Історія справи
Постанова ВГСУ від 24.12.2014 року у справі №914/2416/14
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2014 року Справа № 914/2416/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д. ,суддіСтратієнко Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙ" ЛТДна рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 рокуу справі№ 914/2416/14 Господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "РАЙ" ЛТДдоФізичної особи-підприємця Гусак-Петрук Ольги Йосипівнипрозобов'язання звільнити торгове місцеВСТАНОВИВ:
У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙ" ЛТД (надалі - ТОВ "РАЙ" ЛТД, позивач) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом, у якому посилаючись на те, що згідно з державним актом на право постійного користування на земельну ділянку, виданим 13.02.2002 року на підставі рішення Рудківської міської ради від 15.09.1998 року № 1, позивачу належить земельна ділянка, на якій розміщені торгові кіоски № 6 та 7, і оскільки строк, на який був укладений з Фізичною особою-підприємцем Гусак-Петрук Ольгою Йосипівною (надалі - ФОП Гусак-Петрук О. Й.) угода № 6-7 про надання послуг на ринку від 01.01.2013 року, закінчився, просив зобов'язати відповідача звільнити торгові місця № 6 та № 7, розташовані на території ринку ТОВ "РАЙ" ЛТД за адресою : Львівська область, Самбірський район, м. Рудики, вул. Валова, 1а.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав про на наявність у нього зареєстрованого у встановленому порядку права власності на кіоски № 6 та № 7, а також відсутність у позивача плану території ринку, затвердженого органом місцевого самоврядування.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.08.2014 року у справі № 914/2416/14 (суддя Яворський Б.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М., Якімець Г.Г.), у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 року, а справу передати на новий розгляд. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач посилається на те, що суди неправильно визначили правову природу угоди № 6-7 про надання послуг на ринку від 01.01.2013 року, який на думку заявника є договором оренди, а також порушили норми ст.ст. 90, 212 Земельного кодексу України.
Сторони не скористалися правом, наданим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) щодо участі представників у судовому засіданні. Про час і місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Суди встановили, що відповідно до державного акту на право постійного користування на земельну ділянку, виданого 13.02.2002 року на підставі рішення Рудківської міської ради від 15.09.1998 року № 1, ТОВ "Рай" ЛТД є постійним користувачем земельної ділянки 0,15 га, що знаходиться в Львівській області, м. Рудки Самбірського району.
01.01.2013 року між ТОВ "Рай" ЛТД та ФОП Гусак-Петрук О.Й. (підприємець, відповідач у справі) було укладено угоду № 6-7 про надання послуг ринку (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якої ринок зобов'язується надати послуги по обслуговуванню і утриманню прилягаючої території до кіоску, що є у приватній власності підприємця площею 22 кв.м. за № 6-7. За надані послуги підприємець сплачує ринку винагороду в розмірі згідно калькуляції, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору). Договір діє від дня його підписання до 31.12.2013 року включно. На новий строк договір про надання торгового місця та послуг ринку не укладався.
Позивач, вважаючи, що договір, що за своєю правовою природою є договором оренди, строк дії якого не продовжений сторонами, звернувся з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги приписами ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України України, яка встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Ухвалюючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відповідач є власником кіосків № 7 та № 6 в м. Рудки по вулиці Валовій, 1а, що підтверджується витягами з державного реєстру прав на нерухоме майно, а договір, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог, за своєю правовою природою є договором послуг, а не договором оренди, тому положення про найм (оренду) до спірних правовідносин не застосовуються.
Вищий господарський суд України вважає, що такі висновки судів є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи.
Доводи касаційної скарги щодо неповного з'ясування судами обставин справи та порушення приписів ст. 212 Земельного кодексу України, якою встановлено, що за рішенням суду самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, з приведенням за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, Вищий господарський суд України не бере до уваги, з огляду на те, що предметом спору у цій справі є звільнення торгових місць № 6 та № 7 з підстав закінчення строку дії договору про надання послуг ринку, а не повернення самовільно зайнятих земельних ділянок.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, Вищий господарський суд України не встановив порушення чи неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття неправильного судового рішення у справі.
За таких обставин, рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙ" ЛТД залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 року у справі № 914/2416/14 - без змін.
Головуючий суддя Гончарук П.А.Суддя Кондратова І.Д.Суддя Стратієнко Л.В.