ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 5023/4346/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Погребняка В.Я., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу виконуючого обов'язки ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 арбітражного керуючого Ющенко В.М., м. Харківна постановувід 17.08.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 5023/4346/11 господарського суду Харківської області про банкрутствофізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харківза участю кредиторів в. о. ліквідатораЮщенко В.М., м. Харківв судове засідання представники сторін не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 05.09.2012 у справі № 5023/4346/11 фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4, боржник) було визнано банкрутом в порядку ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство), відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Яновського С.С.

Ухвалою від 26.08.2015 ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Ющенко В.М. (далі - ліквідатор, скаржник).

У березні 2016 року до місцевого господарського суду від публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк", кредитор) надійшла скарга на дії та бездіяльність ліквідатора боржника арбітражного керуючого Ющенко В.М., відповідно до якої кредитор просив повноваження Ющенко В.М. у цій справі припинити, ліквідатором боржника призначити арбітражного керуючого Онищенко К.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2016 (суддя - Суслова В.В.) в задоволенні скарги ПАТ "УкрСиббанк" за вх. № 9336 на дії та бездіяльність ліквідатора відмовлено.

Суд першої інстанції в якості істотної підстави для відмови у задоволенні вказаної скарги посилався на те, що ліквідатор діяв в межах повноважень, передбачених ст. 25 Закону про банкрутство та ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI). Суд зазначив, що всі необхідні дії ліквідатор вчиняв, проміжні звіти подав, а затягування процедури банкрутства відбулося в силу об'єктивних обставин, що не залежали від волі останнього з огляду на оскарження аукціону в межах справи про банкрутство боржника.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 (судді: Тарасова І.В. - головуючий, Здоровко Л.М., Шутенко І.А.) ухвалу суду першої інстанції від 11.07.2016 скасовано, скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково, усунуто арбітражного керуючого Ющенко В.М. від виконання обов'язків ліквідатора боржника по справі № 5023/4346/11, Ющенко В.М призначено виконуючим обов'язків ліквідатора боржника до призначення нового ліквідатора у встановленому законом порядку, в іншій частині в задоволенні скарги кредитора відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою від 05.09.2012 про визнання боржника банкрутом та ухвалою від 26.08.2015 про призначення Ющенко В.М на ліквідатора покладено ряд обов'язків, зокрема щодо щомісячного звітування суду про хід проведення ліквідаційної процедури, між тим ліквідатором боржника, з огляду на постійну відсутність у судових засіданнях, невиконання вимог рішень суду, не вчинення дій щодо виділення частки майна з спільної сумісної власності боржника та інше свідчить про недобросовісне виконання останнім обов'язків ліквідатора.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати. Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 30, 32 Закону про банкрутство. Скаржник, зазначає, що ліквідаційна процедура досі триває у зв'язку з оскарженням кредиторами аукціону та договору купівлі-продажу, а не з його вини.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 47-49 Закону про банкрутство, яка передбачає процедуру банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина.

Згідно з ч. 6 ст. 31 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб та інше.

Крім того, ч. 12 ст. 30 Закону про банкрутство визначено, що ліквідатор зобов'язаний на вимогу суду надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою від 05.09.2012 про визнання боржника банкрутом, з поміж іншого, встановлено перелік дій, які повинен виконувати ліквідатор банкрута в ході проведення ліквідаційної процедури у цій справі про банкрутство, а саме: виконати ліквідаційну процедуру, про що надати до суду обґрунтований звіт про виконану роботу, докази щодо стягнення дебіторської заборгованості та інші документи, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури та щомісячно надавати суду звіт про хід ліквідаційної процедури.

Між тим, ухвалою від 26.08.2015 якою призначено ліквідатора боржника арбітражного керуючого Ющенко В.М, останнього додатково зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі відповідно до норм закону та вимог постанови від 05.09.2012, надати суду звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури.

Разом з тим, ухвалами місцевого господарського суду від 09.02.2016, 01.03.2016, 07.04.2015, 16.06.2016 ліквідатора повторно було зобов'язано завершити ліквідаційну процедуру у встановленому законом порядку та надати до суду відповідний звіт.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 22.03.2016 та 12.05.2016 суд зобов'язав арбітражного керуючого Ющенко В.М надати пояснення та відзив на скаргу кредитора на його дії та бездіяльність.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, подані до господарського суду 16.06.2016 та 29.06.2016 звіти ліквідатора не відповідали належному змісту, оскільки містили інформацію про проведену роботу попередніх ліквідаторів боржника арбітражних керуючих Яновського С.М. та Клочка О.М. та відомості щодо того, що діючий ліквідатор Ющенко В.М. подав вимогу про передачу необхідних документів по справі та отримав їх тільки 08.06.2016.

Як вбачається, призначений 26.08.2015 на посаду ліквідатора боржника арбітражний керуючий Ющенко В.М., отримала від попереднього ліквідатора документи по цій справі 08.06.2016, тобто через сім місяців.

Між тим, ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство встановлено, що протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.

Натомість, арбітражний керуючий є посадовою особою боржника, що призначається на підставі судового рішення та зобов'язаний діяти в межах прав та обов'язків, покладених на нього Законом про банкрутство з дотриманням передбачених, вказаним Законом, всіх строків, у тому числі, щодо витребування та отримання необхідної документації.

У даному випадку, всупереч вимогам ст. 43, 33 ГПК України, ліквідатор Ющенко В.М. вказуючи на те, що документи по цій справі нею отримані тільки через сім місяців (08.06.2016), не надано доказів у підтвердження того, що нею були вчинені всі належні дії для отримання відповідної документації вчасно з метою здійснення своєї діяльності в якості ліквідатора боржника невідкладно з моменту призначення.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, ліквідатором Ющенко В.М., не надано доказів здійснення дій направлених на виділення частки сумісної власності боржника з метою її подальшої реалізації та отримання коштів для задоволення вимог кредиторів.

Не зважаючи на наявність у боржника депозитарного банківського рахунку, відкритого у зв'язку з отриманням коштів від продажу майна боржника попереднім ліквідатором, Ющенко В.М. не вжито заходів з метою отримання інформації про наявність коштів боржника, на рахунку ліквідованої банківської установи "Золоті ворота". Між тим, у судові засідання останній не з'являвся, фактичної участі у справі про банкрутство боржника не приймав.

Отже, протягом ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута Ющенко В.М. не було здійснено обов'язків визначених ст. 25 Закону про банкрутство та відповідними судовими рішеннями у цій справі про банкрутство.

Доводи касаційної скарги щодо того, що ліквідаційна процедура затягується з об'єктивних обставин, а не з вини ліквідатора, судом до уваги не приймаються з огляду на таке.

Як вбачається предметом розгляду суду касаційної інстанції є спір про дії та бездіяльність арбітражного керуючого Ющенко В.М. натомість, останній в обґрунтування своєї правової позиції вказує на оспорення аукціону, проведеного в межах ліквідаційної процедури боржника, що на його думку, є поважною причиною невиконання покладених на нього законом та судом обов'язків щодо надання звіту та завершення ліквідаційної процедури.

Між тим, колегія суддів зазначає, що оспорення аукціону у цій справі про банкрутство є окремою процесуальною дією учасників провадження у справі та ніяким чином не може бути причиною бездіяльності ліквідатора, на якого в розумінні ст.ст. 31, 25 Закону про банкрутство покладено ряд функцій учасника провадження у справі про банкрутство.

Однак ліквідаційна процедура у даній справі триває близько чотирьох років, тоді як відповідно до ст. 22 Закону про банкрутство максимальний строк ліквідаційної процедури повинен становити 18 місяців. Процесуальні дії суду у справі про банкрутство мають вчинятися чітко у строки, встановлені Законом про банкрутство. Необґрунтоване затягування таких строків призводить до настання ряду негативних правових наслідків. Зокрема, збільшуються судові витрати на здійснення провадження у справі про банкрутство (оплата послуг арбітражного керуючого, витрати на зберігання майна боржника тощо), які сплачуються конкурсними кредиторами. У зв'язку з чим, якщо ліквідатор працює неефективно, то його дії повинні своєчасно оскаржуватись у порядку ч. 4 ст. 25 Закону про банкрутство.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам матеріального права, підстав для його зміни або скасування не вбачається.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу виконуючого обов'язки ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 арбітражного керуючого Ющенко В.М. залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 у справі № 5023/4346/11 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.Я. Погребняк

О.Є. Короткевич