ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 922/633/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівАлєєвої І.В., Кравчука Г.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скарги1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" та 2. Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"на постановуХарківського апеляційного господарського судувід29.08.2016у справі№922/633/16Господарського судуХарківської областіза позовомПриватного підприємства "Три А"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" 2. Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"прозобов'язання вчинити певні дії

за участю

- позивача:Мухітдінов Р.Д. (ордер № 000001 від 01.03.2016)- відповідачів-1, 2:Зубрич Д.О. (довіреність від 01.02.216 та довіреність від 05.08.2016),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Приватне підприємство "Три А" (далі - позивач) просило, з урахуванням заяви про уточнення позову зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (далі-відповідач-1) та Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" (далі-відповідач-2) виключити зі складу заборгованості суму 135 792,23 грн., яка була нарахована відповідачами позивачу в період з 08.07.2015 10:00 год. по 22.07.2015 11:45 год. з розрахунку 15131,20 куб.м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-2 безпідставно здійснено перерахунок спожитого позивачем природного газу за спірний період.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.05.2016 (суддя Калантай М.В.) в позові відмовлено.

Оскарженою постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., судді Гребенюк Н.В., Істоміна О.А.), вказане рішення суду скасовано, позов задоволено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційних скаргах відповідачі просять скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.07.2015 між відповідачем-1 (постачальник), відповідачем-2 (газорозподільне підприємство), та позивачем (споживач), укладено договір №2015/ТП-ПР-110033, за умовами якого постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку, та на умовах, передбачених договором.

Згідно пункту 2.2 договору облік обсягів газу, що постачається на умовах договору здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618, а також згідно з Технічною угодою та іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок обліку природного газу під час його розподілу.

Пунктом 2.3 договору визначено, що обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається за підсумками розрахункового періоду на межі балансової належності об'єктів споживача за даними комерційних вузлів обліку, визначених у додатку №1 до договору.

Відповідно до пункту 2.4 договору газорозподільне/газотранспортне підприємство має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з дати його підписання, діє в частині постачання природного газу з 01.07.2015 та укладається на строк до 31.12.2015.

Також встановлено, що 07.07.2015 року відповідачем-2 під час перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу позивача було складено акт № 28104/15, яким виявлено розбіжність у показаннях між лічильником газу GMS-G40-40 заводський номер 032532 та коректором об'єму газу КПЛГ-2.01Р заводський номер 01237, що свідчить про збої в роботі вузла обліку газу, зокрема, інформація з коректора: показання лічильнику - 170347куб.м., а показання механічного лічильника - 170316 куб.м. Вказаний акт підписаний відповідачем-2 та позивачем.

На підставі акту від 07.07.2015 № 28104/15 перевірки технічного стану вузла обліку, відповідачем-2 направлено позивачу повідомлення від 17.07.2015 №12/2097 про проведення 22.07.2015 робіт щодо позачергової повірки лічильника газу GMS-G40-40 заводський номер 032532.

22.07.2015 відповідачем-2 складено акт перевірки технічного стану вузла обліку №28972/15, яким встановлено, що виїзд здійснено на підставі листа від 17.07.2015 для демонтажу лічильника газу та направлення його на позачергову повірку. Роботи по демонтажу проведено із заміною несправного лічильника на інший GMS-G40-40 заводський номер 000633. Даний акт підписано представниками відповідача-2 та позивача.

22.07.2015 відповідачем-2 складено протокол про направлення лічильника газу GMS-G40-40 заводський номер 032532 на позачергову повірку, за результатами якої Державним підприємством "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" 28.07.2015 видано довідку № ЦСБ-45П про непридатність засобу вимірювальної техніки (далі-ЗВТ) (лічильника газу GMS-G40-40 заводський номер 032532).

Листом від 31.07.2015 № 12/2212 відповідач-2, з посиланням на вказану довідку, повідомив позивача про здійснення технічного розрахунку природного газу за період з 08.07.2015 по 22.07.2015 в обсязі 15,1312 тис. м куб., та направив йому для підписання примірник технічного розрахунку від 30.07.2015.

Згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.07.2015 №ХОЗ00001769 відповідачем-1, з урахуванням здійсненого відповідачем-2 перерахунку, за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 позивачу нараховано до сплати 137800,68грн. за спожитий газ в обсязі 15,355тис. куб. м, але від підписання технічного розрахунку та акту приймання-передачі природного газу позивач відмовився, не погоджуючись із визначеним обсягом спожитого природного газу.

Позивач листами неодноразово звертався до відповідача-2 з проханням провести перерахунок показань спожитого газу, але останній у своїх листах проти проведення нового розрахунку заперечував, посилаючись на те, що технічний розрахунок від 30.07.2015 здійснено у відповідності до вимог нормативних документів.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що у зв'язку з несправністю ЗВТ позивача, відповідачем-2 правомірно прийнято рішення про здійснення перерахунку споживання природного газу позивачем.

Апеляційний суд скасовуючи наведене рішення суду першої інстанції свою постанову мотивував тим, що оскільки двосторонній акт про порушення позивачем відповідних правил, газорозподільним підприємством не складався, підстави для здійснення позивачу перерахунку об'ємів спожитого газу, відсутні.

Підстави для скасування постанови апеляційного суду відсутні виходячи із наступного.

Пунктом 3.12.11 Правил користування природним газом для юридичних осіб, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 №1181 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 за N 1715/22027, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму розподіленого/протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу тощо), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною за його технічний стан особою складає двосторонній акт про порушення цих Правил.

Акт, підписаний представниками сторін, є підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у підпунктах 3.12.3, 3.12.4 цього пункту або в умовах договору.

Відповідно до пункту 3.12.2 наведених Правил перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках, зокрема тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу).

Згідно пункту 3.12.3 зазначених Правил перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу, або з дати зняття ЗВТ, до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Пунктами 3.13, 3.14 вказаних Правил встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки вузла обліку уповноваженим представником газорозподільного/газотранспортного підприємства порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача складається акт про порушення. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення недорахованого обсягу газу та/або суми завданих споживачем збитків. У разі необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Обсяг споживання/розподілу/транспортування газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі (актом про надані послуги), що оформлюється згідно з даними комерційного обліку природного газу. Акти приймання-передачі газу (акти про надані послуги) є підставою для остаточних розрахунків. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі (акта про надані послуги) розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку.

Апеляційним судом встановлено, що в порушення наведених вимог Правил, відповідач-2 під час проведення перевірки 07.07.2015 ЗВТ позивача, не складав акту про порушення, який є підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу, що унеможливлювало відповідачу-1 здійснювати позивачу перерахунок об'ємів прийнятого-переданого газу за спірний період у вказаний спосіб.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки недотримання відповідачами процедури, яка визначена приписами наведених Правил, не давала їм правових підстав для здійснення такого перерахунку.

Судами не встановлено, а відповідачами не спростовано, що 07.07.2015 під час перевірки відповідачем-2 складався двосторонній акт про порушення, який передбачений положеннями наведених Правил.

Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційних скаргах, щодо незаконності оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Доводам відповідачів щодо невірно обраного позивачем способу захисту своїх прав, судом апеляційної інстанції була надана належна правова оцінка, які він обґрунтовано відхилив з огляду на їх безпідставність.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови, немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" та Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі Господарського суду Харківської області №922/633/16, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді І.В. Алєєва

Г.А. Кравчук