ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 910/23761/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року у справі № 910/23761/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ефект-Маркет" до публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 09.12.2010 року в сумі 701 883,04 грн., та пені в розмірі 33 661,27 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано порушенням зобов'язання зі сплати орендної плати та відшкодування вартості комунальних послуг за період з серпня 2014 року по серпень 2015 року.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2016 року попередні судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Під час нового розгляду даної справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 908 401,75 грн. та відмовився від вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 33 661,27 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2016 року (суддя Привалов А.І.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 893 845,69 грн., а в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року (судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А., Дідиченко М.А.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та в позові відмовити.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 21.12.2016 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 09.12.2010 року між ТОВ "Ефект-Маркет" (орендодавець) та ПАТ "Платинум Банк" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тарасовою Ю.Г., запис в реєстрі № 137, відповідно до умов якого орендодавець передає у строкове платне користування приміщення, а саме - частину приміщення - приміщення №1, на І-му поверсі житлового будинку літ. А-5, загальною площею 155,3 м кв., що складає 47/100 від приміщення загальною площею 329,7 кв. м та знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вулиця Університетська, будинок 73, а орендар приймає у строкове платне користування зазначене приміщення.

Відповідно до п. 1.5 договору цільове призначення об'єкта оренди - розміщення відділення ПАТ "Платинум Банк" з метою здійснення банківської діяльності, передбаченої статутом орендаря.

Згідно з п. 3.1 договору за користування орендованим приміщенням площею 155,3 кв.м орендар сплачує щомісячно орендодавцеві орендну плату, яка розраховується за формулою: S=A x S0 x P, грн. За домовленістю сторін щомісячна сума платежу орендної плати в доларовому еквіваленті (S0) не змінюється протягом двох років. На день укладання цього договору загальна сума орендної плати за цим договором складає 2 222 734,36 грн.

За п. 3.3 договору орендна плата сплачується орендарем в національній валюті України (гривні) в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця (вказаний в цьому договорі) авансом, щомісячно протягом п'яти банківських днів після отримання рахунків від орендодавця. Якщо початок оренди припадає не на перший день календарного місяця, то сплата відповідної частини орендної плати, разом з комунальними платежами за такий календарний місяць, повинна бути пропорційно перерахована, відповідно до кількості днів в такому місяці.

Відповідно до п. 3.9. договору в орендну плату не входять, а сплачуються окремо відшкодування вартості комунальних послуг, а саме:

- відшкодування вартості спожитої електроенергії;

- відшкодування вартості витрат на опалення;

- відшкодування вартості водопостачання та водовідведення;

- відшкодування експлуатаційних витрат.

Пунктом 6.26 договору передбачено право орендаря вимагати зменшення орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість передбаченого договором користування приміщенням, що надається в оренду, істотно зменшилась.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що орендар за прострочення сплати орендної плати приміщення, визначеної в п. 3.1 даного договору зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 1% від розміру місячної орендної плати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п. 9.1 договору оренди жодна сторона цього договору не несе відповідальності перед іншою стороною за невиконання або несвоєчасне чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо таке виконання чи несвоєчасне виконання є виключним наслідком форс-мажорних обставин, таких, як наприклад стихійні лиха, катастрофи, аварії, заворушення, дії суб'єктів природних монополій чи військові дії, які є поза можливим контролем з боку сторони цього договору, яка заявляє про форс-мажорні обставини.

Пунктом 9.4 договору визначено, що довідки, видані Торгово-промисловою палатою України чи іншими компетентними органами на території вищевказаних форс-мажорних обставин, слугуватимуть доказом, що підтверджує існування таких обставин та їхню тривалість.

Розділом 10 договору сторони узгодили, що у випадку неможливості подальшого використання приміщення або будинку в цілому за призначенням, в зв'язку з пошкодженням приміщення (будинку) внаслідок впливу обставин непереборної сили та пов'язаним з цим проведенням реконструкції або капітального ремонту, сторони укладають додатковий договір до цього договору:

умовами якого встановлюється строк тимчасового призупинення дії оренди, наслідки такого призупинення;

або умовами якої встановлюється припинення цього договору, повернення приміщення та проведення розрахунків між сторонами, в т.ч. повернення орендарю орендодавцем надлишково сплаченої орендної плати, гарантійного платежу, в тому випадку, якщо орендодавцем протягом 2 місяців не було відновлено приміщення.

Факт приймання-передачі приміщення підтверджується підписаним між сторонами Актом прийому-передачі приміщення від 06.01.2011 року.

У листі від 17.03.2014 року № 50-02-01/7525 відповідач просив позивача для розрахунку плати за квітень-вересень 2014 року застосувати фіксовану ставку з урахуванням курсу 8,50 грн. за 1 долар США.

28.05.2015 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 29 про оплату рахунків фактури на загальну суму 396 015 грн.

17.06.2015 року відповідач направив позивачу листа № 50-02-04/14249, в якому, послався на неможливість виконати свої зобов'язання за договором оренди з 03.07.2014 року у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин на території Донецької області, що підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України № 2945.

20.08.2015 року позивач листом-вимогою № 12/08-15 направив на адресу відповідача рахунки-фактури на загальну суму 305 868,04 грн.

Відповідачем було частково оплачено вартість комунальних послуг в розмірі 4 466,75 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача.

28.10.2015 року позивач листом-вимогою № 746 направив на адресу відповідача рахунки-фактури на загальну суму 201 467,50 грн., а 07.04.2016 року листом-вимогою № 09 - рахунки-фактури на загальну суму 9 517,96 грн.

Предметом даного судового розгляду є вимоги орендодавця до орендаря про стягнення заборгованості з орендної плати та відшкодування вартості комунальних послуг у зв'язку з порушенням зобов'язання за спірним договором оренди.

Висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову обгрунтовано доведеністю обставин порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині здійснення орендної плати, та недоведеністю обставин фактичного споживання комунальних послуг в спірний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передав або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частина 6 ст. 762 ЦК України передбачає, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Отже, за змістом вказаної норми матеріального права якщо наймач тимчасово позбавляється можливості користуватися найнятим майном через обставини, за які він не відповідає, він звільняється від плати за весь час неможливості такого користування. Обставини, що є причиною неможливості використовувати найняте майно наймачем, можуть бути пов'язані як з діяльністю наймодавця, так і з певними об'єктивними обставинами (обставини непереборної сили, випадку тощо).

При цьому у п. 9.1 договору оренди сторони віднесли до форс-мажорних обставин, зокрема, стихійні лиха, катастрофи, аварії, заворушення, дії суб'єктів природних монополій чи військові дії, які є поза можливим контролем з боку сторони цього договору, яка заявляє про форс-мажорні обставини.

В той же час, за змістом п. 9.4 договору доказами, що підтверджують існування таких обставин та їхню тривалість, слугуватимуть довідки, видані Торгово-промисловою палатою України чи іншими компетентними органами на території вищевказаних форс-мажорних обставин.

Крім того, ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи вбачається, що цільовим призначенням об'єкта оренди було розміщення відділення банку відповідача з метою здійснення банківської діяльності, передбаченої Статутом орендаря, у місті Донецьку.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/14 введено в дію рішення РНБО від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", а згідно з наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 року № 33/6/а Донецька та Луганська області з 07.04.2014 року визначені районами проведення антитерористичної операції.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Постановою Правління Національного банку України від 23.07.2014 року № 436, починаючи з 24.07.2014 року, запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіці Крим.

Правлінням Національного банку України 06.08.2014 року прийнято постанову № 466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій", відповідно до якої, починаючи з 24.07.2014 року на території, зокрема, Донецької області було запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи.

Разом з тим, на підтвердження факту настання обставин непереборної сили відповідачем надано Сертифікат Торгово-промислової палати України від 09.02.2015 року № 2945, яким засвідчено, що станом на 03.07.2014 року та впродовж до поточної дати місто Донецьк Донецької області контролюється терористами, і такі обставини непереборної сили унеможливили виконання договору оренди від 09.12.2010 року, який укладений між ТОВ "Ефект-Маркет" та ПАТ "Платинум Банк". Період дії форс-мажорних обставин: з 03.07.2014 року, а дату їх закінчення встановити неможливо.

Отже, вказаними нормативно-правовими актами та Сертифікатом ТПП України підтверджено наявність обставин непереборної сили, що унеможливлювали використання наймачем орендованого приміщення за цільовим призначенням, визначеним договором оренди, в спірний період.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що в силу положень ч. 6 ст. 762 ЦК України відповідач звільняється від орендної плати за заявлений позивачем період, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

За таких обставин, оскаржені судові рішення в частині задоволення позову про стягнення заборгованості з орендної плати підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові в цій частині.

В решті постанова апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції як законні й обгрунтовані підлягають залишенню без змін.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2016 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати скасувати і прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2016 року залишити без змін.

Здійснити поворот виконання рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2016 року - у разі подання доказів такого виконання.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ефект-Маркет" на користь публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" витрати зі сплати судового збору в сумі 27 125,61 грн. за подання апеляційних скарг, та витрати зі сплати судового збору в сумі 16 351,23 грн. за подання касаційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Л.Стратієнко