Історія справи

Ухвала КГС ВП від 08.02.2018 року у справі №5011-42/16062-2012
Постанова ВГСУ від 21.08.2014 року у справі №5011-42/16062-2012
Постанова ВГСУ від 21.08.2014 року у справі №5011-42/16062-2012
Постанова ВГСУ від 12.12.2014 року у справі №5011-42/16062-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року Справа № 5011-42/16062-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк Г. Жаботиної, В. Паліярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргузаступника прокурора міста Києвана ухвалувід 13.09.2013Господарського суду міста Києвата на постановувід 27.06.2014Київського апеляційного господарського судуза заявою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"пророз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2013 у справі№ 5011-42/16062-2012за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит систем", Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс Юей"доПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"третя особа Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"прозобов'язання передати товар В судове засідання прибули представники:ПАТ "НАК "Нафтогаз"Єршова С.В. (дов. від 18.04.2014 № 14-108),

прокуратуриТкаченко Т.М. (посв. від 14.03.2013 № 015644), Томчук М.О. (посв. від 01.08.2012 № 000606)Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення прокурорів, третьої особи та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит систем" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кувейт Енерджі Юкрейн" звернулися до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про зобов'язання передати товар на баланс спільної діяльності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2013, залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2013, позов задоволений частково: зобов'язано ПАТ "Укргазвидобування" передати ТОВ "Фаворит Систем", як оператору спільної діяльності за договором № 429 про спільну діяльність від 13.05.2004 на баланс спільної діяльності 94 561 050 куб. м. природного газу, 1149 т нафти, 9407,707 т газового конденсату; в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2013 (колегія суддів: М. Літвінова, О.Спичак, В. Босий), залишеною без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2014 (колегія суддів: В. Зеленін, О. Синиця, Б.Ткаченко), роз'яснено рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2013 за заявою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" наступним чином: "На виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2013 р. у справі №5011-42/16062-2012 Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" зобов'язане передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фаворит Систем" як оператору спільної діяльності за договором № 429 про спільну діяльність від 13.05.2004 р. на баланс спільної діяльності 94 561 050 м3 природного газу, 1 149 т нафти, 9 407,707 т газового конденсату з ресурсу власного видобутку 2013 року, у зв'язку з чим об'єм природного газу, який підлягає продажу Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" зменшиться на 94 561 050 м3, об'єм газового конденсату, який використовується Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" у встановленому законодавством порядку зменшиться на 9 407,707 т., а об'єм нафти, яка використовується Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" у встановленому законодавством порядку зменшиться на 1 149 т."

Ухвала та постанова мотивовані наступним.

Згідно зі статтею 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Статтею 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», статтею 41 Закону України «Про нафту і газ» та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення споживачів природним газом» №1729 від 27.12.2001 не звільнено відповідача від обов'язків виконання рішення суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» підприємства, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутному фонді інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісяця здійснюють продаж усього товарного природного газу, видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами в межах території України, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за закупівельними цінами, які для кожного суб'єкта господарювання - власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами щороку встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, згідно із затвердженим нею Порядком формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток. Передача видобутого природного газу суб'єктами, визначеними в частині першій цієї статті, на умовах договорів комісії, давальницької переробки, інших договорів, що не передбачають передачу права власності на нього безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, не допускається.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення споживачів природним газом» № 1729 від 27.12.2001 визначено, що потреба в природному газі населення, релігійних організацій, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів (в межах обсягів природного газу, що використовуються як пальне для забезпечення горіння Вічного вогню) задовольняється з ресурсу природного газу, який формується за рахунок продажу підприємствами, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарськими товариствами, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств і товариств, учасниками договорів про спільну діяльність, укладених за участю зазначених підприємств і товариств, та/або уповноваженими такими договорами особами Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» всього обсягу природного газу (в тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку, який здійснюється на підставі спеціальних дозволів на користування надрами (за винятком обсягів газу, що використовується видобувними підприємствами відповідно до напрямів, визначених прогнозним річним балансом находження та розподілу природного газу по Україні, що затверджений Кабінетом Міністрів України), а у разі нестачі - за рахунок інших ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є уповноваженим суб'єктом з формування ресурсу природного газу для населення та споживачів України і зобов'язана забезпечити гарантованих постачальників ресурсом природного газу в необхідному йому обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 41 Закону України «Про нафту і газ» підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, видобутих на підставі спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами (крім обсягів, що використовуються на власні технологічні потреби), а також скрапленого газу - виключно на біржових аукціонах.

Частиною 7 статті 41 Закону України «Про нафту і газ» встановлено, що з метою дотримання вимог цієї статті передання нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу на умовах договорів комісії, давальницької переробки, інших договорів, що не передбачають передання права власності на них, не допускається.

Обсяги природного газу, газового конденсату та нафти, видобутих на об'єктах спільної діяльності в період 6 грудня 2011 - 30 вересня 2012 років відповідач передав Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України».

Враховуючи те, що постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2012 відмовлено у розірванні договору про спільну діяльність з попередником Товариства з обмеженою відповідальністю «Кувейт Енерджі Юкрейн», то підстави для набуття права власності на спірне майно особисто позивачем, а не у спільну власність учасників цього договору, відпали.

А тому в силу ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фаворит систем" як оператору спільної діяльності за договором № 429 про спільну діяльність від 13.05.2004 на баланс спільної діяльності 94 561 050 м3 природного газу, 1 149 т нафти, 9 407,707 т газового конденсату.

Таким чином, передача відповідачем ТОВ "Фаворит систем" як оператору спільної діяльності за договором № 429 про спільну діяльність від 13.05.2004 на баланс спільної діяльності 94 561 050 м3 природного газу, 1 149 т нафти, 9 407,707 т газового конденсату не суперечить ст. 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», ст. 41 Закону України «Про нафту і газ» та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення споживачів природним газом» №1729 від 27.12.2001, оскільки така передача відбувається на виконання рішення суду.

Крім того, встановлені ст. 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та ст. 41 Закону України «Про нафту і газ» обмеження щодо розпорядження природним газом власного видобутку, газового конденсату та нафти не розповсюджуються на правовідносини щодо передачі відповідачем ТОВ "Фаворит систем" природного газу для зарахування на баланс спільної діяльності, з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» встановлено, що дія цієї статті поширюється виключно на тих учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутному фонді інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств становить 50 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

Аналогічні приписи міститься у ч. 8 ст. 41 Закону України «Про нафту і газ», згідно з якою дія цієї статті поширюється виключно на тих учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств, становить 50 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №910 від 10.09.2004 внеском позивача у спільну діяльність є грошові кошти в сумі 4 900 000,00 грн, а внеском відповідача є право користування свердловинами №№30, 33, 35 Байрацького родовища, №160 Більського родовища, №105 Абазівського родовища, вартість яких згідно з незалежною експертною оцінкою становить 2 409 960,00 грн. Таким чином, вартість вкладу позивача становить 67,03%, а відповідача - 32,97 %.

З вищезазначеного вбачається, що вклад відповідача у спільну діяльність становить менше 50% загальної вартості вкладів, а отже, обмеження, встановлені ст. 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та ст. 41 Закону України «Про нафту і газ» на учасників договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №429 від 13.05.2004 не поширюється.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, заступник прокурора міста Києва посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить ухвалу та постанову скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2013 відмовити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Позивачами як учасниками спільної діяльності відповідно до договору про спільну діяльність № 429 від 13.05.2004 заявлені позовні вимоги до відповідача як учасника спільної діяльності про зобов'язання останнього передати на баланс спільної діяльності природний газ, газовий конденсат та нафту як товар, який є результатом спільної діяльності учасників за період з 06.12.2011 по 30.09.2012. Підставою позову стало облікування відповідачем зазначеного товару у зазначений період як його власність. Такі обставини відповідачем не заперечуються, а їх правомірність обґрунтовується фактичним припинення договору про спільну діяльність шляхом повернення відповідачу оператором спільної діяльності об'єктів, які були передані у користування як вклад спільної діяльності і передачею набутого ним товару до ресурсу НАК "Нафтогаз України" відповідно до ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та ст. 41 Закону України "Про нафту і газ".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2013, залишеним без зміни судами апеляційної і касаційної інстанції, зобов'язано ПАТ "Укргазвидобування" передати ТОВ "Фаворит систем" як оператору спільної діяльності на баланс спільної діяльності природний газ, нафту, газовий конденсат для зарахування на баланс спільної діяльності за договором № 429 від 13.05.2004.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2013, яка залишена без зміни господарським судом апеляційної інстанції, роз'яснено (ст. 89 ГПК України) рішення у справі таким чином: передача відповідачем товару, визначеного рішенням, на баланс спільної діяльності здійснюється з ресурсу власного видобутку 2013 року, у зв'язку з чим об'єм природного газу, який підлягає продажу НАК "Нафтогаз України" зменшується на обсяги, зазначені в ухвалі, які відповідають обсягам, зазначеним у рішенні.

Роз'яснення суду щодо передачі відповідачем товару на баланс спільної діяльності з власного видобутку 2013 року розуміється як передача товару фізичної субстанції, тоді як підставою позову стало облікування відповідачем товару як його власність за період з 06.12.2011 по 30.09.2012.

Відповідно до затвердженого Наказом Мінфіну України від 07.02.2013 за № 73 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку І "Загальні вимоги до фінансової звітності" балансом є звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

А тому, товар як фізичну субстанцію можна передати у власність, володіння або користування. Така вимога заявленою не була. Крім того, відповідно до положень ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та ст. 41 Закону України "Про нафту і газ" спірний товар передається для формування спеціального ресурсу за закупівельними цінами.

Такий правовий висновок відображений і у рішенні зі справи: оператор спільної діяльності не звільняється від обов'язків здійснювати розпорядження спільним майном як у межах спільного договору, так і законодавства, у тому числі вимог ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та ст. 41 Закону України "Про нафту і газ".

Відповідно до п. 4.2 Договору про спільну діяльність частина відповідача у спільній власності учасників складає 50 %.

Роз'ясненнями рішення господарські суди попередніх інстанцій помилково вдалися до переоцінки часток учасників спільної діяльності, визначивши частку відповідача у 32,97%. Така переоцінка судом часток виходить за межі позовних вимог, природи роз'яснення рішення та умов договору, так як п. 4.3 договору встановлено, що грошова оцінка вкладів сторін у спільну діяльність, а також зміна розміру та вартості вкладів не впливає на визначення часток сторін у спільному майні.

Крім того, роз'яснення судового рішення у відповідності до положень ст. 89 Господарського процесуального кодексу України виключає встановлення судом нових обставин справи або їх переоцінку, пов'язаних з вирішення спору по суті.

Виходячи з наведеного, ухвалу та постанову щодо роз'яснення рішення слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2014 у справі № 5011-42/16062-2012 скасувати.

Справу передати до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2013 у відповідності до положень ст. 89 Господарського процесуального кодексу України.

Судді: Є. Борденюк

Г. Жаботина

В. Палій