Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 21.09.2016 року у справі №914/110/16 Постанова ВГСУ від 21.09.2016 року у справі №914/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Справа № 914/110/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Корсак В.А.

розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Львівський радіоремонтний завод" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016р. у справі господарського суду№914/110/16 Львівської області за позовомЗаступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі: 1)Міністерства оборони України, 2)Державного підприємства "Львівський радіоремонтний завод"доЛьвівської міської ради треті особи1)Головне управління Держгеокадастру у Львівській області 2) ТОВ "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" про за участю прокуратури - представників сторін: позивача 1- позивача 2-визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради від 03.06.2010 №3593 "Про користування товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" земельною ділянкою по вул. Пластовій,15" Голуб Є.В. Прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв.№029151 не з'явився Антонюк С.С. дов.№431 від 15.04.2016відповідача - третіх осіб - не з'явився 1) не з'явився 2) не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року Заступник військового прокурора Львівського гарнізону звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі позивача 1 - Міністерства оборони України, позивача 2 - Державного підприємства "Львівський радіоремонтний завод", до відповідача Львівської міської ради, за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело", з позовом про визнання протиправною та скасування Ухвали Львівської міської ради від 03.06.2010 №3593 "Про користування ТОВ "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" земельною ділянкою по вул. Пластовій,15"

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.03.2016 (суддя Синчук М.М.), залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 (головуючого судді Костів Т.С., суддів Малех І.Б., Марко Р.І.) у позові відмовлено повністю.

Судові рішення обґрунтовані тим, що Ухвала Львівської міської ради про виділення земельної ділянки має одноразовий характер і вичерпала свою дію після її виконання, відтак, не може бути скасована судом. Крім того, прокурором і позивачами не надано судам належних доказів приналежності спірної земельної ділянки до земель оборони.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, державне підприємство "Львівський радіоремонтний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Касаційна скарга вмотивована тим, що Львівська міська рада, виносячи оспорювану Ухвалу, вийшла за межі своїх повноважень і передала ТОВ НДВП "Джерело" земельну ділянку, що належить державі в особі ДП "Львівський радіоремонтний завод" та відноситься до земель оборони, а відтак, оспорювана Ухвала Львівської міської ради мусить бути скасована.

Заслухавши присутнього представника позивача-2 та думку прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 03.06.2010 Львівською міською радою прийнято Ухвалу №3593 "Про користування ТОВ "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" земельною ділянкою на вул. Пластовій, 15".

Згідно з пунктом 1 зазначеної ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" передано земельну ділянку площею 0,5674га (у тому числі площею 0,0003га у межах червоних ліній) на вул. Пластовій, 15 в оренду терміном на 10 років для обслуговування майнового комплексу за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі промисловості.

Відповідно до пункту 2 Ухвали ТОВ "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" зобов'язано в місячний термін укласти з Львівською міською радою договір оренди землі та провести його державну реєстрацію.

Ухвала Львівської міської ради №3593 від 03.06.2010 була прийнята на підставі звернення ТОВ "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" від 23.04.2010 №2-4335 та відповідної технічної документації, доданої заявником.

Згідно довідки управління Держкомзему у м. Львові від 02.01.2010 №40/01-15/129 про правовий статус земельної ділянки, земельна ділянка по вул. Пластовій, 15 відноситься до земель м. Львова, що не надані у власність чи користування, а відповідно до довідки управління Держкомзему у м. Львові про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки в місті Львові №40/01-15/2665 від 17.06.2010 про функціональне використання - земельна ділянка відноситься до земель промисловості.

Суди попередніх інстанцій встановили, що у ТОВ "НДВП "Джерело" є право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пластова, 15, а саме: будівлю прохідної А-1 з цегли загальною площею 25,5 кв. м , огорожу з металевої сітки, ворота металеві та естакаду "Б".

Для обслуговування вказаного майна третій особі-2 ТОВ "НДВП "Джерело" надано в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,5674га кадастровий номер 4610137200:08:010:0050 та укладено з Львівською міською радою Договір оренди землі від 24.06.2010, за яким орендодавець надає на підставі Ухвали Львівської міської ради №899 від 07.06.2007 "Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові" та ухвали Львівської міської ради №3593 від 03.06.2010 "Про користування ТОВ "НДВП "Джерело" земельною ділянкою на вул. Пластовій, 15", а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Пластовій, 15 для обслуговування майнового комплексу. Договір оренди зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.07.2010 за №04:10:469:00022, та зареєстрований у Львівській міській раді 24.06.2010 за №Л-1187.

Приймаючи оскаржувані в касаційному порядку судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заступником військового прокурора та позивачами не надано належних доказів, які у відповідності до вимог законодавства посвідчували би право власності, право користування чи інше речове право позивачів на земельну ділянку на вул. Пластовій, 15 у м. Львові.

Приймаючи оскаржувані в касаційному порядку судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з приписів частини першої статті 21 ЦК України, згідно якої суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За правовою позицією, що викладена в постанові Верховного суду України від 11.11.2014 у справі №21-405а14, у разі прийняття компетентним органом (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення вказаного органу, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Згідно із ст.111-28 ГПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватись іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суди попередніх інстанцій підставно встановили, що оскаржуване рішення - Ухвала Львівської міської ради від 03.06.2010 №3593 "Про користування ТОВ "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" земельною ділянкою по вул. Пластовій,15" вичерпало свою дію, оскільки на його підставі був укладений Договір оренди землі від 24.06.2010р., який по даній справі прокурором та позивачами не оскаржується.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Львівський радіоремонтний завод", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з урахуванням правової позиції, що викладена в постанові Верховного суду України від 11.11.2014 у справі №21-405а14, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Львівський радіоремонтний завод" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016р. у справі №914/110/16 господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

В. Корсак

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст