ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Справа № 916/312/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Корсак В. А.

розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 14.06.2016р. у справі господарського суду№916/312/16 Одеської областіза позовомдержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс"про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 222 041,16грн. пр. Слауцька І.І. - дов. №100 від 29.07.16р. не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" про стягнення з відповідача на користь позивача 190415,69грн. основного боргу, 29606,55грн. пені, 2018,92грн. 3% річних, за договором від 25.11.2014р. про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту перевантажувальних машин, технологічної оснастки і устаткування №409-О.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.04.2016р. (суддя Степанова Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2016р. (судді Машкіна М.А., Будішевська Л.О., Таран С.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх, державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представників позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 25.11.2014р. між державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" (Замовник) було укладено договір надання послуг з технічного обслуговування та ремонту перевантажувальних машин, технології оснастки і устаткування №409-О (договір), за умовами якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та ремонту перевантажувальних машин, технологічної оснастки і устаткування, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна вартість договору складається з вартості надання послуг по кожній окремій заявці на надання послуг.

Відповідно до п.3.1 договору оплата вартості послуг здійснюється банківським проведенням грошових коштів на поточний рахунок Виконавця за фактом надання послуг після підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг або акт наданих послуг згідно виставленого рахунку, протягом 5 банківських днів з дня підписання акту наданих послуг.

Згідно із п.п.4.1, 4.3 договору послуги надаються Виконавцем згідно кожної поданої письмової заявки Замовником на надання послуг, яка складається Замовником відповідно до додатку №2 до договору. Виконавець, отримавши заявку, протягом 3 робочих днів - у разі виконання планового-попереджувальних робіт при наданні послуг, а у разі термінових робіт при наданні послуг - протягом 1 робочого дня, погоджує її, і якщо Виконавець не направить Замовнику свої зауваження протягом даних строків, завдання вважається прийнятим Виконавцем до виконання.

Пунктом 4.10 договору передбачено, що здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється актом наданих послуг, який є документом, що підтверджує факт надання послуг Виконавцем. Приймання та передача акту наданих послуг та рахунку для підпису та оформлення здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженому представнику під особистий підпис. Замовник зобов'язаний не пізніше 3 робочих днів з дня отримання акту наданих послуг повернути підписаний та засвідчений власною печаткою належний Виконавцю екземпляр акту наданих послуг. У разі невиконання Замовником зазначених зобов'язань акт наданих послуг та рахунок вважаються прийнятими ним без зауважень і має силу документу, підписаного Замовником. При цьому, у разі неотримання Замовником за його вини акту наданих послуг, належний йому екземпляр акту надсилається Виконавцем на адресу Замовника рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вмісту поштового відправлення.

Відповідно до п.7.2 договору за порушення строків сплати, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно із п.9.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2015р., а в частині розрахунків - до повного виконання.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судами встановлено, що в підтвердження надання послуг відповідачу за договором №409-О від 25.11.2014р. позивачем надані акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Пр/10371 від 31.08.2015р. з рахунком №Пр/10 371 від 31.08.2015р. на суму 168993,41грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Пр/10374 від 31.08.2015р. з рахунком №Пр/10 374 від 31.08.2015р. на суму 21422,28грн.

З наданих актів та рахунків, що були додані позивачем до позовної заяви, вбачається, що позивачем були проведені роботи у жовтні та листопаді 2014р., тоді як договір, за яким заявлений позов, між сторонами було укладено лише 25.11.2014р.

Крім того, позивачем до справи не надано заявок відповідача на виконання робіт відповідно до п.п.4.1, 4.3 договору.

Натомість відповідачем надані замовлення, які були направлені позивачем відповідачу, з яких вбачається, що замовником робіт є структурний підрозділ ДП "Іллічівський морський торговельний порт" - 3-й вантажний термінал. Крім того зазначені заявки датовані 15.08.2014р. 15.09.2014р., 29.09.2014р., 06.10.2014р. та 13.11.2014р., а договір надання послуг з технічного обслуговування та ремонту перевантажувальних машин, технології оснастки і устаткування №409-О було укладено між сторонами лише 25.11.2014р.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суди дійшли до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором надання послуг з технічного обслуговування та ремонту перевантажувальних машин, технології оснастки і устаткування №409-О від 25.11.2014р. у сумі 222041,16грн. задоволенню не підлягають.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2016р. у справі №916/312/16 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

В. Корсак