ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 910/9978/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Жукової Л.В., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

на рішення та постанову у справігосподарського суду міста Києва від 14.04.2016 Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 № 910/9978/15 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж"доПублічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"простягнення 115 703,30 грн.за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" - Гнатюк Л.А., від Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" - Корнілов В.А.

ВСТАНОВИВ :

17.04.2015 до господарського суду міста Києва звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" (далі - позивач, ТДВ "Київміськсантехмонтаж") з позовною заявою від 16.04.2016 №45 до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", відповідач) про стягнення 115 575,76 грн., з яких: інфляційні втрати у розмірі 108 108,70 грн. та 3% річних у розмірі 7 467,06 грн.

09.06.2015 до господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, позивач у зв'язку з тим, що зобов'язання по виконанню Мирової угоди, затвердженої ухвалою від 24.01.2014 у справі № 50/254-43/124-46/304-2012, шляхом стягнення грошових коштів у розмірі 312 165,64 грн., було виконане лише 05.05.2015, збільшив розмір майнових вимог, заявлених раніше, та просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 175 054,72, з яких:166 946,97 грн.- інфляційних втрат та 8 107,75 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2015 у справі № 910/9978/15 позовні вимоги ТДВ "Київміськсантехмонтаж" задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь ТДВ "Київміськсантехмонтаж" інфляційні втрати у розмірі 166 946,97 грн., 3% річних у розмірі 8 082,10 грн., а також судовий збір у розмірі 3 500,60 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 у справі № 910/9978/15 апеляційну скаргу ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2015 у справі №910/9978/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2016 у справі №910/9978/15 касаційна скарга ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" задоволена частково. Рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2015 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 у справі № 910/9978/15 скасовані. Справа №910/9978/15 передана на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції від 26.01.2016 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій допущено порушення приписів ч. 1 ст. 43, ст. 84 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а також щодо належного правового обґрунтування (мотивування) своїх висновків, та, зокрема, не надано в оскаржуваних рішенні та постанові правової оцінки правовідносинам сторін, які склались внаслідок невиконання умов мирової угоди, укладеної відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ч.1 ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду м. Києва від 14.04.2016 у справі №910/9978/15 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" 166 946,97 грн. збитків від інфляції, 8 082,10 грн. - 3% річних, 3 500 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі №910/9978/15 апеляційну скаргу ПАТ "ХК "Київміськбуд" залишено без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 14.04.2016 у даній справі - без змін.

Не погоджуючись із рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, ПАТ "ХК "Київміськбуд" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 20.10.2016 №04164/0/2-16, в якій просило скасувати рішення господарського суду м. Києва від 14.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі №910/9978/15, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування касаційної скарги ПАТ "ХК "Київміськбуд" посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 11, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 33, 34, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. 82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішенні та постанові встановлено, що 16.01.2014 між кредиторами ВАТ "Трест Міськбуд-4" в особі голови комітету кредиторів - представника ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" та ВАТ "Трест Міськбуд-4" в особі керуючого санацією - арбітражного керуючого Поди В.В. у справі №50/254-43/124-46/304-2012 про банкрутство ВАТ "Трест Міськбуд-4" укладено Мирову угоду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2014 у справі №50/254-43/124-46/304-2012 вищезазначену Мирову угоду від 16.01.2014 з додатками затверджено та припинено провадження у справі № 50/254-43/124-46/304-2012.

Відповідно до п. 2.3 Мирової угоди сторони домовились про часткове прощення (списання) боргів Відкритого акціонерного товариства "Трест Міськбуд-4" наступним чином: а) кредитори відкритого акціонерного товариства "Трест Міськбуд-4" третьої черги прощають (списують) 15% затверджених ухвалою суду боргів на загальну суму - 245 600,08 грн.; б) кредитори відкритого акціонерного товариства "Трест Міськбуд-4" четвертої черги прощають (списують) 15% затверджених ухвалою суду боргів на загальну суму - 2 214 310,01 грн.; в) кредитори відкритого акціонерного товариства "Трест Міськбуд-4" шостої черги прощають (списують) 100% боргів, затверджених ухвалою суду на загальну суму - 213 899,96 грн., крім боргів Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на загальну суму - 107 105,43 грн.

