ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 905/3338/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО - Донбас Північний"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016у справі№905/3338/15 Господарського суду Донецької областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО - Донбас Північний"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво" пропро визнання недійсним договору страхування майна В№157860 від 17.01.2014 рокуУ судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Ялтиченко О.П. (представник за дов. від 04.12.2015);

Грубник Д.Л. (представник за дов. від 15.12.2015);

від відповідача: Олійников С.І. (представник за дов. від 28.03.2016)

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2015 р. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія АСКО - Донбас Північний" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво" про визнання недійсним договору страхування майна В№157860 від 17 січня 2014 року на умовах якого було застраховано майно господарського комплексу супермаркету "Браво" за адресою: м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Ком'яхова, буд. 71 на підставі приписів пункту 3 частини 1 статті 21, пункту 6 частини 1 статті 28, частини 1 та 3 статті 29 Закону України "Про страхування" та пункту 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України.

Вказана позовна заява обґрунтована тим, що відповідачем при укладанні спірного правочину не було повідомлено Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний» про договір страхування майна №20/01-К0024990 від 16.08.2013 р. між відповідачем та Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп», за яким застраховано одне й те саме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Браво» з інвентарними номерами: з 433 по 437, з 652 по 667, з 670 по 677, з 751 по 753, номера 814 та 822, а також товари в обороті, зважаючи на що, договір страхування майна В №157860 від 17.01.2014 р., на умовах якого було застраховано майно господарського комплексу супермаркету «Браво» за адресою: м. Слов'янськ, Донецької області, вул. Ком'яхова, б.71, є нікчемним, тобто таким, що не породжує жодних правових наслідків.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.04.2016 по справі №905/3338/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016, позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними пункти 19, 21, 42, 78-81,167-191, 202-203 додатку №1 до договору страхування майна В №157860 від 17.01.2014 р., укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Браво», на умовах якого було застраховано майно господарського комплексу супермаркету «Браво» за адресою: м. Слов'янськ, Донецької області, вул. Ком'яхова, б.71.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі встановлених обставин справи, враховуючи умови спірного договору та договору страхування майна №20/01-К0024990 від 16.08.2013 р., дійшов висновку про відсутність підстав вважати означені договори укладеними стосовно одного об'єкта та те, що ці правочини, за виключенням майна, що перетинається, укладено з різними страховиками, а отже у цьому випадку не має місце подвійне страхування.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія АСКО - Донбас Північний" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 9, 16, 21, 29 Закону України "Про страхування" та статей 217, 989 Цивільного кодексу України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що спірний договір є повністю недійсним, оскільки, обидва договори страхування укладені відповідачем із ПрАТ "УСК "Княжа Вієна Іншуранс Груп" та із ПрАТ "СК АСКО ДС" містять умови про те, що застрахованим є товар в обороті, що знаходиться за адресою супермаркету: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Ком'яхова, буд. 71. Тобто, на момент укладання спірного договору всі товари в обороті за іншим договором, а тому відповідач повинен був повідомити позивача про це. Наслідком невиконання такого обов'язку, відповідно до статті 989 Цивільного кодексу України є нікчемність правочину.

Крім того, скаржник звертає увагу, на безпідставність висновку судів першої та апеляційної інстанції про визнання недійсним в частині договору страхування та неправомірність застосування статті 217 Цивільного кодексу України відносно недійсності окремої частини правочину, яка не тягне наслідок недійсність інших його частин і правочину в цілому, якщо можливо припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

На думку заявника, якщо виключити із складу застрахованого майна частину страхової суми, що приходиться на таке майно, то страхова сума за оспорюваним договором була інша, менша, ніж встановлена сторонами за договором - 4998446 грн., у зв'язку з чим, підлягає суттєвій зміні й страховий платіж та страховий тариф, які залежать від меж вартості застрахованого майна.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання недійсним договору страхування майна В№157860 від 17 січня 2014 року на умовах якого було застраховано майно господарського комплексу супермаркету "Браво" за адресою: м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Ком'яхова, буд. 71 на підставі приписів пункту 3 частини 1 статті 21, пункту 6 частини 1 статті 28, частини 1 та 3 статті 29 Закону України "Про страхування" та пункту 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в ст.205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Стаття 217 Цивільного кодексу України встановлює, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсність інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Стаття 982 Цивільного кодексу України відносить до істотних умов договору страхування - предмет договору, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень п.п. 2 п. 1 статті 980 Цивільного кодексу України, предметом страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Приписами статті 989 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з приписами статті 21 Закону України "Про страхування" встановлють загальний перелік обов'язків страхувальника за договором страхування.

Зі змісту наведеної норми матеріального права слідує відсутність заборони у праві страхувальника укладати декілька договорів страхування одного об'єкта з різними страховиками. В разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого об'єкта від тих саме ризиків, страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика. Невиконання такого обов'язку тягне за собою нікчемність нового договору страхування (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 17.01.2014 року між позивачем (страховик) та відповідачем (страхувальник) було укладено договір страхування В№157860, згідно пункту 1 якого предметом цього договору є добровільне страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням майном.

