ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 року Справа № 904/8028/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Білошкап О.В.

Куровського С.В.

За участю представників : ПАТ "Дизельний завод" - Ольшанської О.С., ТОВ "Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування Інтер Кар Груп" ( нова назва ТОВ "Аурум Транс") - Зелінської І.О., ТОВ "Прем'єр Лізинг"- Спіциної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні скарги ТОВ "Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування Інтер Кар Груп"( нова назва ТОВ "Аурум Транс") та ПАТ "Дизельний завод"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 по справі № 904/8028/14 за заявою ТОВ "ТРАНСІНВЕСТ ХОЛДИНГ" до ПАТ "Дизельний завод" про визнання банкрутом, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 порушено провадження у справі № 904/8028/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод", введено процедуру розпорядження майном строком на 115 днів, до 13.03.2015, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича, про що публіковано оголошення на офіційному Веб-сайті Вищого господарського суду України.

ТОВ "Прем'єр Лізинг" звернулось із заявою від 17.12.2014, що надійшла 23.12.2014 до господарського суду Дніпропетровської області, про визнання грошових вимог на суму 16 403 613 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

доповідач - суддя Ткаченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2015 ТОВ "Прем'єр Лізинг" у задоволення заяви про визнання грошових вимог у сумі 16 403 613, 00 грн. відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2015 по справі № 904/8028/14 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2015 щодо відмови у задоволенні грошових вимог ТОВ "Прем'єр Лізинг" на суму 16 403 613, 00 грн. скасовано, а справу направлено в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час повторного розгляду справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2016 по справі № 904/8028/14 відмовлено ТОВ "Прем'єр Лізинг" у визнанні грошових вимог до ПАТ "Дизельний завод" в загальному розмірі 16 403 613 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 по справі № 904/8028/14 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2016 скасовано та прийнято нове рішення, яким частково визнано грошові вимоги ТОВ "Прем'єр Лізинг" до боржника - ПАТ "Дизельний завод" на суму 12 477 918,59 грн., які віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір у сумі 2 756 грн. - до першої черги задоволення.

В касаційних скаргах ТОВ "Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування Інтер Кар Груп" (ТОВ "Аурум Транс") та ПАТ "Дизельний завод" просять скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 по справі № 904/8028/14 посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, залишивши в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2016 по справі № 904/8028/14.

В судовому засіданні ВГСУ 06.12.2016 розгляд даної справи № 904/8028/14 відкладено на 20.12.2016 на 11-30.

20.12.2016 в судове засідання надано повідомлення про зміну найменування ТОВ "Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування Інтер Кар Груп" на ТОВ "Аурум Транс", згідно рішення загальних зборів учасників товариства від 08.11.2016.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ПАТ "Дизельний завод", ТОВ "Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування Інтер Кар Груп" (ТОВ "Аурум Транс"), ТОВ "Прем'єр Лізинг", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Ухвала суду першої інстанції від 21.07.2016, якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ " Прем'єр Лізинг" про визнання кредиторських вимог на суму 16 403 613 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів, мотивована тим, що кредиторські вимоги до боржника не знайшли свого підтвердження з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом першої інстанції, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 16 403 613 грн., із яких - 12 833 613,72 грн. це борг, що на думку кредитора виник внаслідок неналежного виконання боржником умов договору поставки № 15/02/003-2013 від 15.02.2013, укладеного між сторонами та 3 570 000 грн., що складаються із штрафних санкцій нарахованих на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України та стягненні за рішенням суду від 30.10.2014 по справі № 904/7844/14.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанцій, 15.02.2013 між ПАТ "Дизельний завод" (постачальник) та ТОВ "Прем'єр Лізинг" (покупець) було укладено договір поставки №15/02/003-2013, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець оплатити та прийняти придатні для експлуатації на залізничних дорогах колії 1520 мм та такі, що мають можливість виходу на колії 1435 мм, вантажні напіввагони моделі 12-9790, виготовлені згідно з ТУ У У 35.2-00190957-042:2008, які відповідають технічним вимогам, вказаним в додатку № 2 до цього договору.

У жовтні 2014 ТОВ "Прем'єр Лізинг" зверулось до господарського суду першої інстанції із позовом про стягнення з ПАТ "Дизельний завод" 89 548 800 грн. попередньої оплати у зв'язку із неналежним виконання умов зазначеного договору поставки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 по справі № 904/7917/14 позов задоволено частково, постановлено про стягнення з ПАТ "Дизельний завод" на користь кредитора передоплати на суму 21 267 840 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 по справі № 904/7917/14, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2015, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 скасовано та в позову відмовлено у повному обсязі.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду і відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 по справі №910/25724/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" до ТОВ "Прем'єр Лізинг" встановлено, що відповідно до умов специфікації №1 ТОВ "Прем`єр Лізинг" повинно було сплатити вартість вагонів наступним чином: за 1-м платежем - 53729280 грн.; за 2-м платежем - 35819520 грн.; за 3-м платежем - 68280960 грн. (по 279840 грн за 244 вагони); за 4-м платежем - 34238080 грн. (по 140320 грн. за 244 вагони); за умовами укладеного договору за поставлені 244 полувагони на користь Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" повинна бути сплачена грошова сума у розмірі 192067840 грн; однак ТОВ "Прем`єр Лізинг" було сплачено лише 136444280 грн., у зв'язку з чим сума заборгованості з боку ТОВ "Прем`єр Лізинг" за договором поставки складає 55623560 грн.

Таким чином, постановою Київського апеляційного господарського суду по справі №910/25724/13 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Прем`єр Лізинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" борг у сумі 55623560 грн., пеню у сумі 1598824,49 грн., 3% річних у сумі 1 125 915,25 грн.

За умовами п. 4.6 договору поставки, у випадку не поставки постачальником партії вагонів більше 10-ти календарних днів після строку згідно з специфікацією до даного договору, він, за письмовою вимогою покупця, повинен повернути отриманий аванс.

При цьому партія - це 320 напіввагонів, із яких відповідач поставив 244 на суму 192067840 грн. і позивач не відмовився від вказаної поставки, частково оплативши її.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати та з огляду на встановлені обставини, за яких позивач поставив товар на суму 192 067 840 грн., тоді як сума передоплати складає лише 89 548 800 грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності передбачених законом та договором підстав для повернення попередньої оплати.

Враховуючи вище наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку що у даній справі кредиторські вимоги ТОВ "Прем`єр Лізинг" до боржника у розмірі 12 478 518,59 грн., обґрунтовані неналежним виконання боржником вимог п. 4.6. договору № 15/02/003-2013 від 15.02.2013, проте ці обставини були встановлені та спростовані у судових рішення по справах № 904/7917/14 і №910/25724/13, що набрали законної сили, і які в силу ст. 35 ГПК України є преюдиційними по даній справі.

Щодо заявлених грошових вимог до боржника на суму 3 570 000 грн., місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що оскільки рішення суду першої інстанції від 30.10.2014 по справі № 904/7844/14 яким стягнуто з боржника ці кошти на користь кредитора, було скасовано постановою апеляційного господарського суду від 17.02.2015, яка в цій частині залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2015 по справі № 904/7844/14, то ці кредиторські вимоги задоволенню не підлягають.

Відтак, з урахуванням вище зазначеного, судом першої інстанції відмовлено у визнанні заявлених кредиторських вимог ТОВ "Прем`єр Лізинг" до боржника - ПАТ "Дизельний завод" в повному обсязі у зв'язку із недоведеності наявності боргових зобов'язань у боржника перед кредитором.

Постанова апеляційного господарського суду від 13.09.2016 по справі № 904/8028/14, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду та постановлено нове рішення про часткове визнання грошових вимог ТОВ "Прем`єр Лізинг" до боржника - ПАТ "Дизельний завод" у сумі 12 477 918,59 грн.- четверта черга задоволення та судовий збір у сумі 2756 грн.- перша черга задоволення, мотивована тим, що умови договору поставки від 15.02.2013 №15/02/003-2013 про передоплату стосуються всієї партії вагонів-320 шт., з урахуванням розміру фактичної поставки вагонів і суми сплаченої передоплати, залишок сплаченої передоплати складає 21 267 250 грн. (53 729 280 грн. (перша передоплата = 167 904 грн. за кожен вагон х 76 вагонів = 12 760 704 грн.) (35 819 520 грн. друга передоплата = 111 936 грн. за кожен вагон х 76 вагонів = 8 507 136 грн.), а згідно заяв про зарахування зустрічних вимог: від 10.10.2014 - заборгованість кредитора 56 748 299,74 грн. проти заборгованості боржника 47 958 378,46 грн. = залишок 8 789 921,28 грн.; - від 30.10.2014 - заборгованість боржника 21 267 840 грн. проти заборгованості кредитора 8 789 921, 28 грн. = залишок 12 477 918,72 грн. і дійсність цих заяв як таких, що суперечать вимогам закону, в судовому порядку ніким не оспорювалась.

Відтак, як було зазначено апеляційним господарським судом, недопоставка вагонів з боку боржника становить 76 вагонів, проте це заперечується боржником і він вважає невизначену кількість 320 шт., як кількості, яка має бути поставлена, але на противагу заперечень боржника, за специфікацією, саме така кількість вагонів зазначена у її п. 1 і вказано, що поставка цієї кількості вагонів має бути здійснена протягом лютого-березня 2013, а за п. 2 додаткової угоди від 03.04.2013 до 20.04.2013.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що посилання боржника на наявні судові рішення по справам № 910/25724/13 та № 904/7844/14, якими спростовано право кредитора на повернення передоплати, спростовуються висновками Вищого господарського суду України, яким встановлено, що судові рішення по справам № 910/25724/13 та № 904/7844/14, які були раніше і наразі покладені в основу оскаржуваної ухвали, не виключають необхідності повного та всебічного розгляду судом всіх обставин справи у відповідності до вимог закону, при розгляді кредиторських ТОВ "Прем'єр Лізинг".

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що вимога кредитора про часткове повернення передоплати від 24.11.2014 року є обґрунтованою, оскільки поставка вагонів боржником - ПАТ "Дизельний завод" здійснена не у повному обсязі, передбаченому договором від 15.02.2013 №15/02/003-2013.

Але з такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; змінити рішення.

Статтею 11112 ГПК України передбачено обов'язковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції.

Проте, в порушення зазначених вище норм, апеляційний господарський суд залишив поза увагою вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 10.11.2015 по справі № 904/8028/14, щодо повного та всебічного розгляду судом всіх обставин справи у відповідності до вимог Закону, при розгляді кредиторських ТОВ "Прем'єр Лізинг" та визначенні розміру цих вимог, при цьому з урахуванням також і обставин, встановлених у судових рішеннях по справам № 910/25724/13 та №904/7844/14, які є преюдиційними при вирішенні даного питання.

Помилковими є висновки суду апеляційної інстанції про те, що судові рішення у справах № 904/7917/14 та № 910/25724/13, на які послався суд першої інстанції є суперечливими за своєю сутністю, оскільки зазначені судові рішення суду набрали законної сили і не скасовані у встановленому порядку і суд апеляційної інстанції не дав їм належної оцінки.

Крім того, оскаржувана апеляційна постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2016, вимогам ст.ст. 99-101, 105 ГПК України не відповідає, зазначена постанова належним чином не мотивована, не містить посилань на норми матеріального та процесуального права, які , на думку апеляційного суду, були порушені судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 по справі № 904/8028/14 про банкрутство ПАТ "Дизельний завод" підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду суду належить врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити фактичні обставини та докази по справі, доводи та заперечення сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117- 1119, 11110 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги ТОВ "Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування Інтер Кар Груп"( нова назва ТОВ "Аурум Транс") та ПАТ "Дизельний завод" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 по справі № 904/8028/14 скасувати.

Справу № 904/8028/14 направити на новий апеляційний розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Білошкап О.В.

Куровський С.В.