ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року Справа № 914/1671/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддіБакуліна С.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиПершого заступника військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону Українина постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі914/1671/15Господарського судуЛьвівської областіза позовомВійськового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України, в інтересах держави, в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах позивач 1 Обєднаний загін Державної спеціалізованої служби транспорту - військова частини Т0110до1.Львівської міської ради, 2.Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаЛьвівське міське управління внутрішніх справ ГУ МВС України у Львівській областіпровизнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради від 24.05.2012 №159,в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Нікітенко В.О., Єрофеєв А.В.,- відповідача 1:Тарасович О.І.,- відповідача 2:Рубель С.П.- третьої особи: - військовий прокурор - ГПУне з'явились, Гальчинський С.О., Грищенко М.А.ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Львівської гарнізону Західного гарнізону України в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Об'єднаного гарнізону Державної спеціалізованої служби транспорту військової частини Т0110 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Львівське міське управління внутрішніх справ ГУ МВС України у Львівській області про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради від 24.05.2012 № 1509

Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Коссак С.М.) від 03.03.2016 у справі №914/1671/15 позовні вимоги Військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, Першого об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту - військова частина Т0110, до відповідача 1: Львівської міської ради, до відповідача 2: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача: Львівське міське управління внутрішніх справ ГУ МВС України у Львівській області, про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради від 24.05.2012р. № 1509 задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 24.05.2012 року № 1509 "Про надання у довгострокове користування нежитлових приміщень на вул. Листопадового Чину, 10, м. Львів. Позов в частині вимоги до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради - залишено без розгляду. Стягнуто з Львівської міської ради в доход Державного бюджету України 1 218,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 03.03.2016 Львівська міська рада подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не долучено до позовної заяви ні договору оренди, ні будь-яких інших доказів в обгрунтування підставності заявленого позову; позивач не є орендарем будівлі на вул. Листопадового Чину,10 у м. Львові, а договори оренди, які укладались раніше, не можуть підтверджувати наявність орендних відносин на час подання заявленого позову. Щодо іншої підстави заявленого позову - рішення виконавчого комітету міської ради від 26.12.2006р. №1463 "Про надання в оренду нежитлових приміщень на вул. Листопадового Чину, 10" апелянт вказує, що рішенням виконавчого комітету міської ради від 11.05.2007 року №292 вказане рішення було відмінене.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 914/1671/15 апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено. Рішення Господарського суду Львівської області скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до Львівської міської ради та до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради відмовлено.

Не погоджуючись з Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 перший заступник військового прокурору Львівського гарнізону звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 914/1671/15 та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2016, посилаючись на порушення Львівським апеляційним господарським судом норм права, зокрема, ст.ст. 43, 47, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 55, 129 Конституції України.

Ухвалою від 28.11.2016 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -. Яценко О.В., суддів - Бакуліна С.В., Поляк О.І. касаційна скарга першого заступника військового прокурору Львівського гарнізону прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 22.12.2016.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що на виконання вимог указу Президента України від 27.01.2003 № 46 "Про передачу залізничних військ Збройних Сил України у підпорядкування Міністерству транспорту України", залізничні війська Збройних Сил України передано з підпорядкування Міністерства оборони України до Міністерства транспорту та зв'язку України і перетворено на Державну спеціальну службу транспорту.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 390 військову частину А 0554 залізничних військ перетворено в 1-ий об'єднаний загін Державної спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв'язку (військову частину Т 0110), про що також надано довідку №30/38 від 29.10.2004 року та витяг з Наказу Міністра транспорту та зв'язку України від 14.09.2004 №3т. Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №376010 місцезнаходженням 1-ого об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту є м. Львів, вул. Листопадового Чину, 10.

Ухвалою Львівської міської ради від 24.05.2012 № 1509, надано у довгострокове користування Львівському міському управлінню Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області нежитлові приміщення загальною площею 2038,1 кв.м. на вул. Листопадового Чину,10 терміном на 10 років для службових потреб; Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики укласти договір оренди згідно з цією ухвалою.

Крім того, судами встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності від 08.10.2007 №Г - 02558, Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, номер витягу 34584422, реєстраційний номер майна 20647404, виданого ОКП ЛОР "БТІ та ЕО", будівля під літ. А-3, що знаходиться за адресою вул. Листопадового Чину, 10 у м. Львові заг. площею 2038,1 кв.м. належить на праві комунальної власності територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 26.10.2007 № 904 виконавчий комітет доручив ЛКП "Агенція ресурсів Львівської міської ради" прийняти на баланс будівлю на вул. Листопадового Чину, 10 та передати її на баланс департаменту містобудування.

Одночасно, судами встановлено, а сторонами не заперечується, що 07 грудня 1945 року виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів прийнято постанову № 1623, відповідно до якої будинок № 10 по вул. Міцкевича у м. Львові передано на орендних умовах УВР-20 (військова частина 33038).

В подальшому 04.01.1955 року між військовою частиною 33138 та Житловим управлінням укладено договір на довгострокову оренду нежитлових приміщень №10 по вул. Міцкевича терміном на 10 років.

23.12.1955 року виконкомом Львівської міської ради депутатів трудящих прийнято рішення №1370 про продовження терміну оренди з в/ч 33138 на будинок №10 по вул. Міцкевича на 5 років.

Представниками сторін було зазначено, що 01 січня 1990 року з військовою частиною А 0554 (правонаступник військової частини 33038) було підписано договір № 80 оренди даного приміщення. Однак, оригіналу чи копії такого договору жодною зі сторін та прокурором не подано в матеріали справи. Натомість наявна копія повідомлення-претензії від 23.01.1995 року, яке адресоване орендарю в/ч 33038, та в якому зазначено, що у зв'язку з порушенням орендарем умов договору оренди №80 від 01.01.1990 року про оренду приміщення за адресою м. Львів, вул. Листопадового Чину,10 такий договір оренди розривається з 31.01.1995 року.

Рішенням виконавчого комітету від 26.12.2006 №1463, виконком вирішив надати в оренду 1-му об'єднаному загону Державної спеціальної служби транспорту нежитлові приміщення будівлі на вул. Листопадового Чину,10 загальною площею 2038,1 кв.м. терміном на 182 дні; управлінню комунального майна у тримісячний термін укласти договір оренди згідно з цим рішенням.

На підтвердження вжиття позивачем заходів на укладення договору оренди надано лист №25/111 від 09.04.2012, зі змісту якого вбачається, що позивач звертався до голови міста Львова з проханням щодо вирішення питання прийняття виконавчим комітетом Львівської міської ради рішення про надання в оренду 1-му об'єднаному загону Держспецтрансслужби (військова частина Т0110) нежитлового приміщення на вул. Листопадового Чину, 10 у м.Львові.

Як зазначено в листі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради №23-02-1553 від 23.05.2012, на підставі рішення №1463 останнім підготовлено проект договору оренди, що передбачав договірні відносини між управлінням комунальної власності та 1-м об'єднаним загоном Державної спеціальної служби транспорту терміном на 182 дні, однак, зазначений проект договору оренди не був підписаний, оскільки під час його візування, виконавчим комітетом прийнято рішення від 11.05.2007р. №292 "Про розгляд протесту прокурора міста Львова від 03.05.2007 №243", яким відмінено рішення виконкому від 26.12.2006р. №1463 "Про надання в оренду нежитлових приміщень на вул. Листопадового Чину, 10", що унеможливило підписання проекту договору оренди.

Рішенням від 07.12.2007 року №1101 було відмінено рішення виконавчого комітету від 11.05.2007р. №292 "Про розгляд протесту прокурора міста Львова від 03.05.2007 №243", яким було відмінено рішення від 26.12.2006р. №1463.

Однак, на виконання рішення від 26.12.2006 №1463 договір оренди так і не був укладений.

Надалі 25.04.2012 на ім'я міського голови звернулося Головне управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (вх. № 1.7-6327 від 25.04.2012) з проханням розглянути на сесії Львівської міської ради 26.04.2012 питання про виділення приміщення на вул. Листопадового Чину, 10 у користування ЛМУ ГУМВС терміном на 10 років. Аналогічне клопотання подане до Львівської міської ради 03.05.2012 року (вх. № 1.7-6660).

Відповідно до ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Доказів договірних відносин між сторонами матеріали справи не містять, а тому і відсутнє у позивача переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

Натомість Фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону (ч. 1 ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Згідно з Розділом 2 Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 року №897 "Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова", (копія долучена до матеріалів справи) об'єктом оренди можуть бути цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), що є власністю територіальної громади м. Львова, інше окреме індивідуально визначене майно.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, у тому числі установи та організації, що фінансуються за рахунок відповідних бюджетів, отримують об'єкти в оренду поза конкурсом за рішенням міської ради або уповноваженого нею виконавчого органу (п.1.6 Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова).

Розділом 3 вказаного Положення регламентовано ініціативу (пропозицію) щодо оренди майна та порядок її розгляду. Так, надання майна в оренду здійснюється за ініціативою претендентів на оренду, орендодавця, міської ради, її виконавчих органів, балансоутримувачів майна. Подані у встановленому порядку пропозиції щодо оренди (суборенди) майна за затвердженою процедурою готуються управлінням комунальної власності департаменту економічної політики на розгляд комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м.Львова. Комісія, розглянувши матеріали, підготовлені управлінням комунальної власності департаменту економічної політики, враховуючи потребу розміщення бюджетних установ і організацій, наявні щодо цього пропозиції відповідної районної адміністрації, відповідного органу місцевого самоврядування, комерційну привабливість об'єкта оренди, приймає рішення щодо рекомендацій з подальшого використання майна. Рішення комісії оформляється протоколом, який підписується всіма членами комісії, присутніми на засіданні. За бажанням членів комісії, незгідних з прийнятим рішенням, у протоколі засідання комісії зазначається їх особиста думка. Секретар комісії, який призначається головою комісії з працівників управління комунального майна, у 5-денний термін готує витяги з протоколів засідання комісії та передає орендодавцеві для підготовки відповідних проектів рішень виконкому, розпоряджень міського голови, наказів начальника управління комунального майна. Рішення комісії має рекомендаційний характер і підлягає затвердженню рішенням виконкому, розпорядженням міського голови, наказом начальника управління комунального майна у межах визначених повноважень (п.п.4.9, 4.10 Положення Про комісію з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м.Львова, затвердженого рішенням Львівської міської ради №253 від 25.03.2005 року, чинного станом на прийняття оскаржуваної ухвали міської ради).

Як встановлено судами попередніх інстанцій щодо підстави прийняття ухвали від 24.05.2012 №1509 відповідачем 1 надано інформаційну записку до проекту ухвали "Про надання у довгострокове користування нежитлових приміщень на вул. Листопадового Чину, 10", з якої вбачається, що 25.04.2012 року відбулося засідання комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м.Львова. Проведення такого засідання комісії вбачається також з листа Управління комунальної власності вих.№2302-1553 від 23.05.2012 року.

Згідно з ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Прокурор вважає, що оскаржуваною ухвалою порушено інтереси держави - Міністерства інфраструктури України в особі Першого об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина Т0110), оскільки передислокація позивача в інше приміщення призведе до значних фінансових, кадрових та соціально-побутових проблем, не вирішення яких практично унеможливить виконання покладених на нього завдань.

Одночасно позивачем подано докази фактичного його перебування у приміщеннях на вул. Листопадового Чину, 10 на даний час (акт №837-НП/15 від 15 жовтня 2015 року, договори з комунальними службами на вивезення твердих побутових відходів, на подачу води, на постачання електричної енергії).

Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст.34 ГПК України, передбачає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, не підтверджено наявності між позивачем та відповідачами договірних відносин щодо користування спірними приміщеннями, у матеріалах справи відсутні договори оренди, які б підтверджували право позивача на користування приміщеннями по вул. Листопадового Чину,10 та заборону надавати такі приміщення відповідачем 1 іншій особі (у даному випадку органу державної влади) поза конкурсом. Фактичне користування позивачем відповідними приміщеннями не має правових підстав, а тому не доводить того твердження, що спірні приміщення не могли передаватися в оренду.

Отже, на момент прийняття оскаржуваної ухвали у Львівської міської ради були відсутні правові обмеження щодо розпорядження майном, яке перебуває у комунальній власності.

Доводи скарги слід відхилити, як такі, що зводяться до намагання встановити інші обставини та заперечити правові висновки суду апеляційної інстанції на підставі переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного перегляду справи, визначені нормами процесуального закону.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, апеляційним господарським судом вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі судового акту.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду, який відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 914/1671/15 Господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна О.І. Поляк