13/173) залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Н. Кочерова

І. Плюшко