Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 22.07.2014 року у справі №912/154/14 Постанова ВГСУ від 22.07.2014 року у справі №912/1...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.07.2014 року у справі №912/154/14

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № 912/154/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коваленка В.М., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників:

ПАТ "Кіровоградобленерго" - Баженової А.А. (дов. від 20.12.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2014

у справі № 912/154/14 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго"

до Державного підприємства "Дирекція Криворізького гірничо-

збагачувального комбінату окислених руд"

про стягнення 168 228, 59 грн. пені, інфляційних збитків та 3% річних

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Кіровоградобленерго" звернувся до господарського суду з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) до відповідача - Державного підприємства (ДП) "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд" про стягнення 168228,59 грн., з яких 27262, 86 грн. пені, 91275,08 грн. інфляційних, 49690,65 грн. - 3% річних. Вказує, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору від 22.09.2010, несвоєчасно розрахувався за споживану ним в період з 22.09.2010 по 30.07.2013 електроенергію, а тому на підставі умов договору та вимог цивільного законодавства відповідачу нараховані пеня, інфляційні та 3% річних.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2014 (суддя Коваленко Н.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд" на користь ПАТ "Кіровоградобленерго" 155 338,53 грн., з яких 27 262, 68 грн. пені, 78 385, 02 грн. інфляційних збитків, 49 690,65 грн. - 3% річних, 3 106,77 грн. судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 (колегія суддів у складі: Виноградник О.М. - головуючий, Джихур О.В., Лисенко О.М.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2014 скасовано частково в частині стягнення з відповідача 27262,68 грн. пені, в решті - рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2014 - залишено без змін.

Резолютивну частину рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2014 викладено в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд" м.Долинська Кіровоградської області на користь Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" м.Кіровоград 128 075 грн. 85 коп., з яких 78 385 грн. 02 коп. суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 49 690 грн. 65 грн. 3% річних, а також 2 561 грн. 51 коп. судового збору.

В задоволенні решти позову - відмовити."

В касаційній скарзі ПАТ "Кіровоградобленерго" просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 скасувати, залишити в силі рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2014. В обґрунтування посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст. 6 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та порушення норм процесуального права: ст.ст. 43, 105 ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 22.09.2010 між ВАТ "Кіровоградобленерго" (правонаступником якого є ПАТ "Кіровоградобленерго"; позивач по справі, "постачальник" за договором) та ДП "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд" (відповідач, "споживач" за договором) був укладений договір № 2, предметом якого був продаж постачальником споживачу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача в межах дозволеної потужності, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені в п.6 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач в своє чергу зобов`язався оплатити постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснити інші платежі згідно умов цього договору.

Сторонами також був підписаний додаток № 1 до договору № 2 від 22.09.2010 "Порядок розрахунків" відповідно до п.3 якого обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електроенергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про використану електричну енергію" за показами розрахункових засобів обліку в точках обліку, перелік яких надано в п.7 додатку до договору Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно з п.9 вищезазначеного додатку до договору, визначене право постачальника у разі несвоєчасного виконання споживачем розрахунків, обумовлених цим додатком, здійснити нарахування на суму загального боргу пені у розмірі 0,8% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, 3% річних і встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Судами встановлено, що відповідно п.2.2.2 р.2 договору позивач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання по поставці електроенергії, що підтверджується звітами відповідача про обсяги спожитої електроенергії та виставленими рахунками, відсутністю будь-яких претензій з боку відповідача щодо кількості, обсягів, якості поставленої електроенергії (а.с.23-169, т.1).

Відповідач в свої чергу неналежним чином виконував свої зобов`язання з оплати поставленої в період з 22.09.2010 по 30.07.2013 електроенергії, з простроченням, що підтверджується платіжними дорученнями, актами звірки розрахунків, підписаними сторонами, не спростовується відповідачем жодним доказом в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України (а.с.170-200, т.1, а.с.11-112, т.2).

Вищенаведене стало підставою для нарахування відповідачу за період з 01.10.2012р. по 30.07.2013: 27262,86 грн. пені 99 464,17 грн. суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 46 690,65 грн. - 3% річних.

Місцевий господарський суд, враховуючи встановлення факту прострочення оплати за поставлену електроенергія, задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 27262,68 грн. пені, 3% річних в сумі 49 690,65 грн. та 78 385,02 грн. - суми боргу з урахуванням індексу інфляції.

В частині нарахування суми інфляційних збитків з 01.10.2010р. по 09.01.2011 відмовлено у зв`язку із застосуванням до спірних відносин строку позовної давності оскільки позивач звернувся з позовом до господарського суду лише 20.01.2014.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, на підставі вимог ст.ст.99-101 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд погодився з вірним висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 78385,02 грн. суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 49690,65 грн. 3% річних, сплата яких прямо передбачена ч.2 т.625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому визнав помилковим висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача пені в сумі 27262,68 грн.

Так судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2008 у справі № 05-01/284/6-12а/10 про банкрутство відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів державного підприємства "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд" відповідно до частин 4-6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 року).

Ухвалою від 16.06.2009 введено процедуру санації боржника державного підприємства Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд на строк до 16.06.2010.

04.11.2010 ухвалою господарського суду Кіровоградської області строк процедури санації було продовжено на 6 місяців (а.с.154-157 т.3).

Ухвалами господарського суду Кіровоградської області від 04.03.2013, 02.10.2013 строк процедури санації знов було продовжено на 6 місяців.

Вищевказані ухвали господарського суду Кіровоградської області набрали законної сили, докази зміни або їх скасування відсутні.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 4 ст. 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Виходячи із змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог в частині стягнення пені, яка нарахована в період дії мораторію, є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 є такою, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, правових підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 по справі № 912/154/14 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коваленко В.М.

Куровський С.В.

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати