Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № Б-50/216-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Коваленка В.М.

Куровського С.В.

За участю : представника ПАТ "УкрСиббанк" - Ігнатенка В.Л.; ліквідатора ФОП ОСОБА_3- Кошовського С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ліквідатора ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Кошовського С.В.

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від

06.05.2014 по справі № Б-50/216-10 за заявою ФОП ОСОБА_5 до ФОП ОСОБА_3 про визнання банкрутом, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2010 порушене провадження по справі № Б-50/216-10 про банкрутство ФОП ОСОБА_3, на підставі ст.ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Харківської області від 17.02.2011 по справі № Б-50/216-10 боржника - ФОП ОСОБА_3 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Кошовського С.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2014 /суддя : Усатий В.О. / затверджено звіт ліквідатора боржника Кошовського С.В. та ліквідаційний баланс ФОП ОСОБА_3, провадження по справі № Б-50/216-10 припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 по справі № Б-50/216-10 / колегія суддів у складі : Крестьянінов О.О., Фоміна В.О., Хачатрян В.С./ ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.01.2014 про затвердження звіту ліквідатора боржника та ліквідаційного балансу скасовано, відмовлено в затверджені звіту ліквідатора боржника та ліквідаційного балансу ФОП ОСОБА_3, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

В касаційній скарзі ліквідатор ФОП ОСОБА_3 арбітражний керуючий Кошовський С.В. просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.05.2014, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції постановлено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.01.2014 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження по справі № Б-50/216-10 залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення ліквідатора боржника Кошовського С.В., який підтримав подану касаційну скаргу в повному обсязі та представника ПАТ "УкрСиббанк", який заперечував проти поданої касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провадження по даній справі про банкрутство здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19 січня 2013.

Як вбачається із матеріалів справи, до Господарського суду Харківської області 23.01.2014 подано звіт ліквідатора боржника та ліквідаційний баланс ФОП ОСОБА_3, складеного станом на 23.01.2014. Із поданого звіту ліквідатора боржника вбачається, що станом на час закінчення ліквідаційної процедури дебіторської заборгованості, рухомого та нерухомого майна, земельних ділянок, сільськогосподарської техніки, грошових коштів у боржника не залишилось, виявлені активи : заставне нерухоме майно були включені до ліквідаційної маси боржника та реалізовані на відкритих торгах, в результаті чого були частково задоволені вимоги заставних кредиторів - ПАТ "Альфа Банк" на суму 31 68063,00 грн та ПАТ "УкрСиббанк" на суму 60 339,00 грн.

Як вбачається із ліквідаційного балансу ФОП ОСОБА_3 станом на 23.01.2014 залишились непогашеними вимоги кредиторів : ПАТ "Альфа Банк" на суму 44421750,80 грн, ПАТ "УкрСиббанк" на суму 90 5907,03 грн та вимоги ФОП ОСОБА_5 на суму 288372,00 грн (т.7, а.с.30).

Ухвала господарського суду першої інстанції від 25.01.2014, якою затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припинено провадження по справі, мотивована тим, що у станом на час завершення ліквідаційної процедури у ФОП ОСОБА_3 відсутнє рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, тобто, будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів, грошова сума яких складає 45616029,83 грн, реалізація майна боржника проведена у відповідності до вимог чинного законодавства і матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам ст.ст.22-34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 25.01.2014, Харківський апеляційний господарський суд виходив з того, що припинивши провадження по справі, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ліквідатором боржника використовувалося декілька рахунків для акумулювання коштів від реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів, що є порушенням вимог ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім того розподіл коштів отриманих в ліквідаційній процедурі від реалізації майна банкрута в більшій частині був здійснений без відповідного рішення господарського суду.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном та припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Згідно із ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; ліквідатор з підстав, передбачених ч.10 ст.17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника та вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Згідно із ч.1 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом апеляційної інстанції, у ліквідаційному балансі боржника станом на 23.01.2014 року в активах банкрута на початок ліквідаційної процедури відображено 3228,4 тис. грн., проте із зазначено балансу ФОП ОСОБА_3 неможливо встановити, з яких саме активів на початок ліквідаційної процедури складаються показники виявленої ліквідаційної маси (т.7, а.с.31).

Згідно із ч.3 п.7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

Відповідно до ч.ч. 7-9 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону. З основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі; інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Як правильно було встановлено судом апеляційної інстанції, в порушення вищевказаних вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошові кошти, які були отримані від реалізації майна, яке знаходилось в іпотеці ПАТ "Альфа -Банк" у сумі 3520070,00 грн зараховані на внутрішній банківський рахунок ПАТ "Альфа -Банк", а грошові кошти, що були отримані від реалізації майна, яке знаходилось в іпотеці ПАТ "УкрСиббанк", у сумі 140800,00 грн, були зараховані на рахунок ТБ "Правопорядок", та в подальшому, після відшкодування витрат ліквідатора пов'язаних з реалізацією майна, залишок в сумі 60339,00 грн перераховано на депозитний рахунок нотаріуса.

Згідно із п.1 ст.49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, в порушення вказаних вимог Закону розподіл коштів отриманих в ліквідаційній процедурі від реалізації майна банкрута в більшій частині був здійснений без відповідного рішення господарського суду, так як ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.11.2013 року задоволено клопотання про розподіл коштів отриманих від реалізації майна банкрута тільки в сумі 60339,00 грн, що знаходиться в заставі ПАТ "УкрСиббанк".

Частиною 2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про те, що господарський суд Харківської області, затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, належним чином не дослідив звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, не перевірив, чи відповідають дії ліквідатора боржника Кошовського С.В. при здійсненні ліквідаційної процедури всім вимогам ст.ст.23-26, 30, 32, 40, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Належним чином дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, Харківський апеляційний господарський суд дійшов до правильного висновку, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про затвердження звіту ліквідатора боржника та ліквідаційного балансу і припинення провадження по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній апеляційній постанові.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ліквідатора ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Кошовського С.В. залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від

06.05.2014 по справі № Б-50/216-10 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Коваленко В.М.

Куровський С.В.