ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року Справа № 922/5212/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Жукової Л.В. (доповідач), Погребняка В.Я.,розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе"на рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2015та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015у справі№ 922/5212/13 господарського суду Харківської областіза позовомУправління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харковадо публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе"простягнення коштівза участю представників сторін:

позивача: не з`явилися;

відповідача: Тюменцев В.Ю. (дов. від 22.12.2014р. №85/1212),

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" 12157,04 грн заборгованості з відшкодування суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за жовтень та листопад 2013 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.03.2015 р. (суддя О.О. Присяжнюк) у справі № 922/5212/13 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на користь Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова заборгованість по відшкодуванню суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначених відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" в сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів жовтень та листопад 2013 р. в сумі 12157,04 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на користь державного бюджету України 1720,50 грн судового збору.

Рішення мотивоване тим, що у позивач правомірно вимагає стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначених відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду України від 25.05.2015 р. (головуючий суддя: Могилєвкін Ю.О., судді: Пушай В.І., Білецька А.М.), рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2015 р. у справі № 922/5212/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2015 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду України від 25.05.2015 р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Позивач не скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України та не надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржених судових актів.

Заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" засноване згідно з рішенням Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 22.12.1994 р. № 1656 шляхом перетворення державного підприємства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" у відкрите акціонерне товариство відповідно до указу Президента України від 15.06.1993 р. № 210/93 "Про корпоратизацію державних підприємств" як правонаступник останнього.

Відповідно до п. 2 Порядку, фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-V рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою КМУ № 372 від 24.03.2004 р. (надалі - Порядок), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50% різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-V рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно до п. 4 Порядку, у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Пункт 5 Порядку визначає, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Порядком визначено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначену законодавством.

Як свідчать матеріали справи, відповідач отримав повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідач добровільно не відшкодував заборгованість в сумі 12157,04 грн. за жовтень 2013 р. та листопад 2013 р.

Посилання відповідача на те, що він не є належним суб'єктом здійснення фінансування різниці суми пенсії, призначеної науковим працівникам у відповідності до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та не є науковою установою, а також на приписи ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", як на таку, в якій визначено перелік суб'єктів, на яких поширюється дія даної норми, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки норми даної статті не мають будь-якого відношення до порядку фінансування пенсії, призначеної науковим та науково-педагогічним працівникам.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За приписом ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Порядок призначення пенсій визначено постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 р. "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок).

Згідно з ст. 49 Кодексу Законів про працю України (в редакції від 01.08.2001 р.) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, час роботи і розміру заробітної плати.

Як було зазначено вище, на підставі наданих відповідачем довідок органами пенсійного фонду винесені розпорядження про призначення наукових пенсій відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", що підтверджується довідками про виплачені пенсії.

Статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень ст.ст. 22-1, 22-2 цього Закону.

Крім того, зазначеною статтею Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції чинній на час призначення пенсії) визначено, що право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті. Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловіки - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років, жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

Як вбачається із Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2001 р. № 1571 "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", також увійшли підприємства, виробничі об'єднання, заклади охорони здоров'я, інші установи, організації, не зазначені в пунктах 1-3 цього переліку.

Обов'язковими умовами для призначення пенсії відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" є наявність у особи статусу наукового працівника, наявність вищої освіти, перебування на посаді, перелік яких затверджений КМ України, підрозділ, в якому працює особа, повинен займатися науковою діяльністю, наукова діяльність в підрозділі повинна становити 70% від основного обсягу робіт.

Відповідно до рішення Вищого адміністративного суду України у справі № к-3261/08 від 23.02.2011р., для призначення пенсії наукового працівника, необхідно досягнути пенсійного віку, мати статус наукового працівника, наявність стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи на посадах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, не менше 20 років.

Вищезазначені особи, є науковими працівниками відповідача, що підтверджується довідками про підтвердження наявного трудового стажу, в яких зазначено, що особи здійснювали наукову діяльність на підприємстві відповідача. Факт призначення і виплат особам пенсії підтверджується довідками про виплачені пенсії. Копії довідок (листів) наявні в матеріалах справи.

Згідно з ст.81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій та оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

При цьому суди попередніх інстанцій обґрунтовано послалися на те, що відповідно до п. 38 Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів.

Відтак, колегія суддів вважає достатньо обґрунтованими висновки господарських судів про те, що до повноважень Управління Пенсійного фонду України відноситься лише перевірка правильності оформлення та змісту довідки, яка підтверджує спеціальний стаж для призначення пенсії як науковому працівнику, відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що розпорядження управління Пенсійного фонду України, винесені в межах своєї компетенції, про призначення працівникам заводу наукових пенсій відповідачем не оскаржувалися та є чинними.

Доводи скаржника, які по суті стосуються переоцінки обставин справи та доказів у справі, були предметом розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій та обґрунтовано ними відхилені, не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі.

Так, відповідно до ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, а тому оскаржена постанова залишається без змін.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 у справі № 922/5212/13 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді Л.В. Жукова

В.Я. Погребняк