Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 31/168-2010 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,за участю представників сторін:

ПАТ "МЕГАБАНК" - Заставного Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Львівського центрального регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 та ухвалу господарського суду Львівської області від 12.11.2014 у справі №31/168-2010 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська лізингова компанія", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.11.2014р. (суддя Артимович В.М.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська лізингова компанія", вимоги кредиторів визнано погашеними, Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська лізингова компанія" ліквідовано та припинено провадження у справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 (колегія суддів: Михалюк О.В. - головуючий, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Львівської області від 12.11.2014 залишено без змін.

Львівське центральне регіональне відділення Публічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 та ухвалу господарського суду Львівської області від 12.11.2014 скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 25, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ПАТ "МЕГАБАНК", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 14.10.2010 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська лізингова компанія" на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Львівської області від 03.11.2010 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Слідзьону Н.П.

Оголошення про визнання боржника банкрутом опубліковано в газеті "Голос України" № 223 від 26.11.2010р.

05.08.2014 ліквідатор подав до суду звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс банкрута.

Затверджуючи звіт та ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ліквідатором банкрута вчинено всі можливі дії по виявленню активів боржника для задоволення вимог кредиторів. Оскільки у боржника відсутнє майно та кошти для задоволення вимог кредиторів, відновлення його платоспроможності неможливе, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника підлягають затвердженню, а боржник - ліквідації.

Однак, з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитися не можна з таких підстав.

Згідно статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Тобто, ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування обсягів активу та пасиву боржника шляхом направлення запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо.

Згідно з п. 1 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі здійснення ліквідаційної процедури ТзОВ "Львівська лізингова компанія" на рахунок підприємства банкрута поступило коштів: від продажу майна ліквідаційної маси в сумі - 2935148,66 грн.; погашення заборгованості за договорами фінансового лізингу в сумі - 1414483,92 грн.; за трьохсторонніми договорами укладеними банківською установою, підприємством - банкрутом та лізингоодержувачами про погашення заборгованості та переходу права власності в сумі - 1030000,00 грн.

Як встановили суди попередніх інстанцій, ліквідатором в ході ліквідаційної процедури погашено кредиторську заборгованість першої черги: ПАТ "Мегабанк" в сумі 4262797,68 грн. основного боргу, забезпеченого заставою; ПАТ "ВіЕйБі Банк" в сумі 714580,77 грн. основного боргу, забезпеченого заставою; ПАТ "Фольксбанк" в сумі 404425,25 грн. основного боргу, забезпеченого заставою; ТзОВ "Компанія управління активами "Прімоколект - Капітал" - 221203,35 грн. основного боргу, забезпеченого заставою (погашення заборгованості на підставі договору від 19.06.2014 р. відступлення права вимоги до ТзОВ "Старвуд Закарпаття" в сумі - 221203,35 грн.), всього погашено 5603007,05 грн. основного боргу забезпеченого заставою, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, здійснено заходи по стягненню дебіторської заборгованості, здійснено експертну оцінку заставного майна, експертні оцінки ліквідаційної маси тощо.

Ліквідатором ТзОВ "Львівська лізингова компанія" були закриті банківські рахунки у ПАТ "Фольксбанк", ПАТ КБ "Хрещатик", ПАТ "Мегабанк" .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 23231621 від 19.06.2014 р. за банкрутом відомості щодо нерухомого майна відсутні. Згідно інформації Головного управління Держземагенства у Львівській області №33-13-0.4-6429/2-14 від 18.07.2014 р. земельні ділянки у власності чи користуванні ТзОВ "Львівська лізингова компанія" на території області не зареєстровано. Згідно інформації Державної інспекції сільського господарства у Львівській області № 4660/4-7-8 від 24.07.2014 р. за ТзОВ "Львівська лізингова компанія" сільськогосподарська техніка не зареєстрована.

Суди попередніх інстанцій погодились з тим, що в процесі проведення ліквідаційної процедури ТзОВ "Львівська лізингова компанія" ліквідатором здійснено всі передбачені законом заходи по стягненню дебіторської заборгованості.

Як встановив суд першої інстанції, в складі активу банкрута ТзОВ "Львівська лізингова компанія" обліковувалась дебіторська заборгованість ТзОВ "Міст - Експрес" в сумі 153751,71 грн.

Постановою господарського суду Львівської області від 25.10.2011 р. по справі №5015/1201/11 Товариство з обмеженою відповідальністю "Міст - Експрес" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором ТзОВ "Міст - Експрес" від 23.06.2014р. у справі №5015/1201/11 повідомлено про відсутність активів ТзОВ "Міст - Експрес" для погашення вимог поточної кредиторської заборгованості ТзОВ "Львівська лізингова компанія", включеної в 4-ту чергу реєстру вимог кредиторів.

