ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року Справа № 904/4318/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"на постанову від Дніпропетровського апеляційного господарського суду 19.10.2016у справі Господарського суду№ 904/4318/15 Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали"простягнення заборгованості

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Оніщук В.М.;- відповідача повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

20.05.2015 Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: стягнення простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 4 687 499, 99 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на 20.05.2015 еквівалентно 99 058 101, 35грн.), строкової заборгованості зі сплати процентів, нарахованих за період з 15.04.2015 по 05.05.2015 у розмірі 30 078, 13 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на 20.05.2015 еквівалентно 635 622, 92 грн.), простроченої заборгованості по сплаті процентів станом на 05.05.2015 у розмірі 532 812, 49 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на 20.05.2015 еквівалентно 11 259 604,00грн.), пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 27 379, 13 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на 20.05.2015 еквівалентно 578 586, 59 грн.), пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 109 375, 00 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на 20.05.2015 еквівалентно 2 311 355, 70 грн.), 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 1 484, 93 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на 20.05.2015 еквівалентно 31 380, 09грн.), штрафу у розмірі 4 376 197, 19грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 у справі № 904/4318/15 (судді: Новікова Р.Г., Бондарєв Е.М., Фещенко Ю.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" суму простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4 687 499, 99 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 становить 99 058 101, 35 грн.), суму строкової заборгованості зі сплати процентів в розмірі 30 078, 13 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 становить 635 622, 92 грн.), суму простроченої заборгованості зі сплати процентів в розмірі 532 812, 49 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 становить 11 259 604, 00 грн.), 3% річних, нарахованих за прострочення сплати процентів, в розмірі 1 484, 93 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 становить 31 380, 09грн.), штраф у розмірі 152 300, 00 грн. за порушення зобов'язання, визначеного пунктом 4.3.9 кредитного договору (в редакції договору № 25 від 29.10.2014 про внесення змін), штраф у розмірі 152 300, 00 грн. за порушення зобов'язання, визначеного пунктом 4.3.10.6 кредитного договору (в редакції договору № 25 від 29.10.2014 про внесення змін) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 73 080грн.; в іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 справі № 904/4318/15 (колегія суддів у складі: Чередко А.Є. - головуючий суддя, судді Білецька Л.М., Коваль Л.А.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 у справі № 904/4318/15 - змінено, викладено абзаци другий та третій резолютивної частини в наступній редакції: - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" суму простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4 687 499, 99 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 становить 99 058 101, 35 грн.), суму строкової заборгованості зі сплати процентів в розмірі 30 078, 13 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 становить 635 622, 92 грн.), суму простроченої заборгованості зі сплати процентів в розмірі 532 812, 49 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 становить 11 259 604, 00 грн.), суму штрафу в розмірі 152 300, 00 грн. за порушення зобов'язання, визначеного пунктом 4.3.10.6 кредитного договору (в редакції договору № 25 від 29.10.2014 про внесення змін) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 73 080, 00 грн.; - відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованої за період з 12.01.2015 по 05.05.2015 (включно) в розмірі 27 379,13 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 становить 578 586, 59 грн.), суми пені за несвоєчасне повернення кредиту, нарахованої за період з 22.04.2015 по 05.05.2015 (включно) в розмірі 109 375, 00 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 становить 2 311 355, 70грн.), суми 3 % річних, нарахованих за прострочення сплати процентів, в розмірі 1 484, 93 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 становить 31 380, 09 грн.), суми штрафу в розмірі 152 300 грн., суми штрафу в розмірі в розмірі 750 000грн. та суми штрафу в розмірі 3 321 597, 19 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 у справі № 904/4318/15 залишено без змін. Відстрочено виконання даної постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 904/4318/15 на шість календарних місяців з дати прийняття, тобто до 20.04.2017.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 904/4318/15, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача визначеної позивачем заборгованості за кредитним договором № 79/07В від 13.12.2007.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Таким чином, виконанням договору є вчинення дій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав і обов'язків. Права і обов'язки, які виникають із таких дій, становлять зміст цивільно-правового зобов'язання.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, для виконання кредитного договору необхідне вчинення сторонами передбачених умовами договору дій, які призводять до встановлення між ними кредитного правовідношення.

Таке відношення встановлюється між сторонами з часу отримання позичальником від банку кредиту.

З настанням цієї події договір як підстава для виникнення кредитного правовідношення у повному обсязі вважається таким, що відбувся.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5 000 000,00 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи ордерами-розпорядженнями, платіжними дорученнями в іноземній валюті, меморіальними валютними ордерами.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 4.2.5 кредитного договору (в редакції договору № 25 від 29.10.2014 про внесення змін) передбачено право банку у разі виникнення будь-якої несприятливої події, визначеної статтею 5 договору (зокрема, порушення позичальником та/або поручителем та/або майновим поручителем зобов'язань/боргових зобов'язань за договором) вимагати від позичальника достроково погасити боргові зобов'язання в повному обсязі. Позичальник зобов'язаний, не зважаючи на положення пункту 1.1 договору виконати таку вимогу і погасити боргові зобов'язання в повному обсязі в строк не пізніше 10 банківських днів з дня відправлення банком відповідної вимоги.

В пункті 9.2 кредитного договору (в редакції договору № 25 від 29.10.2014 про внесення змін) сторони узгодили, що датою відправлення вважається у випадку надіслання рекомендованого листа - дата відправлення повідомлення, передбаченого договором, яка вказується у відповідному документів (реєстр, квитанція тощо) відділення зв'язку, який надається при відправленні повідомлень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з порушенням боржником строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом, кредитор використав передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України та умовами кредитного договору право (п. 4.2.5 договору), та звернувся до боржника із вимогою № 3020/1-2 від 31.03.2015 про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором № 79/07В від 13.12.2007.

Однак, зазначена вимога залишена Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" без задоволення.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій встановивши, що на виконання умов кредитного договору № 79/07В від 13.12.2007 позивачем надано Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" кредитні кошти, що підтверджується ордерами-розпорядженнями, платіжними дорученнями в іноземній валюті, меморіальними валютними ордерами, наявними у матеріалах справи; натомість, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" не виконало належним чином взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної сплати кредиту та процентів за користування кредитом; у зв'язку з порушенням боржником строків погашення кредиту та процентів за користування кредитом, кредитор використав передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України та умовами кредитного договору (п. 4.2.5 договору) право, та звернувся до боржника із вимогою № 3020/1-2 від 31.03.2015 про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором № 79/07В від 13.12.2007, яка останнім не виконана; позичальник не надав суду доказів виконання зобов'язань за кредитним договором № 79/07В від 13.12.2007 та не спростував заявлені до стягнення суми; з огляду на факт порушення відповідачем положень підпункту 4.3.10.6 кредитного договору (в редакції договору № 25 від 29.10.2014 про внесення змін); дійшли правомірного висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача суму простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4 687 499, 99 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ становить 99 058 101, 35 грн.), суму строкової заборгованості зі сплати процентів в розмірі 30 078, 13 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ становить 635 622, 92 грн.), суму простроченої заборгованості зі сплати процентів в розмірі 532 812, 49 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ становить 11 259 604, 00 грн.), суму штрафу в розмірі 152 300, 00 грн. за порушення зобов'язання, визначеного пунктом 4.3.10.6 кредитного договору (в редакції договору № 25 від 29.10.2014 про внесення змін).

При цьому, суд апеляційної інстанції встановивши, що п. п. 4.3.9, 4.3.11.5, 4.3.11.6 кредитного договору, на підставі яких заявлено до стягнення штрафи, передбачено зобов'язання відповідача виконання певних дій іншими юридичними особами, які не є сторонами даного кредитного зобов'язання, дійшов обґрунтованого висновку, що банком не доведено порушення позичальником умов кредитного договору, та правомірно зазначено про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про стягнення штрафів у розмірі 4 223 897,19 грн.

Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку щодо відсутності правових підстав для стягнення нарахованих позивачем сум пені та 3% річних, з огляду на таке.

Згідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

В силу ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Положеннями ч. 1 ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 612 ЦК України встановлено зобов'язання учасника господарських відносин сплатити штрафні санкції у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, зокрема, у вигляді пені, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В постанові Верховного Суду України у справі № 6-79цс14 від 02.07.2014 зроблено висновок про те, що у національній валюті України підлягають обчисленню і стягненню як пеня, штраф, неустойка, проценти так і виплати, передбачені ст. 625 ЦК України.

Також, Верховний Суд України у своєму листі від 01.07.2014 "Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві" роз'яснив, що беручи до уваги правову природу трьох процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК України, як особливої міри відповідальності, правильною є практика судів, які стягують їх виключно в національній валюті України - гривні.

Крім того, в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 909/660/14 зазначено, що пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Отже, беручи до уваги наведені правові позиції Верховного Суду України, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 27 379,13 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 109 375, 00 доларів США та 3% річних, нарахованих за прострочення сплати процентів, в розмірі 1 484, 93 доларів США, які позивачем заявлені та обраховані в доларах США, у той час як предметом позову у даному випадку може бути виключно національна валюта України у відповідному розмірі.

Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для надання ТОВ II "Кольорові метали" відстрочки на виконання його постанови строком на 6 місяців, з огляду на таке.

Обґрунтовуючи підстави для надання відстрочки виконання рішення суду, відповідач зазначив, що перебуває у скрутному фінансовому становищі, обумовленому тим, що велика кількість контрагентів ТОВ II "Кольорові метали" наразі перебуває у процесі значної стагнації, через що спостерігається низький рівень проведення розрахунків за спожиту продукцію та брак наступних замовлень продукції ТОВ II "Кольорові метали". Наслідком викладеного, став відповідно, брак коштів на рахунках ТОВ II "Кольорові метали" та відповідно відсутність фінансових надходжень. ТОВ II "Кольорові метали" є працедавцем для 123 працівників у регіоні із значним рівнем безробіття (Верхньодніпровський та Криничанський райони Дніпропетровської області). Крім того, кредиторська заборгованість підприємства на сьогоднішній день складає 44 865 046,62 грн. Водночас, ТОВ II "Кольорові метали" несе навантаження зі сплати грошових коштів у центральний та місцевий бюджети, серед іншого, у вигляді плати за користування землею, екологічного податку, тощо на загальну суму 281 816, 52 грн. щомісяця. У зв'язку з тим, що значна частина ринку збуту продукції підприємства знаходилось на території Російської Федерації, на сьогоднішній день споживачі такої продукції відмовляються від своїх замовлень та від раніше укладених договорів. Так, ТОВ II "Кольорові метали" мало довготривалий договір поставки № 1/15 від 12.04.2015, укладений з ТОВ "Мінеральна компанія" (м. Москва, Російська Федерація), однак через вищевказані чинники зазначений договір не вдалось реалізувати та підприємство втратило багатомільйонне замовлення. На внутрішньому ринку також ситуація не є кращою. Велика кількість контрагентів ТОВ II "Кольорові метали" наразі перебуває у процесі значної стагнації, через що, спостерігається низький рівень проведення розрахунків за спожиту продукцію та брак наступних замовлень продукції ТОВ II "Кольорові метали". Підприємство шукає шляхи вирішення вказаних питань шляхом укладання графіків розстрочення, в судовому порядку стягнення боргів. Зокрема, 01.09.2016 ТОВ II "Кольорові метали" та ТОВ "Чаплинський гранітний кар'єр" (боржник) підписано графік погашення заборгованості, який передбачає поступову сплату боржником боргу на адресу ТОВ II "Кольорові метали". Також, ТОВ II "Кольорові метали" одержало судове рішення про стягнення на свою користь з ТОВ "Бритиш Моторе Україна" 1 865 845,33 грн., яке знаходиться на стадії виконання, що дасть змогу розрахуватися з позивачем. Одночасне стягнення всієї грошової суми за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 у даній справі призведе до невідворотного банкрутства підприємства, що зробить взагалі неможливим виконання рішення суду.

Згідно із п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. п. 7.1.1 п. 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочкою є відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд належним чином проаналізувавши докази подані в обґрунтування заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" про відстрочку виконання рішення суду, підставно взяв до уваги доводи відповідача про те, що велика кількість контрагентів ТОВ з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" наразі перебуває у процесі значної стагнації, через що спостерігається низький рівень проведення розрахунків за спожиту продукцію та брак наступних замовлень продукції ТОВ з іноземними інвестиціями "Кольорові метали", підприємство мало значний рівень збуту продукції на ринках, що в теперішній час призвело до втрати ринку збуту та отримання грошових коштів, з огляду на те, що відповідач є працедавцем для 123 працівників у регіоні із значним рівнем безробіття (Верхньодніпровський та Криничанський райони Дніпропетровської області), має кредиторів та судові рішення про стягнення на свою користь заборгованості з інших юридичних осіб, які на теперішній час не виконані, та керуючись вимогами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, дійшов обґрунтованого висновку, що надання відстрочки виконання рішення суду, надасть можливість працювати підприємству та акумулювати грошові кошти для розрахунків за рішенням суду з метою його виконання.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у постанові суду апеляційної інстанції. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, постанова апеляційного господарського суду у справі відповідає встановленим нею фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 справі № 904/4318/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