ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 912/1395/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:прокуратурине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)ДВСне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Київ ГТУЮ у м.Києвіна постанову від 04.10.2016 Київського апеляційного господарського судуза скаргоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на діїСтаршого державного виконавця Шевченківського районного відділу ДВС м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києвіу справі№ 912/1395/14 господарського суду Черкаської областіза позовомЗолотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської областідо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 8080,62 грн. та розірвання договору орендиВ С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Черкаської області від 17.07.2014 р. (суддя Боровик С.С.) задоволено позов Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області до ФОП ОСОБА_4, а саме: стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Золотоніської районної державної адміністрації заборгованість з орендної плати в сумі 5 939,00 грн., 571,50 грн. - 3 % річних та 1 570,12 грн. пені. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 в дохід державного бюджету України судовий збір за розгляд позовної заяви господарським судом Черкаської області у розмірі 3 045,00 грн. Розірвано укладений між Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області та ФОП ОСОБА_4 договір оренди землі від 27.02.2008 р.

29.07.2014 р. господарським судом Черкаської області видані накази № 912/1395/14 про примусове виконання рішення господарського суду Черкаської області від 17.07.2014 р. у даній справі про стягнення з ФОП ОСОБА_4 3 045,00 грн. судового збору та заборгованість з орендної плати в сумі 5 939,00 грн., 571,50 грн. - 3 % річних та 1 570,12 грн. пені.

У липні 2016 року ФОП ОСОБА_4 подав до господарського суду Черкаської області скаргу, в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва, в якій просив суд визнати дії старшого державного виконавця протиправними та незаконними, скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва від 25.05.2016 р. у виконавчому провадженні № 51240760 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендії та інші доходи боржника, зобов'язати державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", а також зобов'язати державного виконавця повернути грошові кошти, стягнуті на момент винесення відповідної ухвали суду по розгляду даної скарги на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендії та інші доходи боржника від 25.05.2016 р. (том 1 а.с. 216-222).

Скарга мотивована тим, що 04.03.2015 року державним виконавцем відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції виконавче провадження з примусового виконання наказу суду № 912/1395/14 від 29.07.2014 р. про стягнення 8 080,62 грн. боргу закінчено на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із погашенням боргу в повному обсязі.

Заявник звертав увагу, що боржником за виконавчим провадженням є фізична особа-підприємець, який не припиняв підприємницьку діяльність, має відповідне зареєстроване майно та рахунки у банківських установах, на які в першу чергу звертається стягнення.

Крім того, зареєстрований заявник у АДРЕСА_1, тобто юрисдикція відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві не поширюється на територію м. Олександрія Кіровоградської області.

Скаржник також зазначав, що дане звернення на пенсію ОСОБА_4 носить повторний характер та вже господарським судом м. Києва скасовувалась аналогічна постанова того самого державного виконавця тільки в іншому виконавчому провадженні.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.08.2016 р. (суддя Боровик С.С.) скарга ФОП ОСОБА_4 задоволена частково, скасовано постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва від 25.05.2016 р. у виконавчому провадженні № 51240760 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендії та інші доходи боржника. В іншій частині скарги відмовлено.

Суд першої інстанції зазначав, що в матеріалах справи міститься постанова про закінчення виконавчого провадження від 04.03.2015 року, яка була винесена державним виконавцем відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції, згідно якого виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 912/1395/14 від 29.07.2014 року у даній справі про стягнення 8 080, 62 грн. боргу закінчено на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з погашенням боргу у повному обсязі. Проте, державний виконавець вдруге відкрив виконавче провадження відносно ФОП ОСОБА_4 та виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника як на особу, яка не є боржником.

За апеляційною скаргою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київський апеляційний господарський суд (судді: Власов Ю.Л., Станік С.Р., Корсакова Г.В.), переглянувши ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.08.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 04.10.2016 р. залишив її без змін з тих же підстав, вказавши також, що в матеріалах справи відсутні докази того, що державний виконавець вчинив всі необхідні дії в порядку, визначеному законодавством про виконавче провадження для з'ясування відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум.

Старший державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ у м. Києві подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанції у даній справі скасувати, а в задоволенні скаргу ОСОБА_4 на дії Шевченківського районного відділу ДВС у м. Києві ГТУЮ у м. Києві відмовити, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами норм законодавства та невідповідністю висновків судів дійсним обставинам справи.

Скаржник зазначає, що оскільки рішення боржником у строк, наданий для самостійного виконання не було виконано, 22.09.2014 р. державним виконавцем ВДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 808,06 грн. Вказана постанова боржником не оскаржувалась, незаконною у встановленому законом порядку не визнавалась.

В подальшому рішення боржником було виконано, а виконавчий збір останнім не сплачений, у зв'язку з чим, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.09.2014р. виділено в окреме виконавче провадження, в межах якого виконавцем встановлено перебування боржника на пенсійному обліку в ГУ ПФУ у м. Києві та місця роботи у ТОВ "Чудо-мед", що по територіальності відноситься до Шевченківського району м. Києва.

Заявник касаційної скарги зазначає, що ним було вчинено дії у відповідності вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, статей 20, 28, 49, 68, а оскільки за виконавчим документом з боржника підлягає стягненню борг в розмірі 808,06 грн., тобто сума, менша від трьох мінімальних розмірів заробітної плати, державний виконавець має право звертати стягнення на доходи боржника без перевірки його майнового стану.

При цьому, на думку скаржника, висновок судів про те, що виконавцем безпідставно та незаконно вдруге відкрито виконавче провадження відносно ОСОБА_4, є необґрунтованим, оскільки державним виконавцем було відкрите провадження про стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь держави виконавчого збору в розмірі 808,06 грн., а не з виконання наказу господарського суду Черкаської області № 912/1395/14 від 29.07.2014 р. про стягнення з останнього боргу в розмірі 8 080,62 грн., який боржником було виконано.

У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, вказуючи на законність постанови суду з підстав, аналогічних тим, що викладені у скарзі на дії державного виконавця.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 29.07.2014 р. господарським судом Черкаської області на виконання рішення від 17.07.2014 р. видано наказ про примусове виконання рішення про стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області заборгованість з орендної плати в сумі 5 939,00 грн., 571,50 грн. - 3 % річних та 1 570,12 грн. пені. (всього 8 080,62 грн.)

22.09.2014 р. державним виконавцем органу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції була прийнята постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 44660342, якою запропоновано боржнику виконати наказ в добровільному порядку. Боржником у наданий строк наказ не виконано. Постановлено стягнути з боржника виконавчий збір в сумі 808,06 грн.

29.12.2015 р. державним виконавцем органу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови б/н виданий 22.09.2014 р.

25.05.2016 р. державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві розглянута постанова про закінчення виконавчого провадження про примусове виконання постанови № 44660342 від 22.09.2014 р. та винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 44660342 від 22.09.2014 р. ВП № 51240760.

25.05.2016 р. державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №51240760, якою в зв'язку з невиконанням постанови про стягнення виконавчого збору №44660342 від 22.09.2014р. боржником самостійно, звернуто стягнення на доходи боржника.

Задовольняючи частково скаргу ФОП ОСОБА_4 та скасовуючи постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва від 25.05.2016 р. у виконавчому провадженні № 51240760, суди зазначали, що в матеріалах справи відсутні докази того, що державний виконавець вчинив всі необхідні дії в порядку, визначеному законодавством про виконавче провадження для з'ясування відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум.

Проте, приймаючи судові рішення, в частині скасування вказаної постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва від 25.05.2016 р. у виконавчому провадженні № 51240760 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендії та інші доходи боржника, на підставі приписів статті 68 Закону України "Про виконавче провадження", суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги на зміст цієї статті, яка містить окремі підстави звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у разі:

- відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах;

- відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум;

- у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів;

- стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Вказані підстави за своєю правовою природою є самостійними та не пов'язаними між собою.

У зв'язку з чим, висновки судів були зроблені передчасно та без з'ясування необхідних обставин справи.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду даної справи поза увагою судів було залишено те, що положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Окрім того, положеннями частиною 3 статті 27 зазначеного Закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Враховуючи викладене, оскільки в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 р. у справі № 912/1395/14 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.08.2016р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач