ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року Справа № 910/13370/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Корнілової Ж.О., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційноїскаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" напостанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2015у справігосподарського суду міста Києва №910/13370/15за позовомпублічного акціонерного товариства "Ізяславський Агропостач"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"провизнання угоди недійсною,

за участі представників сторін:

від позивача - Циганенко В.Ю.,

від відповідача - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

26.05.2015 публічне акціонерне товариство "Ізяславський Агропостач" звернулися до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про визнання угоди №64/07-12 про заміну кредитора в зобов'язанні від 02.07.2012 недійсною на підставі ст.203 ЦК України, оскільки зазначена угода суперечить законодавству України, моральним засадам суспільства та не спрямована на настання реальних наслідків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" заперечуючи проти позовних вимог стверджували, що права та охоронювані законом інтереси ПАТ "Ізяславський Агропостач" не порушено, оспорювана угода не суперечить вимогам чинного законодавства, тому відповідно до принципу презумпції правомірності правочину, закріпленого ст.204 Цивільного кодексу України, вважали угоду про заміну кредитора у зобов'язанні правомірною.

27.08.2015 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без змін 18.11.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Скрипка І.М., Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.) позов задоволено повністю, визнано недійсною з моменту укладення угоду про заміну кредитора у зобов'язанні №64/7-12 від 02.07.2012, укладену між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати ухвалені у справі постанову та рішення й відмовити у позові. Зазначали, що наявність судового рішення про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання, в силу чого у первісного кредитора виникло право вимоги щодо донарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат згідно договору купівлі-продажу №006-00ХМ товару на умовах відстрочення платежу від 12.03.2008.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, 12.03.2008 між ТОВ "Тридента Агро" (продавець) та ВАТ "Ізяславський Агропостач" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язався поставити покупцю товар, а останній - оплатити його вартість.

Також судами встановлено, що постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 змінено рішення господарського суду Хмельницької області у справі №21/1598 від 19.10.2009, стягнуто з позивача на користь ТОВ "Тридента Агро" 9 908,90 грн. курсової різниці, 500,00 грн. пені, 383, 46 грн. 3% річних, 1944,95 грн. індексу інфляції, 500,00 грн. штрафу, 2 500,00 грн., адвокатські та судові витрати. У частині припинення провадження у справі щодо стягнення основного боргу в сумі 18 883,00грн. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання зазначених судових рішень 05.02.2010 постановою ВДВС Ізяславського РУЮ було відкрито виконавче провадження про стягнення з ВАТ "Ізяславський Агропостач" на користь ТОВ "Тридента Агро" 16 343,18грн., та у зв'язку зі стягненням указаної суми, постановою від 08.11.2010 виконавче провадження було закрито.

26.01.2011 між ТОВ "Тридента Агро" та ФОП ОСОБА_5 укладено угоду № 114-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні за договором №006-00ХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.03.2008 щодо сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних нарахувань на суму 894,36грн.

02.07.12. між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" укладено угоду №64/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні, за яким ФОП ОСОБА_5 відступив ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" право вимоги щодо сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних втрат на підставі договору №006-00ХМ на суму 894,36грн.

Задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції обгрунтовано виходили з того, що угода №64/07-12 від 02.07.2012 суперечить вимогам діючого законодавства.

Приписами ст.ст.512, 514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналізуючи зазначені положення закону, касаційна інстанція виходить із того, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише щодо дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Як убачається із матеріалів справи, судовими рішеннями у справі №21/1598 господарського суду Хмельницької області встановлено, що ПАТ "Ізяславський Агропостач" виконали свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №006-00ХМ від 12.03.2008 у повному обсязі, у зв'язку з чим з позивача на користь ТОВ "Тридента Агро" стягнуто пеню, 3% річних та інфляційні нарахування, які були стягнуті у порядку виконавчого провадження у 2010 році.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Беручи до уваги вищенаведене, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, застосовуючи положення ст.ст.512, 514, 599, 629 Цивільного кодексу України, дійшли висновку, що вимоги зі сплати визначеної угодою №64/07-12 суми 894,36грн. пені, 3% річних та інфляційних втрат, на момент укладення цієї угоди не існувало. Тому, виходячи з приписів ст.ст.203, 215 ЦК України, суди попередніх інстанцій обгрунтовано визнали угоду про заміну кредитора №64/07-12 від 02.07.2012 недійсною з моменту її укладення.

Твердження заявника про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє правовідносин сторін і не звільняє боржника від виконання зобов'язання, не заслуговують на увагу та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, з яких убачається, що позивач свої зобов'язання по договору купівлі продажу перед первісним кредитором виконав у повному обсязі. Зазначені доводи були відхилені мотивованими висновками судів першої та апеляційної інстанції, що ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи та вимогах закону.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2015 у справі № 910/13370/15 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Ж.О. Корнілова

Суддя Л.В. Ковтонюк