ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Справа № 6/63/5022-1003/2011(5/14-326(3/1-7(1/64-2775) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Овечкіна В.Е.,суддів :Корнілової Ж.О., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -не з'явились, відповідача-не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Науково-дослідний виробничо-комерційний холдінг-центр "Інтер-Корс" (далі - ПП "НДВК ХЦ "Інтер-Корс")на ухвалу та постанову господарського суду Тернопільської області від 10.07.2014 Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2014у справі№6/63/5022-1003/2011за заявоюПП "НДВК ХЦ "Інтер-Корс"про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Тернопільської області від 27.08.2010за позовом ПП "НДВК ХЦ "Інтер-Корс"доприватного малого підприємства "СВС"простягнення збитківДо початку судового засідання від ПП "НДВК ХЦ "Інтер-Корс" надійшло клопотання (у формі телеграми від 24.11.2014) про відкладення розгляду справи з причин хвороби представника позивача, яке підлягає відхиленню у зв'язку з його необґрунтованістю, оскільки, по-перше, жодних доказів на підтвердження наведених вище обставин скаржником не надано. По-друге, чинний Господарський процесуальний кодекс України (ст.28) не обмежує кількість представників сторони, які можуть прийняти участь у засіданні господарського суду.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.07.2014 (суддя Шумський І.П.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 (судді: Кравчук Н.М., Гнатюк Г.М., Якімець Г.Г.), відмовлено у задоволенні заяви ПП "НДВК ХЦ "Інтер-Корс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Тернопільської області від 27.08.2010 у даній справі у зв'язку з відсутністю нововиявлених обставин.

ПП "НДВК ХЦ "Інтер-Корс" в поданій касаційній скарзі просить рішення від 27.08.2010, ухвалу від 10.07.2014 та постанову від 12.05.2014 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, а саме ст.112 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що висновком експертного будівельно-технічного дослідження №16/05-11 від 20.06.2011 та висновком судової будівельно-технічної експертизи від 31.01.2014 №1602 встановлено нововиявлені обставини, які полягають у порушенні відповідачем затвердженої проектної документації шляхом відхилення від неї та допущеного завищення "нульового циклу" при будівництві житлового будинку по вул.Підкови,10 у м.Тернополі, внаслідок усунення яких (порушень) позивачем (генпідрядником) були понесені витрати та сплачено штраф.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані ухвала та постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст.112 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які покладено в основу судового рішення.

Як роз'яснено в п.п.2,5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції від 10.07.2014, апеляційний суд правомірно виходив з того, що складений на підставі заяви позивача висновок експертного будівельно-технічного дослідження №16/05-11 від 20.06.2011, на який заявник посилається в обґрунтування існування нововиявлених обставин, по-перше, не є висновком судової експертизи. По-друге, обставини допущення відповідачем завищення "нульового циклу", про які йдеться у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 31.01.2014 №1602, вже досліджувалися судом при прийнятті рішення, їм надавалася належна оцінка, зокрема, було проведено ряд експертних досліджень, отримано висновки експертів та пояснення посадових осіб позивача, відповідальних за будівництво об'єкта, судом було здійснено огляд та дослідження речових доказів у місці їх знаходження.

Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок допущення будівельного браку, а також нарахованих на них 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем (всупереч умов договору) не було передано підряднику до початку робіт проектно-кошторисну документацію.

Крім того, місцевим господарським судом при вирішенні спору було достеменно встановлено, що позивач самостійно не виконував, а лише своїм наказом від 07.07.2005 зобов'язав відповідача усунути недоліки у будівельно-монтажних роботах. Зазначене і було здійснене підрядником за свій рахунок і ці об'єми робіт не включались ПМП "СВС" до актів форми КБ-2в, що стверджувалось висновком судової будівельно-технічної та бухгалтерської експертизи Тернопільського відділення КНДІСЕ №1675 від 31.03.2006, проведеної в присутності всіх зацікавлених осіб, а також поясненнями експерта Поляцко Г.Д., наданими в судовому засіданні 02.07.2010р. (а.с.124-125 том 3, а.с.89-93 том 6).

Водночас, у висновку повторної судової будівельно-технічної та судової бухгалтерської експертизи №1266/1267/1268 від 30.03.2007, проведеної Вінницьким відділенням КНДІСЕ, зазначено, що на час її проведення вже неможливо встановити конструктивні елементи, з якими пов'язувались недоліки, зазначені в приписах Тернопільської обласної інспекції ДАБК.

Стосовно визначення розміру збитків, заподіяних позивачу начебто виконанням робіт по усуненню будівельного браку, то за висновками згаданих судових експертиз, покладених в основу судового рішення, встановити їх відповідність вимогам припису Тернопільської обласної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №20 від 05.07.2005 також не вбачається можливим, в тому числі через непредставлення самим позивачем первинних документів на підтвердження своїх витрат. Адже, листом від 01.04.2010 та згідно пояснень свого представника, наданих в судовому засіданні 23.04.2010р., ПП "НДВК ХЦ "Інтер-Корс" повідомило про їх знищення.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняті до уваги наступні розрахунки розміру збитків, в тому числі й наведені у висновку експертного будівельно-технічного дослідження №16/05-11 від 20.06.2011 та висновку судової будівельно-технічної експертизи від 31.01.2014 №1602.

Не можуть вважатись нововиявленими обставинами також твердження позивача про завдання збитків у вигляді його власних витрат у зв'язку із завищенням відповідачем "нульового циклу" на 130см відносно проектної документації, оскільки як на момент прийняття судового рішення від 27.08.2010, так і в подальшому позивачем не надано первинних документів на підтвердження доведеності розміру понесених збитків. При цьому, раніше подані матеріали достеменно не доводили того, що придбані позивачем будівельні матеріали використовувались саме на будівництві об'єкта по вул.Підкови,10 у м.Тернополі та у зв'язку із завищенням нульового циклу.

Крім того, відсутність факту такого завищення підверджувалася робочим проектом, по якому відповідач розпочав будівництво об'єкта, поясненнями колишніх посадових осіб позивача, що мали відношення до будівельних робіт на цьому об'єкті, висновком Тернопільського відділення КНДІСЕ №1675 від 31.03.2006, а також протоколом огляду судом речових доказів у місці їх знаходження від 17.08.2010р. (а.с.177 том 3).

Судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки висновку судової будівельно-технічної експертизи від 31.01.2014 №1602 та пояснень експерта, зафіксованих в протоколі судового засідання від 10.07.2014р., з'ясовано, що експертне дослідження проводилось із дослідженням наявних у справі документів, які вже були предметом судового розгляду та неодноразових попередніх експертних досліджень. Будь-які інші документи сторонами для експертизи не надавались та не досліджувались, а під час виходу на об'єкт експертне дослідження проводилось візуально, замірів експерт не проводив (а.с.126 том 6).

Отже, в основу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами позивачем фактично покладено нову суб'єктивну оцінку вже досліджених обставин справи, здійснену виключно за наслідками дослідження нових доказів у вигляді висновків експертного будівельно-технічного дослідження №16/05-11 від 20.06.2011 та судової будівельно-технічної експертизи від 31.01.2014 №1602.

В свою чергу, у рішенні від 27.08.2010 підставами відмови в позові визначено: 1) недоведеність факту виконання генпідрядником умов договору щодо передання підряднику проектно-кошторисної документації, 2) встановлення факту неналежного контролю та технічного нагляду за будівництвом об'єкта зі сторони позивача, 3) недоведеність факту усунення допущеного будівельного браку позивачем за власні кошти; 4) недоведеність факту необхідності придбання зазначених позивачем будівельних матеріалів через завищення нульового циклу на 130см та їх використання у будівництві 32-квартирного житлового будинку по вул.Підкови,10 у м.Тернополі.

Колегія вважає, що наявні висновки експертного будівельно-технічного дослідження №16/05-11 від 20.06.2011 та судової будівельно-технічної експертизи від 31.01.2014 №1602, які позивач помилково вважає носіями нововиявлених обставин, не мають істотного характеру для вирішення даного спору та не спростовують вищенаведені факти, які покладено в основу судового рішення, а саме в обґрунтування підстав для відмови в позові, відтак, викладені у цих експертних висновках обставини не мають ознак нововиявлених обставин в розумінні ст.112 ГПК України.

При цьому, висновок експертного будівельно-технічного дослідження №16/05-11 від 20.06.2011 за своєю сутністю може сприйматися лише як несвоєчасно наданий позивачем доказ в обґрунтування своїх вимог, спрямований на переоцінку наявних у справі доказів, а не нововиявленою обставиною у розумінні ст.112 ГПК України.

Касаційна інстанція також враховує, що при перегляді справи за нововиявленими обставинами судами першої та апеляційної інстанцій мотивовано відхилено висновок судової будівельно-технічної експертизи від 31.01.2014 №1602, як того вимагає ч.6 ст.42 ГПК України.

Наявні доводи заявника зводяться передусім до намагань надати перевагу новому несвоєчасно поданому доказу (лист ВАТ "Металургійний завод Електросталь" №217а- БКР-13/39 від 26.09.2013) перед іншими оціненими судом доказами, проте, згідно імперативних приписів ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку з викладеним вище, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про недоведеність встановлення новими експертними висновками нововиявлених обставин по справі.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111,112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 10.07.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 у справі №6/63/5022-1003/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу ПП "НДВК ХЦ "Інтер-Корс" - без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Ж.Корнілова

В.Цвігун