Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 року Справа № 922/2528/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційноїскаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ"напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014у справігосподарського суду Харківської області №922/2528/14за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ"простягнення коштів,за участі представників сторін:

від позивача - Любич В.О.,

від відповідача - не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

26.06.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" звернулися до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" 604 918, 23 грн. заборгованості за договором підряду №27 від 24.01.2011, з них: 502 579,20 грн. - основного боргу, 32 755,20 грн. - пені, 10 874,36 грн. - 3 % річних.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що він свої зобов'язання за договором підряду з реконструкції об'єкту будівництва - ангару для повітряних суден виконав належним чином, які були прийняті відповідачем, що підтверджується підписаними між сторонами актами виконаних робіт, однак відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних робіт виконав частково, і залишок його заборгованості складає 502 579, 20 грн., що ним не заперечується. Вказана сума заборгованості складається із частин перших 50% гарантійного фонду, що повертаються відповідачем у порядку, визначеному п.п. 13.4.2. п.13.4 ст. 13 договору в розмірі 5492,82 грн. та повної суми других 50% гарантійного фонду, що підлягають поверненню у порядку п.п. 13.4.5. п.13.4. ст. 13 договору.

05.08.2014, позивач до прийняття рішення по справі, просив суд визнати недійсним пункт 16.3 договору підряду в частині встановлення гарантійного строку експлуатації 1 (один) рік.

Відповідач у свою чергу проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні його вимог, посилаючись на те, що умови сплати згідно укладеного договору підряду не настали з огляду на недійсність п. 16.3 договору в частині встановлення гарантійного строку експлуатації в один рік у зв'язку з його невідповідністю вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 884 ЦК України та п. 103 "Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затверджених Постановою КМУ № 668 від 01.08.2005.

07.08.2014 рішенням господарського суду Харківської області (суддя Прохоро С.А.) позов задоволено частково: визнано недійсною як таку, що суперечить закону, умову, яка викладена у пункті 16.3 договору генерального підряду №27, укладеному 24.01.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" та товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", за якою гарантійний строк експлуатації триває 1 рік з моменту прийняття завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" заборгованість в розмірі 5492,82 грн., 641,65 грн. інфляційних втрат, 356,06 грн. пені та 129,12 грн. 3% річних. В іншій частині позову відмовлено.

12.11.2014 постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді: Хачатрян В.С. - головуючий, Білоусова Я.О., Гетьман Р.А.) рішення суду першої інстанції від 07.08.2014 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" заборгованість в розмірі 502579, 20 грн., 32755, 20 грн. пені, 10874, 36 грн. 3% річних, 58709, 47 грн. інфляційних втрат. Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно визнав пункт 16.3 договору недійсним ототожнивши за наслідками поняття гарантійного строку передбаченого ст. 884 ЦК України та п. 103 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві з поняттям гарантійного строку експлуатації визначеного сторонами на диспозитивних засадах і який за змістом є додатковою гарантією забезпечення виконання договірних зобов'язань підрядника та зі спливом якого гарантійні зобов'язання не припиняються, а з'являється обов'язок у замовника сплати 50% гарантійного фонду.

У касаційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" посилалися на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, тому просили Вищий господарський суд України постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Заявник обґрунтовував свої вимоги тим, що п. 16.3 договору суперечить положенням ст. 884 ЦК України, оскільки встановлює гарантійний строк експлуатації один рік, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України. Також зазначає, що строк по оплаті других 50% гарантійного фонду наступає після закінчення 10-річного гарантійного строку експлуатації, а саме після 30.01.2022.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, 24.01.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" (генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду №27, за умовами якого генпідрядник зобовязався на умовах договору та згідно вимог чинного законодавства, за завданням замовника на свій ризик виконати та здати товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Системc АМ" (замовник, відповідач у справі) замовникові (відповідачу) в установлений договором строк всі роботи за цим договором, визначені у протоколі узгодження договірної ціни (додаток №1 до договору), а також закупівлю та поставку всіх необхідних матеріалів та обладнання, організацію та виконання всіх необхідних будівельно-монтажних та інших робіт, отримання необхідної дозвільної документації для виконання робіт, проходження всіх необхідних комісій та експертиз, передачу замовнику в обумовлений у цьому договорі строк (термін) завершених належним чином робіт, а також усунення дефектів під час гарантійного строку експлуатації, а замовник зобов'язався надати підряднику будівельний майданчик, проектну документацію, прийняти від генерального підрядника належним чином та відповідно до умов цього договору роботи та оплатити виконані належним чином та у відповідності до умов цього договору роботи (пункт 2.1 договору).

На виконання умов договору позивачем виконано роботи з будівництва ангару для повітряних суден на загальну суму 24854318, 82 грн., однак відповідач частково розрахувався за виконані роботи на загальну суму 24351739, 62 грн. і розмір його заборгованості становить 502579, 20 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідно до пункту 13.4.1 договору, гарантійний фонд за цим договором встановлюється у розмірі 4% від ціни договору та формується шляхом щомісячного утримання замовником (залишення у замовника) 4% вартості фактично виконаних робіт з урахуванням ПДВ. Замовник перераховує підряднику 50% суми гарантійного фонду після підписання комісією актів приймання-передачі етапу та виконання пункту 13.4.3 цього договору та отримання замовником відповідного рахунку-фактури від генерального підрядника (п.13.4.2 цього договору).

Після здійснення оплати, замовник згідно пункту 13.4.2 договору утримує у себе 50% гарантійного фонду, на умовах, викладених у ст. 16 договору.

Згідно п.13.4.5 договору перерахування замовником на рахунок генерального підрядника решти коштів гарантійного фонду у розмірі 50% здійснюється, зокрема, протягом 30 календарних днів з моменту закінчення гарантійного строку експлуатації (з урахуванням положень п.16.8 цього договору), вказаного у статті 16 договору, та отримання замовником від генерального підрядника відповідного рахунку-фактури.

Пунктом 16.3 сторони погодили, що гарантійний строк експлуатації за договором починається з моменту прийняття завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію і триває 1 (один) рік. Після закінчення гарантійного строку експлуатації генеральний підрядник гарантує підтримування об'єктом визначених в проектній документації показників і можливість експлуатації об'єкту в подальшому. Гарантійний строк об'єкту становить 10 (десять) календарних років з дати прийняття об'єкту замовником (п.16.5).

Відповідно до пункту 16.8 договору замовник має право використовувати кошти гарантійного фонду протягом дії гарантійного строку експлуатації для усунення недоліків та дефектів робіт генерального підрядника у разі, якщо генеральний підрядник не усуває такі недоліки за власний рахунок протягом встановленого замовником строку.

За таких обставин, коли відповідач в порушення умов договору вчасно та в повному обсязі не оплатив вартість виконаних робіт, що підтверджується належними та допустимими доказами, позивач вправі вимагати сплати боргу, з урахуванням його відповідальності за порушення грошових зобов'язань передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України в примусовому порядку, а тому апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 502 579,20 грн. - основного боргу, 32 755,20 грн. - пені, 10 874,36 грн. - 3 % річних та відсутності підстав для визнання недійсним п. 16.3 спірного договору, як такого, що не суперечить чинному законодавству, оскільки встановлює додаткову гарантію забезпечення виконання договірних зобов'язань підрядника, і підстав для скасування чи зміни постанови апеляційного суду за наведених у касаційній скарзі мотивів, які не ставлять під сумнів її законність, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 у справі господарського суду Харківської області №922/2528/14 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Г.В. Жаботина

Суддя Л.В. Ковтонюк