Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року Справа № 911/2163/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк Г. Жаботиної, В. Паліярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скаргиДержавного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановувід 16.07.2014Київського апеляційного господарського судуу справі№ 911/2163/14за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доДержавного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС"простягнення 125 689, 87 грн В судове засідання прибули представники:позивачаЄршова С.В. (дов. від 18.04.2014),відповідачаСтужна В.М. (дов. від 11.10.2013),Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" про стягнення 125 689,87 грн, а саме 86 977,53 грн - пені за період з 14.11.2012 по 27.12.2012, 18 381,38 грн - 3% річних за період з 14.11.2012 по 27.12.2012, 20 330,96 грн інфляційних збитків за грудень 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі - продажу природного газу № 12/1136-БО-17 від 09.11.2012 в частині оплати отриманого у жовтні-грудні 2012 року природного газу у встановлений договором строк.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.06.2014 (суддя А. Ейвазова), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 (колегія суддів: О. Агрикова, М. Чорногуз, С. Рудченко), позовні вимоги задоволені частково шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 17 433,16 грн 3 % річних, 20 330,96 грн інфляційних витрат, 40 000,00 грн пені. В частині стягнення 948,22 грн 3 % річних та 46 977,53 грн пені відмовлено.

Рішення та постанова мотивовані наступним.

09.11.2012 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ДСП "Чорнобильська АЕС" (покупець) укладений договір № 12/1136-БО-17 (далі - Договір) про купівлю-продаж природного газу.

Відповідно до п.1.1 Договору, продавець зобов'язаний передати у власність покупцеві у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, та/або природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.

Згідно із п. 2.1 Договору продавець передає з 01.10.2012 по 31.12.2012 природний газ у обсязі до 5 258,1 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тим. куб.м.): жовтень - 450; листопад - 2 400; грудень - 2 408,10.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу (п. 6.1 Договору).

На виконання умов Договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом жовтня-грудня 2012 року поставило, а ДСП "Чорнобильська АЕС" прийняло природний газ у загальному обсязі 5 011,86 тис. куб.м. на загальну суму 23 120 350,26 грн, що підтверджується актами-приймання передачі природного газу: від 31.10.2012 на суму 1 862 184,61 грн; від 30.11.2012 на суму 10 165 478,80 грн; від 31.12.2012 на суму 11 092 686,65 грн.

ДСП "Чорнобильська АЕС" станом на 27.12.2013 розрахувалось у повному обсязі за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1582 від 25.12.2012 на суму 1 862 184,61 грн; № 1583 від 25.12.2012 на суму 10 165 478,80 грн; № 1584 від 25.12.2012 на суму 11 092 686,85 грн.

Тобто, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, за поставлений у жовтні та листопаді 2012 року газ, розрахувався лише 27.12.2012, що є простроченням виконання зобов'язання.

Водночас, посилання відповідача на відсутність фінансування як на підставу звільнення від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором є необґрунтованими, оскільки відносини, які виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, а тому, після підписання відповідачем договору у нього виникли безумовні зобов'язання виконання умов останнього та оплати наданих послуг, при цьому чинним законодавством не передбачено звільнення відповідача, яка є бюджетною установою, від виконання своїх зобов'язань в зв'язку з відсутністю фінансування.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість застосування до відповідача відповідальності за неналежне виконання грошового зобов'язання за Договором.

Водночас, здійснивши перерахунок наданого позивачем арифметичного розрахунку суми 3% річних - 18 381,38 грн, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме про присудження до стягнення 17 433,16 грн.

З приводу стягнення 20 330,96 грн інфляційний втрат, суди дійшли висновку про арифметичну правильність їх розрахунку.

Разом з цим, враховуючи ступінь виконання зобов'язання, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача, суди попередніх інстанцій вирішили на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені з 86 977,53 грн до 40 000,00 грн.

Звертаючись до суду з касаційними скаргами, ДСП "Чорнобильська АЕС" та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилаються на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, при цьому ДСП "Чорнобильська АЕС" просить рішення та постанову скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, а ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - скасувати рішення та постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Присудження до стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені є правомірним, з мотивів викладених у судових рішеннях. Відсутність фінансування відповідача ні законодавством, ні Договором не визначена як підстава для звільнення останнього від відповідальності за неналежне виконання грошового зобов'язання.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо застосування п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України - зменшення розміру пені, оскільки, з урахуванням ступеня виконання відповідачем зобов'язання, зменшена з 86 977,53 грн до 40 000,00 грн сума пені є адекватною відповідальністю за неналежне виконання відповідачем зобов'язань та є проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, а також засобом недопущення використання пені як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань.

З огляду на зазначене, касаційні скарги позивача та відповідача слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду без зміни.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі № 911/2163/14 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

Г. Жаботина

В. Палій