Як встановив суд першої інстанції ліквідатором ТзОВ "Львівська лізингова компанія" здійснено списання безнадійної дебіторської заборгованості ТзОВ "Міст - Експрес" в сумі 153751,71 грн. згідно наказу № 2 від 23.06.2014р. (акт на списання дебіторської заборгованості від 23.06.2014р.).

Крім того, із поданого до суду звіту ліквідатора вбачається, що згідно акту б/н від 01.07.2013 ліквідатором здійснено списання безнадійної дебіторської заборгованості ФОП ОСОБА_8 в сумі 72000,00 грн та дебіторської заборгованості ТОВ "Агро-Захід" в сумі 337241,00 грн (акт списання безнадійної дебіторської заборгованості від 04.04.2014).

Відповідно до ч. 9 ст. 7, ст.ст. 16, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" створення комітету кредиторів у процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником, не є обов'язковим, оскільки формування та створення комітету кредиторів, як органу, що представляє інтереси всіх кредиторів у справі про банкрутство, здійснюється на стадії розпорядження майном, яка в процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником, відсутня. Разом з тим кредитори боржника не позбавлені можливості провести такі збори та за власною ініціативою сформувати комітет кредиторів, як орган колективного представництва інтересів кредиторів у справі про банкрутство.

Між тим, у разі необхідності або наявності ініціативи щодо створення комітету кредиторів у такій справі, слід виходити із загальних положень щодо порядку проведення зборів кредиторів та створення комітету кредиторів, передбачених вимогами ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Відповідно до ч.8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про скликання зборів кредиторів, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

Отже, приймаючи як доказ на підтвердження відсутності у боржника активів акти про списання безнадійної дебіторської заборгованості, суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що ліквідатором не було скликано збори кредиторів та не створено комітет кредиторів та відповідно, комітетом кредиторів не було погоджено рішення ліквідатора про списання з обліку дебіторської заборгованості ТзОВ "Міст - Експрес", ФОП ОСОБА_8 та ТОВ "Агро-Захід" як безнадійної.

Крім цього, дослідивши наданий звіт ліквідатора та додатки до нього, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ліквідатором банкрута вчинено всі можливі дії по виявленню активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

Однак, колегія суддів вважає передчасним такий висновок суду першої інстанції з наступних обставин.

Пунктами 90, 91 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009 року роз'яснено про те, що відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Проте, цим визначенням обсяг ліквідаційної маси не обмежується, оскільки згідно з частиною 1 статті 213 ГК України у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом. Відповідно до частини другої статті 213 ГК України до складу ліквідаційної маси включаються також майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів боржника. Правила про додаткову та солідарну відповідальність засновників і учасників юридичних осіб та господарських товариств за зобов'язаннями останніх передбачено у статтях 65, 74, 75 та 82 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до частини 1 статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Зокрема, різновидом майнових прав є корпоративні права учасника господарського товариства, які він одержав внаслідок передання майна у власність господарського товариства як вкладу до його статутного (складеного) капіталу відповідно до пункту 1 частини 1 статті 115 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 25 та частинами 1, 2 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством та формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури.

Отже, перевірка наявності у боржника майнових прав, набутих внаслідок заснування господарського товариства чи участі у його статутному капіталі, є обов'язковим заходом з проведення аналізу його активів та необхідним для складання за результатами проведення процедури ліквідації ліквідаційного балансу боржника, як обов'язкового додатка до звіту ліквідатора. А ліквідаційний баланс є предметом дослідження у судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та затверджуватися судом як окремий документ.

Однак, суд першої інстанції не дослідив, чи вчинив ліквідатор необхідних дій щодо пошуку належних ТОВ "Львівська лізингова компанія" нематеріальних активів та корпоративних прав.

Так, суд першої інстанції не перевірив, чи звертався ліквідатор до державного реєстратора з метою з'ясування питання, чи є банкрут учасником інших господарських товариств та не з'ясував, чи вчинив ліквідатор всі необхідні дії по виявленню активів боржника ТОВ "Львівська лізингова компанія", враховуючи його вид діяльності.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені порушення суду першої інстанції та належним чином не перевірив всі доводи заявника апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" відносно того, що ліквідатором при реалізації своїх прав та обов'язків не проведено всіх належних дій, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" по виявленню та розшуку майна банкрута для включення його до ліквідаційної маси.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, що призвело до прийняття передчасного та необґрунтованого рішення.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про можливість затвердження звіту ліквідатора та завершення ліквідаційної процедури ТОВ "Львівська лізингова компанія" зроблені без дослідження в повному обсязі всіх суттєвих обставин справи, а тому відсутні законні підстави для затвердження звіту, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження по справі.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 та ухвала господарського суду Львівської області від 12.11.2014 прийняті з порушенням норм ст.43 ГПК України, тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на розгляд до господарського суду Львівської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівського центрального регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 та ухвалу господарського суду Львівської області від 12.11.2014 у справі №31/168-2010 скасувати.

Справу №31/168-2010 передати на розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.