ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 910/8800/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на рішення господарського суду м. Києва від 17 липня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 листопада 2014 року у справі № 910/8800/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сладкая жизнь" до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди, -

Встановив:

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сладкая жизнь" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення в порядку зворотної вимоги виплачене позивачем на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди в розмірі 18139,33 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17 липня 2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 4 листопада 2014 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 18139,33 грн. та судовий збір.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 23 березня 2011 року сторонами укладено договір № УБ 817772/236-12-11 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, предметом якого є здійснення страховиком обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальника за шкоду життю, здоров'ю та майну третіх осіб, заподіяну його транспортним засобом - "ГАЗ 3309", державний реєстраційний номер АН5716ВС.

На виконання вказаного договору видано поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3418284, яким застраховано цивільно-правову відповідальності позивача. За умовами полісу забезпеченим транспортним засобом є "ГАЗ 3309", державний реєстраційний номер АН5716ВС.

25 жовтня 2011 року з вини водія транспортного засобу "ГАЗ 3309", державний реєстраційний номер АН5716ВС, Опанасенка В.В. сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено лінію газопроводу по вул. Б. Хмельницького у м. Комсомольське Старобешівського району, спричинено виток газу, а до водія застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

На момент скоєння адміністративного правопорушення вказаний водій знаходився у трудових відносинах з позивачем.

Рішенням господарського суду Донецької області від 3 червня 2013 року у справі № 905/1910/13 з позивача на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецьоблгаз" стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 18139,33 грн.

Виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області у справі № 905/1910/13 закінчено, оскільки з позивача зазначена сума стягнута у встановленому законом порядку.

Звертаючись до суду з даним позов, позивач посилається на умови договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № УБ 817772/236-12-11 від 23 березня 2011 року, Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та зазначає, що відшкодував шкоду за особу, яка мала її відшкодувати в порядку, передбаченому умовами зазначеного договору та Закону.

Абзацом 1 ст. 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абз. 16 ст. 9 Закону України "Про страхування").

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.4 ст.і 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої пп. "а" п. 41.1 ст. 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, а МТСБУ компенсує витрати особи, звільненої від цього виду обов'язкового страхування на підставі п. 13.1 ст. 13 цього Закону або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ).

Розглядаючи заявлені вимоги по суті, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, керуючись нормами ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 979, ст.ст. 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 9 Закону України "Про страхування", п. 22.1 ст. 22, п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", встановивши зазначені обставини, дійшов висновку, що здійснення позивачем відшкодування на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" без попереднього погодження із страховиком є формальним порушенням положень п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", проте, не свідчить про протиправність самого відшкодування, оскільки останнє було здійснено на виконання рішення господарського суду Донецької області від 3 червня 2013 року у справі № 905/1910/13, тоді як відповідачем, в порушення вимог зазначеної норми матеріального права, виплати страхового відшкодування потерпілій внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особі здійснено не було.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.

Доводи відповідача щодо порушення попередніми судовими інстанціями норм ст. 43 Господарського процесуального кодексу України є безпідставними, оскільки судами правильно встановлені обставини справи та їм дана відповідна правова оцінка. Твердження скаржника щодо порушення місцевим і апеляційним господарськими судами положень ст.ст. 2, 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ґрунтуються на неправильному розумінні норм чинного законодавства. Крім того, питання щодо згоди страховика на виплату відповідних витрат розглядалося попередніми судовими інстанціями ї їм надана правильна правова оцінка.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 17 липня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 листопада 2014 року у справі № 910/8800/14 - без змін.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.