Згідно п.п. 2.4-2.6 Мирової угоди, кредитор - Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" після прощення (списання) боргів Відкритого акціонерного товариства "Трест Міськбуд-4" у розмірі передбаченим п. 2.3 мирової угоди, бере на себе виконання зобов'язань боржника - Відкритого акціонерного товариства "Трест Міськбуд-4" перед усіма кредиторами, зобов'язання перед якими не погашені на день підписання мирової угоди, відповідно до вимог кредиторів, затверджених згаданою вище ухвалою, крім вимог Державної податкової інспекції в Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на суму 1 388 637,38 грн., Державної податкової інспекції в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на суму 3 096,38 грн., Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на суму 530 613,83 грн., які погашаються боржником самостійно. Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" стає кредитором боржника - Відкритого акціонерного товариства "Трест Міськбуд-4" в розмірі 12 547 756,72 грн. Кредитор - Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" зобов'язується погасити вимоги конкурсних кредиторів, крім кредиторів зазначених в п. 2.4 мирової угоди, в розмірі та на умовах відстрочення погашення заборгованості.

Підпунктом 3.3.5 Мирової угоди передбачено, що затверджені ухвалою вимоги кредиторів четвертої черги, серед яких, як встановлено господарськими судами, є вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" на суму 312 165,64 грн. (сума вимог з урахуванням 15% прощення боргу) погашаються кредитором - Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд". Виплата здійснюється протягом шістдесяти днів з моменту набрання законної сили ухвали господарського суду міста Києва про затвердження умов мирової угоди.

Пунктами 4.4-4.5 Мирової угоди визначено, що зобов`язання по цій мировій угоді повинні виконуватись належним чином і в установлений нею строк, одностороння відмова від виконання умов цієї мирової угоди, а також одностороння зміна її положень не допускається. У разі апеляційного та/або касаційного оскарження ухвали господарського суду м. Києва про затвердження цієї мирової угоди строки передачі майна та здійснення розрахунків за цією мировою угодою перериваються до винесення судами остаточного рішення.

Із матеріалів справи господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 ухвалу господарського суду міста Києва від 24.01.2014 залишено без змін.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що шестидесятиденний строк для розрахунків відповідача перед позивачем розраховувався з 22.04.2014, а, відтак, останнім днем строку для таких розрахунків було 23.06.2014.

Оскільки відповідач належним чином не виконав зобов'язання взяті на себе відповідно до умов Мирової угоди, позивач звернувся з позовними вимогами до ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" про спонукання останнього до виконання мирової угоди, що затверджена ухвалою господарського суду м. Києва від 24.01.2014 у справі №50/254-43/124-46/304-2012 шляхом стягнення грошових коштів у розмірі 312 165,64 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2014 позов ТОВ "Київміськсантехмонтаж" задоволено повністю. Зобов'язано ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" виконати умови Мирової угоди, укладеної 16.01.2014 між кредиторами ВАТ "Трест Міськбуд-4" в особі голови комітету кредиторів - представника ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" та ВАТ "Трест Міськбуд-4" в особі керуючого санацією - арбітражного керуючого Поди В.В., що затверджена ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2014 у справі №50/254-43/124-46/304-2012 шляхом стягнення з ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь ТДВ "Київміськсантехмонтаж" грошових коштів у розмірі 312 165,64 грн.

В зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання зі сплати на користь позивача грошових коштів у розмірі 312 165,64 грн., позивач звернувся до господарського суду з позовом до ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення на підставі ст. 625 ЦК України з останнього інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за період з 24.06.2014 по 05.05.2015.

За результатами нового розгляду справи №910/9978/15, керуючись вимогами ст.ст. 11, 509, 530, 598, 599, 629 ЦК України, ст. 202 ГК України, господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, з яким в оскаржуваній постанові погодився суд апеляційної інстанції, що заборгованість у розмірі 312 165,64 грн. є грошовим зобов'язанням, на яку в силу вимог ст. 625 ЦК України можуть бути нараховані 3% річних та інфляційні втрати, після винесення рішення суду.

Проте, суд першої інстанції не погодився із наведеним позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат за період з 24.06.2014 по 05.05.2015, оскільки, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Із наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 426 від 30.04.2015 (проведено банком 05.05.2015), господарським судом встановлено, що ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" сплачено на користь позивача грошові кошти в сумі 312 165,64 грн., тому, правомірним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат по 04.05.2015.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким в оскаржуваній постанові погодився суд апеляційної інстанції, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 8 082,10 грн., тому позовну вимогу ТДВ "Київміськсантехмонтаж" в частині стягнення з відповідача 3% річних задовольнив частково, в сумі 8 082,10 грн.

Щодо заявленої позивачем суми інфляційних втрат, господарський суд дійшов висновку, з яким також погодився суд апеляційної інстанції, що розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірними, тому задовольнив вимогу позивача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення інфляційних втрат в розмірі 166 946,97 грн.

Крім того, судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 12.10.2016 було відхилено доводи відповідача, викладені в тексті апеляційної скарги, про необхідність застосування ч.9 ст.82 Закону про банкрутство (в редакції від 19.01.2013), де зазначено, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою, оскільки дана норма має застосовуватись в разі невиконання мирової угоди, а в даному випадку мирова угода була виконана.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно зі ч.1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 14.04.2016 у справі №910/9978/15 про часткове задоволення позову ТДВ "Київміськсантехмонтаж" до ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" та постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у даній справі, якою вказане рішення залишено без змін, прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема спеціальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду зазначає, що до спірних правовідносин, пов'язаних із невиконанням мирової угоди затвердженої судом в межах розгляду справи про банкрутство ВАТ "Трест Міськбуд-4", провадження у якій було порушено ухвалою господарського суду м. Києва від 06.04.2009, має застосовуватися редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чинна станом на 06.04.2009, тобто редакція вказаного Закону до 19.01.2013.

Звертаючись з касаційною скаргою, ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", посилалось, зокрема, на порушення судами попередніх інстанцій норм п.9 ст. 82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після 19.01.2013), де зазначено, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що посилання скаржника в обґрунтування своїх доводів на норми ч.9 ст.82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після 19.01.2013), не має істотного значення для суті правовідносин, що склалися, оскільки аналогічні за змістом норми містяться також у ч.8 ст.39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону, чинній до 19.01.2013.

Згідно вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції до 19.01.2013, мирова угода це домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін.

Частиною 1 статті 35 вказаного Закону визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Тобто, на момент укладення та затвердження мирової угоди у справі про банкрутство спору по суті грошових вимог між боржником та кредиторами вже не існує.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, виходячи із вимог ч. 6 ст. 38 Закону про банкрутство, вважає, що в результаті укладання мирової угоди у справі про банкрутство провадження у справі припиняється, боржник приступає до виконання умов мирової угоди.

За своїм змістом мирова угода як стадія провадження у справі про банкрутство є реабілітаційною процедурою, яка направлена на відновлення платоспроможності боржника.

Наслідки невиконання мирової угоди передбачені у статті 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частиною 8 якої визначено, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при цьому, жодних інших правових наслідків та відповідальності за невиконання зобов'язань по мировій угоді у справі про банкрутство, спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містять.

В даному випадку, при новому розгляді справи та її апеляційному перегляді, суди попередніх інстанцій, застосовуючи до відповідача правові наслідки у вигляді нарахування та стягнення інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, не врахували природи правовідносин, що склалися та вимог Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , що не передбачає можливості застосування норм ст. 625 ЦК України до правовідносин сторін, які виникли з процедур банкрутства, зокрема внаслідок невиконання умов мирової угоди у справі про банкрутство.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що порушення норм матеріального права, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до вимог ч. 1 ст. 11110 ГПК України є достатньою правовою підставою для задоволення касаційної скарги, скасування рішення господарського суду м. Києва від 14.04.2016 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі №910/9978/15.

Відповідно до п.2 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність прийняття нового рішення у справі про відмову Товариству з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" у задоволенні позову.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у випадках прийняття нового судового рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанції, який прийняв нове рішення.

Аналогічна позиція викладена у п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зі змінами та доповненнями.

Колегія судів Вищого господарського суду України звертає увагу, що розподіл сум судового збору (так само як й інших судових витрат) у справах про банкрутство, здійснюється за загальними правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки інше не передбачено законом.

Відповідно до вимог ч.7 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з огляду на прийняття у справі рішення про відмову у позові, судові витрати Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" за подання апеляційних скарг від 30.06.2015, 21.04.2016 та касаційних скарг від 04.12.2015, 27.10.16 необхідно покласти на позивача, тобто стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" судові витрати на загальну суму 14 004,51 грн., доручити господарському суду міста Києва видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі №910/9978/15 скасувати.

Прийняти нове рішення. Відмовити Товариству з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" у задоволенні позову.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" на користь Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" судові витрати, сплачені Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" за подання апеляційних та касаційних скарг у розмірі 14 004,51 грн.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді Л.В. Жукова

О.Є. Короткевич