Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року Справа № 910/5938/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О., Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пух Клаб"на рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. у справі № 910/5938/14 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пух Клаб"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Груп"простягнення коштів та розірвання договоруза участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Жогіна О.О.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пух Клаб" (далі - ТОВ "Пух Клаб") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Груп" (далі - ТОВ "Еліт Груп") про розірвання договору генерального підряду № 011208 від 01.12.2008 р. та стягнення заборгованості в сумі 494 204,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з виконання будівельних робіт за укладеним між сторонами договором підряду, що зумовлює застосування до спірних правовідносин ст. ст. 526, 530, 651, 846, 883 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2014 р. (суддя Кирилюк Т.Ю.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем доведено факт виконання ним будівельних робіт по договору підряду № 011208 від 01.12.2008 р. на загальну суму 600 008,40 грн. Що стосується позовної вимоги про розірвання вказаного договору, суд дійшов висновку, що договір є припиненим з моменту набуття чинності актом приймання виконаних робіт № 2, тобто з 14.11.2009 р., що унеможливлює задоволення позовних вимог в цій частині.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. (судді Шапран В.В., Буравльов С.І., Андрієнко В.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Пух Клаб" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

До Вищого господарського суду України 17.10.2014 р. від ТОВ "Пух Клаб" надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги.

Враховуючи, що ухвалами Вищого господарського суду України від 25.09.2014 р. та від 06.10.2014 р. явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а також з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. ст. 1117, 1118 ГПК України, колегія суддів відмовляє у задоволенні даного клопотання і вважає за можливе розглянути касаційну скаргу відповідно до ст. 1115 ГПК України.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.12.2008 р. між ТОВ "Пух Клаб" як замовником та ТОВ "Еліт Груп" як генеральним підрядником було укладено договір генерального підряду № 011208 (далі - Договір), за умовами якого генеральний підрядник зобов'язався виконати відповідно до наданої замовником проектної документації у спортивно-оздоровчому комплексі, розташованому по вулиці Пухівській, 1 села Рожни Броварського району Київської області, ремонт основи та покриття дороги, спортивного майданчику та доріжок, ремонт зовнішніх інженерних мереж, влаштування бетонної підлоги, облицювання фундаментів керамічною плиткою, ремонт даху тощо, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані генеральним підрядником роботи.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Судами встановлено, що позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 600 000,00 грн. в якості оплати передбачених Договором робіт.

Звертаючись з позовом, позивач зазначав, що відповідачем було виконано лише частину обумовлених договором робіт загальною вартістю 105 795,60 грн., що підтверджено підписаним сторонами у справі актом від 30.09.2009 р. За твердженням позивача, в подальшому будівельні та ремонтні роботи на об'єкті не проводились, отже відповідачем не виконуються взяті на себе зобов'язання, що тягне за собою розірвання Договору та повернення коштів, сплачених за не виконані роботи.

Порядок передання та прийняття робіт за договором підряду унормовано статтею 882 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Судами встановлено, що згідно з п. 6.1 Договору після одержання повідомлення генерального підрядника про готовність до передачі виконаних робіт замовник зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

При укладенні Договору сторони дійшли згоди (п. 6.2), що замовник зобов'язаний протягом трьох днів перевірити відповідність акту фактично виконаним роботам та підписати його або надати генеральному підряднику обґрунтоване заперечення проти його підписання. У випадку ненадання замовником підписаного акту або обґрунтованих заперечень у встановлені договором терміни акт вважається підписаним замовником, а роботи - виконаними належним чином.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на виконання умов Договору було надіслано на адресу позивача повідомлення про готовність до передачі виконаних робіт та додані до нього два примірники акту № 2 виконаних робіт за листопад 2009 року на загальну суму 494 212,80 грн. В підтвердження даного відповідачем було надано суду для огляду оригінал та долучено до матеріалів справи копію опису вкладення до цінного листа, направленого на адресу позивача 05.11.2009 р.

Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., визначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наданий відповідачем опис вкладення до цінного листа від 05.11.2009 р., відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, містить підпис відповідальної особи та відбиток календарного штемпеля.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, а також наведені вище норми чинного законодавства та умови Договору, місцевий та апеляційний господарські суди, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшли вірного висновку, що відповідачем спростовано твердження позивача про часткове виконання ним оплачених робіт та належними засобами доказування, з урахуванням вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, доведено факт виконання ним будівельних робіт за Договором на загальну суму 600 008,40 грн.

В той же час, місцевим та апеляційним господарськими судами вірно зазначено, що надані позивачем заяви електрика, сторожа та інших працівників, а також матеріали переписки засновника позивача з органами прокуратури не відповідають вимогам ст. 34 ГПК України, а відтак, не можуть бути визнані належними та допустимим доказами у справі.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недоведення позивачем факту неналежного виконання відповідачем умов Договору підряду в частині виконання робіт на загальну суму 600 008,40 грн.

Також колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відмову в позові в частині розірвання Договору з огляду на наступне.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 202 ГК України.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, з огляду на встановлений факт надіслання відповідачем на адресу позивача акту № 2 виконаних робіт за листопад 2009 року, який в силу п. 6.2 Договору вважається підписаним, дійшли правомірного висновку, що вказаний акт є чинним з 14.11.2009 р., а відтак Договір є припиненим з моменту набуття чинності цим актом.

Враховуючи дане, а також наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Твердження позивача, викладені в касаційній скарзі, даного висновку не спростовують.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст. ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пух Клаб" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. у справі № 910/5938/14 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Євсіков СуддіО. Кролевець О. Попікова