Пунктом 2.1 вказаного договору визначено, що застрахованим є зазначене у цьому розділі майно господарського комплексу: супермаркет «Браво», за адресою: м. Слов'янськ, вул. Ком'яхова, 71. Склад застрахованого майна: оздоблення, обладнання, продукція.

Також, судами було встановлено, що 16.08.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс Груп" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво" (страхувальник) було укладено договір №20/01-К0024990 страхування майна юридичних осіб, що є предметом застави/іпотеки, відповідно до якого останній на підставі заяви-анкети страхувальника від 16.08.2013р. (додаток №1 до договору) та згідно з правилами №20/01 "Добровільного страхування майна (іншого ніж передбачено пунктами 5-9 статті 6 Закону України "Про страхування") здійснює страхування майна, що є предметом застави/іпотеки і визначене в пункту 1.2 цього договору.

Пунктом 1.2 договору №20/01-К0024990 визначено предметом договору, яким є майнові інтереси страхувальника та вигодонабувача, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а саме: нерухомість (конструктивні елементи будівель, споруд та/або приміщень, з оздобленням та комунікаціями), обладнання, запаси товарно-матеріальних цінностей, сировина, готова продукція, земельна ділянка, детальний опис та перелік якого наведено у довідці-описі (додаток №2 до цього договору) та останній редакції договору застави.

Договір укладено строком на 12 місяців і діє з 00 годин 16.08.2013р. по 24 годину 15.08.2014р. (пункт 5.1 договору №20/01-К0024990).

Крім цього, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у преамбулі спірного договору страхування В№157860 від 17.01.2014 р. визначено, що цей договір укладено на підставі замовлення страхувальника у відповідності з "Правилами добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ" (206_5) від 30.11.2006р., "Правилами добровільного страхування майна".

Зі змісту заяви №б/н від 17.01.2014 р., що підписана та скріплена печаткою відповідача вбачається, що останній просить позивача застрахувати майно господарського комплексу: універсальний магазин, супермаркет "Браво", м. Слов'янськ, вул. Ком'яхова, 71.

У пункті 2.2 вказаної заяви визначено склад та страхову вартість застрахованого майна: оздоблення (покриття конструкцій, вікна, двері, сан-техніч. прилади) страхова вартість 500000,00 грн. дорівнює страховій сумі; обладнання (пристрої, меблі, інструменти та інвентар) страхова вартість та сума 1953446,03грн.; продукція (матеріали, сировина, товар) страхова сума, як і страхова вартість - 2500000,00 грн.; особливі види майна страхова сума, як і страхова вартість - 45000,00 грн. Разом 4998446,03 грн. Площа застрахованих будівель та споруд 1705,10м.кв. при цьому зазначено, що опис застрахованих елементів господарського комплексу додається (див. додаток №1 до цієї заяви "Опис майна, яке пропонується на страхування").

Відтак, зі змісту договору страхування В№157860, змісту вказаної заяви, додатків №1, №2, №3, слідує, що спірний договір укладено на підставі заявки Товариства з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво" №б/н від 17.01.2014р. із описом майна, у тому числі, яке перелічено у додатках №1, №2, №3, і кожна з цих позицій є об'єктом страхування за наведеною угодою.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що додатки №1, №2, №3 містять перелік (опис) цінностей, які застраховані за договором В№157860 від 17.01.2014р., та деталізовано визначають застраховане майно та є невід'ємною частиною правочину та його складовою.

З матеріалів справи вбачається та було встановлено судами попередніх інстанцій, що вищевказаний додаток №1 визначає перелік обладнання супермаркету «Браво», м. Слов'янськ, вул. Ком'яхова, 71, загальною вартістю 1953446,03грн., до складу якого увійшло майно, у тому числі, за інвентарними номерами: 751 (пункт 19), 814 (п.21), 822 (п.42), 436 (п.78), 752 (п.79), 437 (п.80), 753 (п.81), 652-663 (п.п.167-178), 672-673 (п.п.179-180), 664-667 (п.п.181-184), 433 (п.185), 670-671 (п.п.186-187), 674-677 (п.п.187-191), 434-435 (п.п.202,203), додаток №2 (а.с.44) містить перелік продукції супермаркету «Браво», м. Слов'янськ, вул. Ком'яхова, 71, загальною вартістю 2500000,00 грн., у тому числі (мовою оригіналу): «кондитерский - 343405,70 грн., гастрономия 2 - 80605,96 грн., гастрономия 1 - 146225,47 грн., ликероводочный - 1160060,63 грн., бакалея - 254455,17 грн., мясной 31688,07 грн., промгруппа - 483559,00 грн.».

