ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року Справа № 910/14520/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Картере В.І.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 (головуючий суддя Алданова С.О., судді Мартюк А.І., Зубець Л.П.)на рішенняГосподарського суду міста Києва від 25.08.2015 (суддя Ярмак О.М.)у справі№ 910/14520/15 Господарського суду міста Києваза позовомОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_5, 2. ОСОБА_6,провизнання недійсним рішення позачергових загальних зборів ТОВ "КВІТКА ЕКСПРЕС" від 22.01.2015,За участю представників: позивачаОСОБА_7,відповідачаОСОБА_8, ОСОБА_9,третьої особи-1ОСОБА_8, ОСОБА_9,третьої особи-2ОСОБА_8, ОСОБА_9,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 у справі №910/14520/15 відмовлено в позові ОСОБА_4 до ТОВ "КВІТКА ЕКСПРЕС" про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів вказаного товариства від 22.01.2015.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити та визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів ТОВ "КВІТКА ЕКСПРЕС" від 22.01.2015.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 60, 61 Закону України "Про господарські товариства", ст. 38 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що позачергові загальні збори учасників відповідача були неповноважними, протокол зборів було сфальсифіковано, а порядок скликання та проведення зборів було порушено.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до протоколу № 1/2005 від 14.10.2005 зборів засновників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було створено ТОВ "Квітка Експрес", затверджено його статут; статутний фонд було вирішено створити у розмірі 33.200,00 грн., затверджено частки учасників у статутному фонді: ОСОБА_5 - 50 % та ОСОБА_6 - 50 %.

27.10.2005 було зареєстроване ТОВ "Квітка Експрес".

Рішенням загальних зборів товариства, оформленим протоколом №1/2010 від 27.12.2010, позивача - ОСОБА_4 було включено до складу учасників ТОВ "Квітка Експрес", затверджено збільшення статутного капіталу товариства та новий розподіл часток та голосів між учасниками товариства, внесено зміни до статуту.

Вказаним рішенням зборів ОСОБА_4 було обрано на посаду директора товариства з 01.01.2011.

Згідно з п. 3.1 статуту відповідача (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників від 27.12.2010, учасниками товариства є громадяни України ОСОБА_5, ОСОБА_6 та позивач - ОСОБА_4

Відповідно до п. п. 6.1, 6.2 статуту розмір статутного капіталу становить 55.334,00 грн., який поділено між учасниками на частки: ОСОБА_5- 16.600,00 грн. (майновий та грошовий внески) - 30 %, ОСОБА_6 - 16.600,00 грн. (майновий та грошовий внески) - 30%, ОСОБА_4 - 22.134,00 грн. (грошовий внесок) - 40 %.

Відповідно до п. 11.1 статуту вищим органом товариства є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

22.01.2015 відбулись позачергові загальні збори учасників відповідача, оформлені протоколом № 2/2015, з таким порядком денним: про затвердження звіту директора товариства за 2011 - 2014 роки; про відкликання (звільнення) директора товариства; про обрання нового директора товариства; про виключення учасника із складу учасників товариства; про правові наслідки виключення учасника із складу учасників товариства; про надання повноважень новому директору товариства.

Відповідач не заперечує проти автентичності відбитку печатки на вказаному протоколі, а матеріали справи не містять доказів, які свідчили б про втрату, викрадення зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

Відповідно до зазначеного протоколу на цих зборах були присутні всі учасники товариства, які ухвалили: визнати незадовільною діяльність товариства, а діяльність директора ОСОБА_4 такою, що суперечить чинному законодавству та статуту, порушує права учасників; відкликати з посади директора товариства ОСОБА_4, зобов'язати його передати новообраному директору оригінал статуту та печатку та всі реєстраційні та фінансово-господарські документи товариства; обрати ОСОБА_6 на посаду директора; зняти з розгляду питання порядку денного щодо виключення учасника зі складу учасників, визнати необхідним скликати наступні позачергові збори; надати новому директору необхідні повноваження організувати державну реєстрацію зазначених у протоколі змін.

23.01.2015 на підставі протоколу від 22.01.2015 до Єдиного державного реєстру були внесені зміни щодо керівника відповідача.

Спір у справі виник у зв'язку з порушенням, на думку позивача, його корпоративних прав, що відбулось внаслідок протиправного скликання та проведення позачергових загальних зборів товариства, з огляду на що рішення цих зборів, оформлене відповідним протоколом, підлягає визнанню недійсним.

У позовній заяві позивач вказує, що в період з 27.12.2010 по теперішній час на загальних зборах учасників товариства питання про зміну керівника не вирішувалось, а самі загальні збори учасниками не скликались.

Водночас позивач вказує, що протокол № 2/2015 від 22.01.2015 був підроблений, оскільки в протоколі вказано, що ОСОБА_4 був присутній на загальних зборах, що не відповідає дійсності, оскільки він не був присутній та не був повідомлений про скликання загальних зборів 22.01.2015.

Колегія суддів відзначає, що суди попередніх інстанцій дослідили і критично оцінили надані позивачем докази на підтвердження вказаної вище обставини, о тому суд касаційної інстанції в силу обмежених законом процесуальних повноважень не може їх переоцінити.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент проведення вищевказаних загальних зборів) у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної одній мінімальній заробітній платі, діючій на момент його створення.

До моменту реєстрації ТОВ кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Учаснику ТОВ, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Водночас згідно з ч. 7 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент проведення загальних зборів) збільшення статутного капіталу ТОВ допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.

Як встановлено судами, матеріали справи не містять доказів внесення учасниками попереднього складу ТОВ "КВІТКА ЕКСПРЕС" вкладів у повному обсязі, що впливає на правомірність рішення загальних зборів в частині збільшення статутного капіталу товариства та можливість включення у зв'язку із цим до його складу позивача та визначення обсягу правосуб'єктності останнього щодо наявних у нього корпоративних прав.

Разом із тим відносини між товариством і його учасниками щодо внесення (сплати) ними своїх вкладів до статутного капіталу та виконання ними своїх обов'язків врегульовані, насамперед, нормами ЦК України (ст.ст. 117, 144), ГК України (ч. 3 ст. 88), Законом України "Про господарські товариства" (ст.ст. 11, 52) установчими та статутними документами.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 05.02.2013 № 1-рп/2013, при визначенні повноважності загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та результатів голосування за прийняття їх рішень враховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства з обмеженою відповідальністю, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів тільки протягом першого року з дня державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю.

При цьому вказане рішення не дає тлумачення повноважності загальних зборів після спливу однорічного строку з дня державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю у випадку подальшого недотримання ним та його учасниками імперативних приписів ч. 3 ст. 144 ЦК України і ч. 2 ст. 52 Закону "Про господарські товариства".

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 N 1-рп/2013 підкреслено імперативність норм, закріплених у частині третій статті 144 ЦК України і частині другій статті 52 Закону "Про господарські товариства", якими передбачено дії, які належить вживати господарському товариству в разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку, зокрема, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Судами встановлено, що матеріали справи не містять, а сторонами не надано доказів, які підтверджували б або спростовували факт дотримання вимог чинного законодавства в частині внесення в повному обсязі своїх вкладів у грошовій формі як учасниками відповідача у попередньому складі, так і його учасниками наступного складу, до якого увійшов позивач.

Крім цього в порушення імперативних приписів ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" ТОВ "КВІТКА ЕКСПРЕС" не виконало зобов'язань зі зменшення свого статутного капіталу або ліквідації товариства, а тому з наданих сторонами доказів та матеріалів справ достеменно встановити розмір фактичних та документально підтверджених внесків учасників товариства, що визначають обсяг їх корпоративних прав та, відповідно, наявність або відсутність кворуму, не виявляється можливим.

Судами також встановлено, що впродовж 2011 - 2015 років загальні збори ТОВ "КВІТКА ЕКСПРЕС" не проводились, що вказує на недотримання вимог вищенаведених приписів чинного законодавства щодо повної сплати його учасниками визначених статутом внесків або, як наслідок, невиконання обов'язку щодо вчинення юридично-значимих дій, пов'язаних зі зменшенням статутного капіталу або ліквідації товариства, а також підтверджує доводи відповідача про систематичне невиконання позивачем своїх обов'язків як директора товариства та перешкоджання досягненню його цілей.

Разом з тим, виходячи з фактів, встановлених судами в процесі розгляду справи, правової кваліфікації відносин сторін, а також аналізу змісту протоколу порядку денного від 22.01.2015 та рішення товариства, що є предметом позову у цій справі, суди дійшли обґрунтованого висновку, що прийняте рішення стосується виключно питань діяльності виконавчого органу товариства та не порушує саме корпоративних (а не трудових) прав позивача, котрий, як встановлено судами, про проведення загальних зборів повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення, що є предметом позову у цій справі) повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Розглядаючи корпоративні спори, слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст.ст. 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст.ст. 40, 45 Закону України "Про господарські товариства").

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, необхідно оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Якщо за результатами розгляду справи такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.

З огляду на встановлені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком судів, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів ТОВ "Квітка Експрес" від 22.01.2015 є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо тверджень скаржника про порушення судами норм процесуального права в частині витребування доказів колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 4-3 ГПК та ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання (п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Таким чином витребування доказу є правом, а не обов'язком суду. При цьому суд вправі відхилити клопотання про витребування доказу, якщо цей доказ не стосується справи або недопустимий, а також якщо певні обставини підтверджені іншими доказами, які є в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі № 910/14520/15 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець В.І. Картере