ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 910/8327/16 Вищий господарський суд України в складі колегії:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Сибіги О.М., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 910/8327/16 Господарського суду міста Києваза позовомВиконувача обов'язків керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Хмельницькій області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" простягнення 25292,38 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :- позивачане з'явились - відповідачаРощина О.А.- ГПУТомчук М.О.

ВСТАНОВИВ :

В травні 2016 року Виконувач обов'язків керівника Хмельницької місцевої прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Хмельницькій області до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України", в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 21200,05 грн. - заборгованості по орендній платі, 1885,46 грн. - пені, 2206,87 грн. - штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.16 (суддя Чебикіна С.О.), залишеним без змін, з тих же підстав, постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (головуючий Реденко М.А., судді: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" на користь Державного бюджету України 20200,05 грн. основного боргу, 1885,46 грн. - пені та 2206,87 грн. - штрафу за період з вересня 2015 року по грудень 2015 року включно. В частині стягнення 1000,00 грн. основного боргу провадження припинено.

Учасники судового розгляду не скористалися своїм правом передбаченим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, відзив на касаційну скаргу не надали. Проте в силу приписів згаданої норми відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами попередніх інстанцій, Приватне акціонерне товариство "Телесистеми України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального, просить їх скасувати в частині задоволених вимог, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що наприкінці 2015 року відбулась зміна власника орендованого майна, а тому, на його думку Регіональне відділення фонду державного майна України по Хмельницькій області не може заявляти вимогу про стягнення заборгованості по орендній платі.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 14 серпня 2009 року між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Хмельницькій області (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Телесистеми України", який змінив свою організаційно правову форму на Приватне акціонерне товариство "Телесистеми України" (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 936.

Вподальшому, 13.09.2012 та 11.08.2015 між сторонами були укладені додаткові договори до договору оренди № 936 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 14.08.2009.

За умовами пункту 1.1. договору з урахуванням змін, внесених додатковим договором від 11 серпня 2015 року до договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - частину приміщення технічного поверху в будівлі вокзалу станції Хмельницький Південно-Західної залізниці (майно) площею 12.0 кв. м., яке розміщене за адресою: вул. Проскурівська, 92, м. Хмельницький, 29000 на технічному поверсі будівлі залізничного вокзалу, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу вокзалу станції Хмельницький ДТГО "Південно-Західна залізниця", ідентифікаційний код 25993143 (балансоутримувач).

Також, додатковим договором від 11.08.2015 було продовжено строк дії договору оренди строком на 2 роки 11 місяців, а саме, до 13 червня 2018 року включно.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що актом приймання-передавання індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 14 серпня 2008 року підтверджується факт передачі майна в користування, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно площею 12.0 кв. м., яке розміщене за адресою: вул. Проскурівська, 92, м. Хмельницький, 29000 на технічному поверсі будівлі залізничного вокзалу.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання за спірним договором щодо сплати орендних платежів належним чином та у встановлені строки не виконав, у зв'язку з чим допустив заборгованість перед позивачем за період з вересня 2015 по грудень 2015 року включно у загальному розмірі 21200,05 грн. Після звернення прокурора з даним позовом заборгованість сплачена частково, в розмірі 1000,00 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що розміщено на сайті http://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" створено 21.10.2015.

Листом № ц-2/4-3/3139-16 від 15.04.2016 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (відповідача у даній справі), що з початком фінансово - господарської діяльності ПАТ "Укрзалізниця" 01.12.2015 до товариства перейшли права та обов'язки за договорами оренди майна залізничного транспорту, переданого в оренду регіональними відділеннями Фонду державного майна України.

Також, у вказаному листі зазначено, що майно, передане в оренду за договором № 936 від 14.08.2009, обліковується на балансі регіональної філії "Південно - Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" та увійшло до статутного капіталу товариства. Зміни до договорів оренди в частині орендодавця, розподілу коштів та їх одержувача необхідно внести шляхом укладення додаткових договорів, що надасть можливість організувати відносини між ПАТ "Укрзалізниця" та ПАТ "Телесистеми України" відповідно до чинного законодавства.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по орендній платі до державного бюджету по договору оренди № 936 від 14.08.2009 ПАТ "Телесистеми України", який доданий до позовної заяви, прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі з вересня по грудень (включно) 2015 року, тобто, в період коли здійснювалась процедура переходу права власності на орендоване майно від однієї особи до іншої.

Статтею 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди. Сторони можуть встановити в договорі оренди, що в разі відчуження власником об'єкта договір оренди припиняється.

Також, приписами статті 770 Цивільного кодексу України, унормовано, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Судами попередніх інстанцій зазначені вимоги законодавства не враховані та не досліджено, чи перейшло до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" право стягнення орендної плати за спірний період.

Крім того, відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Проте, судами попередніх інстанцій не залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", до якого перейшли права та обов'язки за договорами оренди майна залізничного транспорту, переданого в оренду регіональними відділеннями Фонду державного майна України, відповідно до статті 15 Закону України "Оренду державного та комунального майна", та не враховано, що спір у даній справі може зачіпати його права та обов'язки. Зазначені обставини мають значення для правильного вирішення цього спору.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 3 статті1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно: врахувати все вищевикладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін; перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, визначити повне коло та правовий статус учасників цієї справи; вирішити питання про залучення до участі у справі власника майна. В залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 910/8327/16 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В. А. Корсак

Судді О. М. Сибіга

В.О. Швець