При цьому, з тексту додаткової угоди №1 від 10.12.2013 р. до договору страхування майна юридичних осіб, що є предметом застави/іпотеки №20/01-К0024990 від 16.08.2013 р. між відповідачем, як страхувальником, та Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп», як страховиком, застрахованим майном за цим правочином є, зокрема, товари в обороті, а саме: бакалія та/або безалкогольні напої, та/або пиво (алкогольне та/або безалкогольне), та/або тютюнові вироби (сигарети та/або сигари), та/або снеки, та/або чай, та/або кава, та/або алкогольні напої, та/або кондитерські вироби, та/або корми для домашніх тварин, та/або товари промислової групи (включаючи засоби побутової хімії, посуд, тощо) в асортименті, перелік яких зазначений в останній редакції п.27 договору застави №PL13-415/100, укладеного між страхувальником та вигодонабувачем, за адресою також м. Слов'янськ, вул. Ком'яхова, 71 страхова сума 100000,00 грн.; обладнання за адресою м. Слов'янськ, вул. Ком'яхова, 71 за інвентарними номерами, зокрема: 751, 814, 822, 436, 752, 437, 753, 652-663, 672-673, 664-667, 433, 670-671, 674-677, 434-435.

На підставі встановленого суди обґрунтовано визнали, що застрахованим є одне і те саме майно в частині позицій об'єктів страхування за інвентарними номерами: 751 (пункт 19), 814 (п.21), 822 (п.42), 436 (п.78), 752 (п.79), 437 (п.80), 753 (п.81), 652-663 (п.п.167-178), 672-673 (п.п.179-180), 664-667 (п.п.181-184), 433 (п.185), 670-671 (п.п.186-187), 674-677 (п.п.187-191), 434-435 (п.п.202,203), як за договором страхування В№157860 від 17.01.2014р., укладеним між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Браво», так і договором страхування майна юридичних осіб, що є предметом застави/іпотеки №20/01-К0024990 від 16.08.2013р. між відповідачем, як страхувальником, та Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп», як страховиком.

За таких обставин, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції, про часткове задоволення позовних вимог, шляхом визнання недійсною частину правочину, якою визначено як об'єкт страхування майно за інвентарними номерами: 751 (пункт 19), 814 (п.21), 822 (п.42), 436 (п.78), 752 (п.79), 437 (п.80), 753 (п.81), 652-663 (п.п.167-178), 672-673 (п.п.179-180), 664-667 (п.п.181-184), 433 (п.185), 670-671 (п.п.186-187), 674-677 (п.п.187-191), 434-435 (п.п.202,203), колегія суддів визнає правомірним.

Посилання заявника касаційної скарги, що спірний договір страхування майна В№157860 від 17 січня 2014 року та договір страхування майна №20/01-К0024990 від 16.08.2013 р. укладені стосовно одного об'єкта страхування, не можуть бути підставою для скасування рішення у справі, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та текстом оскаржуваних рішень і постанови.

Так судами надавалась оцінка вказаним доводам відповідача та було встановлено, що :

- окрім майна, що перетинається за договором страхування майна В№157860 від 17 січня 2014 року та договором страхування майна №20/01-К0024990 від 16.08.2013 р, застрахованими об'єктами є і інше, згідно додатку №1, №2, №3 до договору страхування В №157860 від 17.01.2014р. та змісту самого правочину, що не є одним і тим самим, яке застраховано за договором страхування майна юридичних осіб, що є предметом застави/іпотеки №20/01-К0024990 від 16.08.2013р., з урахуванням додаткової угоди №1 від 10.12.2013р. до цього договору.

- відсутні підстави вважати означені договори укладеними стосовно одного об'єкта;

- ці правочини, за виключенням майна, що перетинається укладено з різними страховиками, а отже у цьому випадку не має місце подвійне страхування.

Доводам скаржника про суттєві зміни страхової суми, страхового платежу та страхового тарифу за спірним договором судом попередніх інстанцій також надавалась оцінка, згідно якої за відсутності майна за інвентарними номерами: 751 (пункт 19), 814 (п.21), 822 (п.42), 436 (п.78), 752 (п.79), 437 (п.80), 753 (п.81), 652-663 (п.п.167-178), 672-673 (п.п.179-180), 664-667 (п.п.181-184), 433 (п.185), 670-671 (п.п.186-187), 674-677 (п.п.187-191), 434-435 (п.п.202,203) у складі об'єктів страхування, оспорюваний правочин був би вчинений і без нього, із застосуванням того ж страхового тарифу, що встановлений у розділі 6 договору страхування В №157860 від 17.01.2014 р.

Отже, оскільки скаржником правомірних висновків судів попередніх інстанцій не спростовано, а судом касаційної інстанції порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, судом не виявлено, то колегія суддів визнає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 у справі №905/3338/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді: Г.А.Кравчук

Г.М. Мачульський