Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року Справа № 904/6391/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М.розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 рокуу справі№904/6391/13 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомКомунального підприємства "Водоканал" до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Відокремленого структурного підрозділу "Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління" простягнення 76 729,49 грн. за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Білоус О.С.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Відокремленого структурного підрозділу "Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління" на свою користь плати за скид понаднормативних забруднень в комунальну каналізацію за період з 01.03.13р. по 31.05.13р. у розмірі 76 729,46 грн., а також понесених судових витрат.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2013 року у справі №904/6391/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р., позов задоволено в повному обсязі, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 76 729,46 грн. плати за скид понаднормативних забруднень в комунальну каналізацію та 1720,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, ДП "Придніпровська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року та рішення місцевого господарського суду від 10.10.2013р. скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 01.01.06р. між сторонами укладено договір № 947 "Про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації", відповідно до умов якого водоканал (позивач) забезпечує абоненту (відповідачу) подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам, зазначеним у додатку.

Пунктом 3.8.2 договору сторони визначили, що абонент (відповідач) зобов'язаний виконувати скид стоків, якість яких в контрольних точках, зокрема по спірному майданчику, повинна відповідати вимогам Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя.

Пунктом 7.8. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України встановлено, що з метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента.

21.05.13р. лабораторією відділу охорони навколишнього середовища позивача у присутності представника відповідача - Гайдаржи О.М. було здійснено контрольний відбір проб стічних вод відповідача, що надходять в міську каналізацію через контрольну точку. Зазначений факт відбору проб стічних вод 21.05.13р. зафіксовано в акті, який підписано повноважними представниками сторін та один екземпляр вручено представнику відповідача - Гайдаржи О.М.

Результати хімічних досліджень показали, що стічні води у контрольній точці не відповідають встановленим нормам по: СПАР - 1,8мг/дм3, при ДК - 0,7мг/дм3 .

Керуючись положеннями Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів України, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.02р. №37, зареєстрованої Міністерством юстиції України 26.04.02р. за № 402/6690, позивач здійснив розрахунок розміру додаткової плати за скид понаднормативних забруднень на весь обсяг стічних вод, відведених від майданчика відповідача в мережі міськканалізації за період з 01.03.13р. по 31.05.13р. на суму 76729,46грн.

10.06.13р. на адресу відповідача позивачем направлено претензію №5630 про перерахування суми додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у вказаному вище розмірі у добровільному порядку, яку було отримано відповідачем 02.07.13р. в особі представника на прізвище Васильковська, що підтверджується копією поштового повідомлення.

Відповідач вказану суму не сплатив, що і стало підставою для звернення КП "Водоканал" з позовом у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд, вказав на те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача плати за скид понаднормативних забруднень в комунальну каналізацію за період з 01.03.13р. по 31.05.13р. у розмірі 76729,46грн. є обґрунтованими, документально доведеними та такими, що не суперечать чинному законодавству України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.

Судами було встановлено, що 21.05.13р. лабораторією відділу охорони навколишнього середовища позивача у присутності представника відповідача - Гайдаржи О.М. було здійснено контрольний відбір проб стічних вод відповідача, що надходять в міську каналізацію через контрольну точку. Зазначений факт відбору проб стічних вод від 21.05.13р. зафіксовано в акті, який підписано повноважними представниками сторін та один екземпляр вручено представнику відповідача - Гайдаржи О.М.

Результати хімічних досліджень показали, що стічні води у контрольній точці не відповідають встановленим нормам по: СПАР - 1,8мг/дм3, при ДК - 0,7мг/дм3 .

Судами було встановлено, що позивач повідомив відповідача про результати хімічного аналізу стічних вод в межах строку та у порядку, визначеному п. 7.7. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м.Запоріжжя.

Оскільки результати хімічних досліджень показали, що стічні води у контрольній точці не відповідають встановленим нормам, позивачем було здійснено розрахунок розміру додаткової плати за скид понаднормативних забруднень на весь обсяг стічних вод, відведених від майданчика відповідача в мережі міськаналізації за період з 01.03.13р. по 31.05.13р згідно з Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів України, затвердженою наказом Держбуду України від 19.02.02р. № 37, зареєстрованою Міністерством юстиції України від 26.04.02р. за №402/6690, яка склала 76729,46 грн.

Судами попередніх судових інстанцій правомірно взято до уваги п. 7.8 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, якими встановлено, що з метою контролю якості стічних вод підприємств водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник підприємства-абонента.

Рішенням Запорізької міської ради №167 від 29.05.2003р. були затверджені Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя, якими визначено нормативи граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, зокрема, по СПАР - 0,7мг/дм3

Правила є чинними та обов'язковими до виконання, тому посилання відповідача на неправомірність встановлення цими Правилами саме таких граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин є безпідставними.

Пунктом 7.7. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя визначено, що при перевищенні ДК забруднень, встановлених договором або Правилами, водоканал (позивач) після завершення аналізу надсилає підприємству (відповідач) повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) впродовж 15 діб після закінчення аналізу. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК забруднень Водоканал надсилає підприємству претензію, до якої додаються: протокол якості скиду стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод, рахунок для оплати за понаднормативний скид забруднень.

Як встановлено судами, вказані вимоги Правил були дотримані позивачем.

Згідно пунктів 7.9.21, 7.9.22 Правил приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м. Запоріжжя при відсутності результатів паралельного аналізу або незгоди підприємства з порядком виконання арбітражного аналізу чи застосування його результатів, усі розрахунки виконуються за результатами основного аналізу. У разі розбіжностей результатів основного та паралельного аналізів: до 10% - приймається значення концентрацій основного аналізу, понад 10% - може бути проведений арбітражний аналіз проб.

Пунктом 7.9.10. вказаних Правил визначено, що проба для основного та арбітражного аналізів доставляється в хімічну лабораторію водоканалу для проведення хімічних досліджень. Термін зберігання арбітражної проби з перевищенням ДК складає 20 діб.

За результатами паралельного аналізу проб, здійсненого технологічною лабораторією захисту повітряного та водного басейнів ТОВ НВЦ "Дніпроенергосталь", забруднення по "СПАР" складає 0,89 мг/дм3 , тобто при вказаних розбіжностях аналізів проб Правила надають сторонам право на проведення арбітражного аналізу проб, на якому наполягав відповідач.

Разом з тим, як вбачається з переписки сторін, ніяких дій для того, щоб незалежною лабораторією був проведений арбітражний аналіз відповідачем здійснено не було.

Так, листом від 27.05.2013р. №1240 відповідач повідомив позивача про те, що акредитованою лабораторією ТОВ "Дніпроенергосталь" було проведено паралельний аналіз стічних вод, за результатами якого встановлено показник СПАР - 0,89 мг/дм3. У даному листі Відповідач просив провести розрахунок згідно протоколу паралельного аналізу, у протилежному випадку наполягав на проведенні арбітражної проби.

Листом від 30.05.2013р. №5434 позивач відхилив результати паралельного аналізу, оскільки розходження результатів останнього та основного аналізу становить більше 10% значення концентрації по СПАР (п.7.9.22 Правил). Крім того, даним листом позивач надав свою згоду на проведення арбітражного аналізу, витрати на який несе відповідач, просив останнього повідомити про час та місце проведення аналізу . Подібні листи були складені позивачем також 05.06.2013р. №5454 та 07.06.2013р. №5597. В останньому листі також наголошувалось про обмежений термін зберігання проби (до 09.06.2013р).

Проте, відповідач жодних дій для організації арбітражного аналізу не здійснив, продовжував проводити з позивачем переписку, в якій зазначав, що арбітражний аналіз здійснює саме позивач .

Таким чином, за результатами переписки сторонами не погоджено проведення арбітражного аналізу, термін зберігання арбітражної проби сплив, у зв`язку з чим 11.06.2013р. її було знищено.

Оскільки Правилами не визначено особу, на яку покладається обов'язок щодо організації проведення арбітражного аналізу, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що саме відповідач, як ініціатор такого аналізу та зацікавлена сторона, повинен був організувати його проведення та запропонувати Водоканалу лабораторію, час та місце проведення арбітражного аналізу, чого останнім зроблено не було. Відтак, посилання відповідача на вину позивача в непроведенні арбітражного аналізу спростовуються дослідженими судом доказами.

За таких обставин здійснення позивачем розрахунку додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації складу забруднюючих речовин на підставі результатів основного аналізу є обґрунтованим та не суперечить законодавству, яке регулює спірні правовідносини.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про повне задоволення позовних вимог.

Таким чином, попередні судові інстанції надали належну оцінку вказаним доказам, а відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року у справі №904/6391/13 - без змін.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова