ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 915/499/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Богополь" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 року у справі № 915/499/15 за позовом приватного підприємства "Богополь" до Первомайської міської ради та обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго", третя особа: ОСОБА_4, про визнання нежитлової будівлі самочинним будівництвом та її знесення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до відповідача про визнання об'єкта нерухомого майна (котельні №1), який розташований по АДРЕСА_3 в місті Первомайськ, самочинним будівництвом та відновлення становища, яке існувало до самочинного будівництва об'єкту нерухомого майна (котельні № 1) шляхом зобов'язання забудовника його знести.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач забудував земельну ділянку (прибудинкову територію), право користування на яку мають власники квартир та магазину будинку по АДРЕСА_1, без зміни її цільового призначення, позбавив права користування землею, яка складається із прибудинкової території і землі, наданої в користування для обслуговування магазину, здійснював будівництво котельні №1 без узгодженого та затвердженого проекту, без належних дозволів на виконання будівельних робіт та введення об'єкта до експлуатації, чим порушив вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.06.2015 року (суддя Васильєва Л.І.) в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 року (судді: Будішевська Л.О., Мишкіна М.А., Таран С.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзиви на касаційну скаргу від відповідача та третьої особи до суду не надходили.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 24.11.1995 року товариством покупців орендного підприємства № 35 "Промінь" (з 04.12.1995 року реорганізоване в закрите акціонерне товариство "Богополь", а з 16.03.2010 року - приватне підприємство "Богополь"), згідно з договором купівлі-продажу № 40, через представництво Фонду державного майна у м. Первомайськ було придбано на праві колективної власності вбудоване нежитлове приміщення в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

За умовами цього договору купівлі-продажу приміщення магазину знаходиться на земельній ділянці 0,02 га, виділеній магазину Первомайською міською радою народних депутатів м. Первомайськ на підставі рішення від 18.08.1995 року № 35.

З часу придбання магазину земельна ділянка розміром 0,02 га знаходилася в оренді за договорами:

- договором від 19.11.1997 року на право тимчасового користування землею, укладеного між виконкомом Первомайської міської ради та ЗАТ "Богополь";

- договором на право тимчасового користування землею від 05.01.1999 року № 1, укладеного між виконкомом Первомайської міської ради та ЗАТ "Богополь";

- договором оренди земельної ділянки від 14.06.2002 року № 116-02, укладеного між виконкомом Первомайської міської ради та ЗАТ "Богополь";

- договором сервітутного землекористування укладеного в 2008 році та переукладеного в 2013 році.

В 1998 році до зовнішньої стіни магазину по АДРЕСА_2 у м. Первомайськ була прибудована топочна (котельня №1), якій присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_3.

Рішенням виконкому Первомайської міської ради від 29.04.2010 року №26 "Про оптимізацію системи теплозабезпечення міста" були закриті збиткові топочні №1, №2, №3 по вул. Радянській. У зв'язку з припиненням роботи вказаних топочних обладнання котельні №1 було демонтовано.

Рішенням виконкому Первомайської міської ради від 08.04.2011 року № 263 було передбачено оформити право власності та видати Свідоцтво про право власності, зокрема, на об'єкт нерухомого майна - топочну №1.

На підставі рішення міської ради від 25.01.2013 року № 6 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Первомайськ, які підлягають приватизації в 2013 році" приміщення топочної (котельні №1) було включено до переліку об'єктів на приватизацію.

Переможцем аукціону став громадянин ОСОБА_4, об'єкту присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_3 м. Первомайськ Миколаївської області.

18.03.2013 року між територіальною громадою міста Первомайська Миколаївської області (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу спірної нежитлової будівлі - котельні №1.

За умовами договору купівлі-продажу від 18.03.2013 року на час відчуження нежитлової будівлі - котельні №1 власником була територіальна громада міста Первомайська Миколаївської області на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_4 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 18.03.2013 року за реєстраційним номером 371163, згідно з витягом з цього реєстру від 18.03.2013 року за номером 1324961.

Предметом даного судового розгляду є вимоги користувача земельної ділянки до забудовника про визнання об'єкта нерухомого майна самочинним будівництвом та його знесення.

Суди обох інстанцій відмовляючи у задоволенні позову виходили з того, що заявлені до відповідача позовні вимоги фактично стосуються позбавлення права власності третьої особи на спірний об'єкт нерухомості, проте, позивачем не доведено незаконність набуття права власності на спірний об'єкт третьою особою.

Положеннями ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Однак, дійшовши висновку про те, що на час відчуження нежитлової будівлі - котельні № 1, її власником була територіальна громада міста Первомайська Миколаївської області на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.10.2011 року та це право зареєстроване в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 18.03.2013 року, а на час розгляду спору право власності на спірне майно було зареєстровано в установленому порядку за ОСОБА_4, про що свідчать долучені до матеріалів справи договір купівлі-продажу від 18.03.2013 року та витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, суди обох інстанцій не звернули увагу, що у матеріалах справи відсутні Свідоцтво про право власності на це майно як відповідача, так і третьої особи, а також відомості з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію за відповідачем 18.03.2013 року права власності на спірне майно.

При цьому, суд першої інстанції зобов'язавши відповідача подати відповідні докази, які підтверджують відведення земельної ділянки під спірне нерухоме майно, свідоцтво про право власності на це майно та інші документи і не отримавши їх, обмежився поясненнями Первомайської міської ради про наявність таких документів та їх передання приватному нотаріусу Мовчан С.В. під час реєстрації договору купівлі-продажу від 18.03.2013 року, на що не звернув увагу і апеляційний господарський суд.

Таким чином, суди обох інстанцій, не залучили та не дослідили зазначених документів і не встановили правового режиму нерухомого майна - котельні № 1 як на час його будівництва та приватизації, так і на час вирішення спору.

Отже, господарські суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору не встановили обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору у справі, не дослідили повно і всебічно спірні правовідносини між сторонами, не надали вказаним правовідносинам належної правової оцінки, та дійшли передчасного висновку про відмову в позові.

За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Богополь" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 16.06.2015 року скасувати, і справу № 915/499/15 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя М.Черкащенко

Судді І.Вовк

Н.Нєсвєтова