Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Справа № 917/203/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Черкащенка М.М.

суддів: Нєсвєтової Н.М.

Круглікової К.С.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2014

у справі №917/203/14

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" в особі Кобеляцького управління по експлуатації газового господарства

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження"

про визнання договору укладеним

за участю представників сторін

від позивача: Гречко С.І. - за довіреністю;

від відповідача: Грущанський В.О. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" в особі Кобеляцького управління по експлуатації газового господарства звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження", в якій просило вважати укладеним договір на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) в редакції, яка підписана Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" та відповідає вимогам Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та постанови НКРЕ №228 від 07.03.2013 року "Про затвердження Типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами)", а також стягнути з відповідача на користь позивача 1218,00 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.04.2014 року у справі №917/203/14 позов задоволено повністю. Вирішено вважати договір на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України №1/13 укладеним на умовах запропонованих позивачем. Стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" 1147,00 грн. витрат з оплати судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року у справі №917/203/14 рішення господарського суду Полтавської області від 22.04.2014 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 скасувати, а рішення господарського суду Полтавської області від 22.04.2014, залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" на підставі ліцензії серії АТ №507490 виданої 09.08.2011 здійснює діяльність з постачання природного газу споживачам та розподіл природного газу, а отже відповідно до положень Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" є газопостачальним та газорозподільним підприємством.

В свою чергу, на кошти Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження" збудовані газопроводи середнього та високого тиску до с. Оленівка Козельщинського району та газопровід середнього тиску до с. Калинівка Козельщинського району, що входять до складу Єдиної газотранспортної системи України, а отже відповідно до норм чинного законодавства є власником вказаного майна, що також підтверджується актами прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом системи газопостачання.

Звертаючись з даним позовом, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" зазначало, що для приведення взаємовідносин з відповідачем у відповідність до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" направляв останньому лист від 24.07.2013 року за вих. №874 з пропозицією про укладення одного із запропонованих НКРЕ Типових договорів, лист від 09.09.2013 щодо врегулювання договірних відносин з попередженням про вимушене припинення постачання природного газу по газових мережах відповідача. В подальшому, позивач направив відповідачу лист від 24.12.2013 №1696 з підписаними проектами договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України у двох примірниках для його підписання та оформлення. Вказані листи отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, проте залишені без відповіді.

В свою чергу, відповідач вказав на те, що листами від 23.01.2014 №14 та від 06.02.2014 №26 він заперечував проти укладення договору та вказував на те, що відсутні підстави для передачі газопроводів позивачу, а також на те, що вартість послуг вказана у договорі є необґрунтованою, а також не погоджувався з строком дії договору. Проте, доказів направлення вказаних листів позивачу суду так і не надав.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач є власником складових Єдиної газотранспортної системи України та при цьому не є газотранспортним або газорозподільним підприємством, а тому відповідно до вимог ч. 4, 5 ст. 7-1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" зобов'язаний укласти з газотранспортним або газорозподільним підприємством відповідний договір. Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів надання відповідей на листи позивача з пропозиціями привести взаємовідносини відповідно до норм вказаного закону, суд дійшов висновку про укладення договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України,в редакції позивача.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вказав на те, місцевий господарський суд дійшов безпідставного висновку про те, що відповідач зобов'язаний укласти з позивачем саме договір на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України, оскільки нормами Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" передбачена альтернатива передачі складових Єдиної газотранспортної системи України від власника до газотранспортного або газорозподільного підприємства, а саме або передати у власність, господарське відання чи користування, або укласти з такими підприємствами договір про експлуатацію таких складових.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає рішення місцевого господарського суду обґрунтованим, а висновки суду апеляційної інстанції помилковими та безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 4 ст. 7-1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" власники складових Єдиної газотранспортної системи України зобов'язані забезпечити надійну та безпечну експлуатацію Єдиної газотранспортної системи України згідно з вимогами законодавства та правилами технічної експлуатації. У разі невиконання зазначених вимог власники складових Єдиної газотранспортної системи України зобов'язані передати належні їм складові Єдиної газотранспортної системи України у власність, господарське відання чи користування газотранспортному або газорозподільному підприємству чи укласти з газотранспортним або газорозподільним підприємством договір про експлуатацію таких складових.

Положеннями ч. 5 ст. 7-1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" встановлено, що експлуатація Єдиної газотранспортної системи України здійснюється виключно газотранспортними або газорозподільними підприємствами.

Як було вказано вище, на виконання вимог зазначеного закону, позивач звертався до відповідача з пропозиціями привести взаємовідносини у відповідність вимогам законодавства, проте відповіді не отримав, в зв'язку з чим був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей із підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Якщо сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у двадцятиденний строк розбіжності, що залишилися неврегульованими, до суду, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

За положеннями ст. 12 ГПК України та ст. 181 ГК України, господарський суд розглядає справи саме у спорах, які виникають, зокрема, при укладанні господарських договорів, тобто має розглядатися переддоговірний спір, якому передують стадії протоколу розбіжностей, безпосереднє врегулювання розбіжностей, які, у даному випадку, не були дотримані сторонами.

Враховуючи, що надані відповідачем листи від 23.01.2014 №14 та від 06.02.2014 №26 в яких він заперечував проти укладення договору, складені ним після закінчення двадцятиденного терміну, визначеного ч. 4 ст. 181 ГК України, а також беручи до уваги, що доказів надіслання їх позивачу суду не надано, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та відповідно задоволення позову в повному обсязі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що місцевим господарським судом досліджувалось питання відповідності наданого позивачем проекту договору умовам Типового договору, затвердженого Постановою НКРЕ від 07.03.2013 №228.

Також, заперечення відповідача щодо певних умов договору та пропозиція про включення в проект договору інших положень, правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки питання узгодження ціни та строку дії договору відповідач повинен був розглянути на стадії укладення договору та викласти свої пропозиції у протоколі розбіжностей, відповідно до вимог ст. 181 ГК України, чого ним зроблено не було.

Крім того, доводи суду апеляційної інстанції щодо виходу місцевим господарським судом за межі позовних вимог не відповідають дійсності, оскільки до позовної заяви додано проект договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України в редакції позивача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого суду не повно з'ясувавши всі обставини дійшов помилкових висновків, в зв'язку з чим постанова Харківського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду, яким задоволено позовні вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" та визнано договір на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України укладеним у редакції позивача підлягає залишенню в силі.

Стаття 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Статтею 11110 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а отже постанова Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року підлягає скасуванню, рішення господарського суду Полтавської області від 22.04.2014 року залишенню в силі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110,11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 у справі №917/203/14 скасувати.

Рішення господарського суду Полтавської області від 22.04.2014 у справі №917/203/14 залишити в силі.

Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" 852,60 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

К.С. Круглікова